91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
01.10.09 Справа № 5/118.
Розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стаханівське підприємство Будмаш", м. Стаханов Луганської області
до Виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області, м. Кіровськ Луганської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Головне управління Державного казначейства України у Луганській області, м. Луганськ
про стягнення 22 519 грн. 59 коп.
Суддя
Яресько Б.В.
Секретар судового засідання
Лисенко В.П.
За участю:
від позивача
Шевченко В.М., довіреність № 2929 від 01.10.09;
від відповідача
представник не прибув;
від 3-ї особи
представник не прибув.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
Відповідач 22.09.09 звернувся до господарського суду Луганської області із заявою від 17.09.2009 року № 1773, в якій просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 20.03.09 по справі № 5/118 щомісячно по 750 грн. 66 коп. до повного погашення боргу.
Розпорядженням голови господарського суду Луганської області Зубової Л.В. від 22.09.09 по справі № 5/118, у зв'язку із закінченням строку повноважень судді Ворожцова А.Г., заяву передано на розгляд судді Яресько Б.В.
З'ясувавши фактичні обставини, докази на їх підтвердження, суд
ВСТАНОВИВ, що рішенням господарського суду Луганської області від 20.03.2009 року по справі № 5/118 позов задоволено. З виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області на користь ТОВ "Стаханівське підприємство Будмаш" стягнуто суму боргу за виконані в грудні 2006 року підрядні роботи у розмірі 22519,59 грн., крім того, витрати зі сплати держмита у розмірі 225,20 грн. та інформаційно-технічні витрати -118,0 грн.
Рішення суду набрало законної сили.
Відповідач заявою від 17.09.09 № 1773 просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 20.03.2009 року по справі № 5/118 щомісячно по 750 грн. 66 коп. до повного погашення боргу.
В обґрунтування заяви відповідач посилається на те що, він є бюджетною установою. Відповідно до п. 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями. Рішенням Кіровської міської ради про бюджет на 2009 рік видатки на виконання рішення суду не передбачені. Крім того, відповідач посилається на скрутне фінансове становище, що зокрема викликано втратою 60% надходжень до бюджету, у зв'язку з ліквідацією бджетоутворюючих підприємств ДП"Шахта ім. С.М. Кірова" та ДП "Шахта "Голубівська".
Позивач запереченням від 29.09.2009 року № 23 вважає доводи відповідача щодо необхідності розстрочення виконання рішення необґрунтованими, однак за умови надання гарантій виконання рішення суду, в тому числі вказати на можливість кримінальної відповідальності за ухилення від виконання рішення суду вважає можливим розстрочити виконання рішення суду лише терміном в 1 рік.
Суд розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду прийшов до висновку про відмову у її задоволенні з огляду на наступні обставини.
Згідно ч. 1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Як зазначається у абзаці першому п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження від 26.12.2003 року №14", при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Майновий стан боржника, відсутність у нього на цей час коштів не може розглядатись тією винятковою обставиною, що надає право на розстрочку виконання грошового зобов'язання. Крім того, негативні кризові явища у фінансово-економічній сфері України та регіону впливають не лише окремо на підприємство відповідача, а і на інші, зокрема і на підприємство позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР) /далі Конвенція/.
Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Пункт. 1 ст. 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.
Стаття 6 Конвенції детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, та, водночас, передбачає виконання судових рішень, оскільки якщо вбачати у ст. 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "суду" ("Горнсбі проти Греції", рішення від 19 березня 1997 р. § 40).
Стаття 13 Конвенції визначає, що кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли в офіційній якості.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та інши ми законами України.
З врахуванням вище зазначеного та приймаючи до уваги те що, позивач щодо розстрочення виконання рішення на щомісячні по 750 грн. 66 коп. платежі до повного погашення боргу заперечує, вважає можливим розстрочити виконання рішення лише на 1 рік за умови надання гарантій виконання, які не можуть бути надані судом, суд відмовляє в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду.
Керуючись ст. 38, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні заяви відповідача від 17.09.09 № 1773 про розстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 20.03.2009 року по справі № 5/118 щомісячно по 750 грн. 66 коп. до повного погашення боргу.
Суддя Б.В.Яресько