Кіровоградської області
"07" жовтня 2009 р.
Справа № 18/58
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горлової М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/58
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничої фірми "Агросвіт", смт. Приютівка Олександрійського району Кіровоградської області
до відповідача: Приватного підприємства "Мить", с. Ізмайлівка Олександрійського району Кіровоградської області
про стягнення 41 154,68 грн.
Представники сторін:
від позивача - Біляєв М.М., довіреність № 478 від 10.06.09 ;
від відповідача - участі не брали.
Товариство з обмеженою відповідальністю науково виробнича фірма "Агросвіт" звернулось до господарського суду з позовною заявою № 189 від 20.03.2009 року, яка містить вимоги про стягнення з приватного підприємства "Мить" заборгованості в сумі 41154,68 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору № 50/1 Тк від 15.05.2005р. щодо оплати вартості отриманого товару в сумі 41154,68 грн.
В судовому засіданні 07.10.2009 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не подав.
28.09.2009 року на адресу господарського суду повернуто конверт з вкладенням (ухвала про поновлення розгляду справи від 23.09.2009 року) з відміткою "За вказаною адресою адресат не знаходиться".
Поряд з цим, господарський суд вважає відповідача належним чином та своєчасно повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, оскільки поштова кореспонденція у даній справі направлялась відповідачу за адресою вказаною ним у позовній заяві.
Крім того, місцезнаходження відповідача за адресою: 28056, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Ізмайлівка, вул. Жовтнева, 57 підтверджується довідкою Головного управління статистики у Кіровоградській області № 14-3034 від 01.04.2009 року (а.с. 20).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Водночас, законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
У відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 07.10.2009 р. за згодою присутнього представника позивача оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Оцінивши докази, залучені до матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог, господарський суд
15.05.2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю науково - виробничої фірми "Агросвіт" (Продавець) та приватним підприємством "Мить" (Покупець) укладено договір №50/1Тк (Договір) (а.с. 12-13).
Відповідно до п.п. 1.1., 2.1. Договору Продавець зобов'язався здійснити поставку насіння та засобів захисту рослин (товар) на умовах 100% товарного кредиту з кредитною ставкою 0,2% в місяць на 11 місяців, а Покупець - до 15.04.2006 року перерахувати на розрахунковий розрахунок Продавця кошти в сумі 41 154,68 грн.
Пунктами 3.1., 3.2. Договору передбачено, що Продавець зобов'язаний поставити Покупцеві товар партіями за домовленістю сторін.
Загальна вартість товару за даним договором становить 41 154,68 грн. (п. 2.2. Договору).
Пунктом 10.1. Договору встановлено, що договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Договір №50/1Тк від 15.05.2005 р. укладено між сторонами в письмовій формі, підписано та скріплено печатками підприємств.
Згідно статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
В силу статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору №50/1Тк від 15.05.2005 р. передано, а відповідачем прийнято обумовлений товар на загальну суму 41 154,68 грн., що підтверджується видатковими накладними № 05-142 від 16.05.2005 року, № 05-234 від 19.05.2005 року, № 05-208 від 18.05.2005 року та довіреністю серії ЯИИ №923042 від 16.05.2005 року (а.с. 9-11).
Таке оформлення документів відповідає вимогам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей затвердженої наказом Міністерства фінансів України за № 99 від 16.05.1996р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996р. за №293/1318. Так, згідно пункту 2 даної Інструкції сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Проте, відповідачем умови договору поставки не виконано, у встановлений договором строк товар не оплачено.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар на час звернення до суду становить 41 154,68 грн.
Оскільки відповідачем заборгованість не була сплачена, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до господарського суду з відповідною позовною заявою.
При розгляді даної справи господарським судом враховується наступне.
Згідно довідки Державного підприємства "Інформаційні судові системи" № Б33/09 від 24.03.2009 року, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 14), в базі даних інформаційного центру зареєстровано справу по банкрутству приватного підприємства "Мить".
Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Згідно зі статтею 15 названого Закону реєстр вимог кредиторів розглядається господарським судом в попередньому засіданні, за результатами якого виноситься ухвала, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів.
Із матеріалів справи слідує, що за вимогою про стягнення боргу за договором № 50/1 Тк від 15.05.2005 р., позивач є конкурсним кредитором і повинен звернутися з цими вимогами до боржника у справі про банкрутство.
З урахуванням викладеного, ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 28.04.2009 року провадження у справі № 18/58 було зупинено на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України до прийняття господарським судом Кіровоградської області ухвали за результатами попереднього засідання у справі № 11/145 про банкрутство приватного підприємства "Мить".
Така ухвала у справі № 11/145 про банкрутство приватного підприємства "Мить" винесена господарським судом 09.09.2009 р.
За вказаною ухвалою господарський суд у справі № 11/145 про банкрутство приватного підприємства "Мить" прийшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду грошових вимог ТОВ науково-виробничої фірми "Агросвіт" до боржника в розмірі 47 839,33 грн. та їх включення до реєстру вимог кредиторів, оскільки вказаний кредитор звернувся з такими вимогами після закінчення строку, встановленого для їх подання.
У висновку ухвали господарського суду Кіровоградської області від 09.09.2009 року у справі №11/145 зазначено, вимоги конкурсних кредиторів, в тому числі товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми “Агросвіт” в сумі 47 839, 33 грн., у т.ч. 41 154,68 грн. за договором від 15.05.2005 р., що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Згідно з частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За таких обставин грошові зобов"язання приватного підприємства "Мить" перед товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми “Агросвіт” в сумі 41 154,68 грн.є припиненими згідно із законом, а саме частини 2 статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Тому вказана сума не підлягає стягненню з приватного підприємства "Мить".
З огляду на викладене позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми “Агросвіт” про стягнення з приватного підприємства "Мить" заборгованості в сумі 41 154,68 грн. задоволенню не підлягають.
З урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя В.В. Тимошевська