79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
14.09.09 Справа № 21/150
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого - судді Давид Л.Л.
Суддів Кордюк Г.Т.
Мурської Х.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державного казначейства України у Львівській області, за вих. №13-11-01/6833 від 20.10.2008 р.
на рішення Господарського суду Львівської області від 09.10.2008 р.
у справі № 21/150 (суддя -Масловська Л.З.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії Львівського обласного управління, м. Львів
до відповідача 1 Державного казначейства в особі Управління державного казначейства у Личаківському районі м. Львова», м. Львів
до відповідача 2 Головного управління Державного казначейства України у Львівській області, м. Львів
про стягнення 7 905,17 грн. помилкового переказу та 624,51 грн. пені
за участю представників сторін:
від позивача: Романова Н.В. -заступник начальника юридичного відділу (довіреність зареєстрована в реєстрі за №1649 від 24.03.2009 р.);
від відповідача 1: Онищук М.Б. -головний спеціаліст відділу бухгалтерського обліку та звітності (довіреність за вих. №01 від 14.09.2009 р.);
від відповідача 2: не з»явились;
Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.10.2008 р. у справі №21/150 частково задоволено позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії Львівського обласного управління, м. Львів 9 (надалі - Позивач) до відповідачів: Державного казначейства в особі Управління державного казначейства у Личаківському районі м. Львова», м. Львів (надалі -Відповідач 1) та до Головного управління Державного казначейства України у Львівській області, м. Львів (надалі -Відповідач 2) про стягнення 7 905,17 грн. помилкового переказу та 624,51 грн. пені. Стягнуто з Головного управління Державного казначейства України у Львівській області (м. Львів, вул. Левицького, 82А, ЄДРПОУ 22389406) на користь Відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України»в особі філії Львівського обласного управління (м. Львів, вул. Січових Стрільців, 9, ЄДРПОУ 09325703) -7 905,17 грн. боргу та 624,51 грн. пені. Стягнуто з Головного управління Державного казначейства України у Львівській області (м. Львів, вул. Левицького, 82А, ЄДРПОУ 22389406) на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії Львівського обласного управління (м. Львів, вул. Січових Стрільців, 9, ЄДРПОУ 09325703) -102 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині вимог щодо Відповідача 1 -у позові відмовлено.
Відповідач 2 -Головне управління Державного казначейства України у Львівській області не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу, за вих. №13-11-01/6833 від 20.10.2008 р., в якій покликається на те, що останнє прийнято з порушенням норм чинного законодавства та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:
- судом не взято до уваги, що у відповідності до ст. 173 Цивільного кодексу України від імені держави за спеціальним дорученням можуть виступати фізичні та юридичні особи, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Головному управлінню не надано право на представлення інтересів держави у спірних правовідносинах. Крім цього, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні встановлено те, що Головне управління є особою, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, і відтак зобов'язана повернути майно. Такі висновки суду є помилковими. Із тексту меморіального ордеру вбачається, що Головне управління не є одержувачем коштів, а лише банком, який обслуговує одержувача -державний бюджет;
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.12.2008 р. у справі №21/150 частково задоволено апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Львівській області, рішення Господарського суду Львівської області від 09.10.2008 р. у справі №21/150 скасовано, а матеріали справи №21/150 направлено через Господарський суд Львівської області до Господарського суду міста Києва для розгляду позову по суті, враховуючи, що Відповідачем 1 є Державне казначейство України у м. Києві (а.с.84-87).
Дана постанова мотивована тим, що місцевим господарським судом дана справа розглянута з порушенням правил територіальної і виключної підсудності , що в силу ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2009 р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.12.2008 р. у справі №21/150 скасовано, а справу направлено до Львівського апеляційного господарського суду для перегляду по суті (а.с.102-104).
Постанова Вищого господарського суду України мотивована тим, що перелік вищих та центральних органів виконавчої влади наведено в п. 1 Указу Президента України «Про систему центральних органів виконавчої влади»№1572/99 від 15.12.1999 р. відповідно до якого вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади. До системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Державне казначейство України до зазначеного переліку вищих чи центральних органів виконавчої влади не відноситься, з урахуванням чого висновки суду апеляційної інстанції щодо застосування положення ч. 4 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України щодо виключної підсудності Господарського суду міста Києва даної справи визнав безпідставними.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2009 р. прийнято апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Львівській області, за вих. №13-11-01/6833 від 20.10.2008 р. на рішення Господарського суду Львівської області від 09.10.2008 р. у справі №21/150 та призначено до розгляду в судове засідання на 16.07.2009 р.
В судовому засіданні 16.07.2009 р. розгляд справи відкладено на 03.09.2009 р., з метою повного та всестороннього дослідження всіх матеріалів справи та витребування додаткових доказів. Листом від 11.08.2009 р. розгляд справи перенесено на 14.09.2009 р., в зв»язку з тим, що головуючий суддя перебувала 03.09.2009 р. у відрядженні.
02.09.2009 р. в канцелярію суду від Головного управління державного казначейства України у Львівській області поступило клопотання, за вих. №13-11-01/5933 від 31.08.2009 р. про відкладення розгляду справи, у зв»язку з відрядженням працівника, який забезпечує правовий супровід даної справи.
Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що пояснення представників сторін заслухані в попередньому судовому засіданні і додаткових доказів, які б впливали на суть розгляду справи сторонами не подано, а відтак з врахуванням вимог ст. 69 Господарського процесуального кодексу України клопотання Скаржника про відкладення розгляду справи до задоволення не підлягає.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та поясненнями представників сторін, даними в попередньому судовому засіданні, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про часткову зміну рішення Господарського суду Львівської області від 09.10.2009 р., виходячи з наступного.
Місцевим господарським судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що 28.02.2008 р. згідно меморіального ордеру №126-2 від 28.02.2008 р. Позивач перерахував кошти платника -Федоришин З.Б. в сумі 7875,17 грн. за такими реквізитами: призначення платежу -державне мито , на рахунок : №31119095700006, одержувач -Державний бюджет Личаківського району, банк-отримувач - ГУДКУ у Львівській області, код МФО -825014, що підтверджується зазначеним меморіальним ордером (а.с.8).
03.03.2008 р. згідно меморіального ордеру №140-2 від 28.02.2008 р. Позивач повторно перерахував кошти в сумі 7 875,17 грн. за аналогічними реквізитами , що підтверджується зазначеним меморіальним ордером (а.с.7).
29.02.2008 р. згідно меморіального ордеру №126-2 від 28.02.2008 р. Позивач перерахував кошти в сумі 30 грн. за такими реквізитами : платник: Федоришин З.Б., оплата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на рахунок №31119095700006, одержувач -Державний бюджет Личаківського району , банк-отримувач - ГУДКУ у Львівській області, код МФО -825014, що підтверджується зазначеним меморіальним ордером (а.с.10).
03.03.2008 р. Позивач повторно перерахував кошти в сумі 30,00 грн. за аналогічними реквізитами згідно меморіального ордеру №140-7 від 28.02.2008 р., що підтверджується зазначеним меморіальним ордером (а.с.9).
Як вбачається з матеріалів справи, в них відсутні докази наявності підстав для переказу повторно зазначених грошових сум. Відповідач не заперечив ні в місцевому господарському суді, ні в апеляційному господарському суді факту отримання зазначених платежів.
У відповідності до п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»від 05.04.2001 р. №2346-ІІІ (із змінами та доповненнями) помилковий переказ -це рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб»єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача.
Згідно з п. 32.3.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що у разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу. У противному разі отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати від банку-порушника ініціювання переказу йому суми переказу за рахунок власних коштів, сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи від дати завершення помилкового переказу, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу. Одночасно банк-порушник зобов'язаний після виявлення помилки негайно повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення банку про здійснення помилкового переказу встановлюється Національним банком України.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника Позивача, останній у встановленні строки звертався до Відповідача про повернення помилково перерахованих коштів, що підтверджується повідомленнями від 03.03.2008 р. про помилковий переказ №2 та №66, а також листом від 06.03.2008 р. №16-43/05-701 (а.с.11, 12, 13).
Місцевим господарським судом вірно встановлено, що спірні відносини між сторонами носять характер переказу коштів, а не сплати податків чи обов»язкових платежів, а відтак вірно визначено, що на них поширюються норми Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»від 05.04.2001 р. №2346-ІІІ (із змінами та доповненнями) та Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 р. №22.
У відповідності до вимог ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. №435-ІV (із змінами та доповненнями) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»передбачено, що в разі помилкового переказу банк повинен був за рахунок власних коштів перерахувати суму переказу отримувачу, що Відповідачем зроблено не було.
У відповідності до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов»язання не допускається.
Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»передбачено п.32.3.1, що у разі порушення неналежним отримувачем триденного строку, банк -порушник має право вимагати від неналежного отримувача повернення суми переказу, а також сплату пені в розмірі 0,1% суми простроченого платежу за кожен день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу. Позивачем, відповідно до вищенаведених норм нараховано пеню в розмірі 624,51 грн.
З огляду на наведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що 7 905,17 грн. боргу на користь Позивача слід стягнути з Державного бюджету України через Управління державного казначейства у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державного казначейства України у Львівській області. А враховуючи те, що Відповідач 2 не повернув у терміни передбачені п. 32.3.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»помилково сплаченого переказу, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що пеню у розмірі 624,51 грн. слід стягнути з рахунку останнього на користь Позивача.
Як з»ясовано Львівським апеляційним господарським судом, згідно Положення про Управління Державного казначейства у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державного казначейства України у Львівській області від 18.10.2006 р., останнє є відокремленим структурним підрозділом Головного управління Державного казначейства України у Львівській області без статусу юридичної особи, який утворюється Головою Державного казначейства України за погодженням з Міністерством фінансів України, а тому не може виступати Відповідачем у справі, а відтак провадження в частині вимог до Управління Державного казначейства у Личаківському районі м. Львова у справі слід припинити по п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України з огляду на ч. 1 ст.21 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Львівській області, за вих. №13-11-01/6833 від 20.10.2008 р. задоволити частково.
2. Пункт 2 рішення Господарського суду Львівської області від 09.10.2009 р. у справі №21/150 змінити, виклавши його в наступній редакції:
«Стягнути з Державного бюджету України через Управління державного казначейства у Личаківському районі міста Львова Головного управління Державного казначейства України у Львівській області на користь ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії Львівського обласного управління - 7 905,17 грн. боргу».
«Стягнути з Головного управління Державного казначейства України у Львівській області на користь ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії Львівського обласного управління 624,51 грн. пені.»
В решті рішення Господарського суду Львівської області від 09.10.2009 р. у справі №21/150 залишити без змін.
3. Провадження у справі в частині позовних вимог до Управління державного казначейства у Личаківському районі міста Львова припинити.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.
6. Справу № 21/150 повернути Господарському суду Львівської області.
Головуючий суддя Давид Л.Л.
Суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Мурська Х.В.