83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
06.10.09 р. Справа № 44/254пн
Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.
При секретарі судового засідання Чукліній І.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Слов'янська солевидобувна компанія” м. Слов'янськ
до відповідача регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк
про виконання певних дій
за участю:
представників сторін:
від стягувача: Павенко Г.С. - юрисконсульт
від боржника: Лисенко Л.М.- юрисконсульт
від відділу державної виконавчої служби: не прибув
Суть питання:
Боржник у справі - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецької області звернувся до господарського суду зі скаргою згідно статті 121-2 ГПК України визнати незаконною постанову №2/1896-8П від 20.01.09р. головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецької області Буханцова О.В. про накладення штрафу в сумі 510 грн. Крім того, скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання наказу господарського суду Донецької області від 04.11.08р. у справі № 44/254пн до повернення справи з касаційної інстанції.
Учасників виконавчого провадження було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом, з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України, створені всі необхідні умови для розгляду скарги на принципах змагальності, рівності учасників процесу. Неприбуття до суду представника державної виконавчої служби, якого було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду скарги по суті.
Стягувач по справі вважає скаргу не обґрунтованою, а дії державної виконавчої служби - правомірними.
Представник державної виконавчої служби до судового засідання не прибув, однак надав суду свої заперечення щодо скарги, в яких зазначив, що:
- 24.11.08р. до боржника у справі було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження, відповідно до якої необхідно було виконати рішення суду у семиденний строк з дня отримання постанови, однак добровільно у встановлений строк рішення суду не було виконано;
- відповідно до чинного законодавства, у разі не виконання без поважних причин рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, останній застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи та призначає новий строк для виконання;
- якщо після цього рішення не буде виконано і виконання не можливе без участі боржника, державний виконавець застосовує до нього штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 Закону України “Про виконавче провадження”;
- а тому, державним виконавцем 20.01.09р. законно винесено постанову про накладення штрафу на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області в сумі 510 грн.
Розглянувши скаргу, мотиви її обґрунтування, вислухавши доводи представників стягувача та боржника, суд встановив:
- рішенням господарського суду від 05.06.08р. у справі №44/254пн були задоволенні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Слов'янська солевидобувна компанія” щодо зобов'язання відповідача - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецької області внести зміни до договору оренди нерухомого майна № 343/99 від 01.05.99р.;
- постановою Вищого господарського суду України від 19.02.09р. по справі №44/254пн, рішення господарського суду Донецької області від 05.06.08р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.11.08р. залишено без змін, а скаргу без задоволення;
- ухвалою Верховного суду України від 04.06.09р. у порушенні касаційного провадження боржника з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 19.02.09р. у справі № 44/254пн відмовлено;
- до відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області стягувачем було пред'явлено виконавчий документ - наказ господарського суду Донецької області по справі №44/254пн від 04.11.08р.;
- боржник у справі наполягає на скарзі та зазначає, що головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій області Буханцовим О.В. було винесено постанову №2/1896-8П від 20.01.09р., якою за невиконання без поважних причин у встановлений строк рішення суду накладено штраф у сумі 510 грн. на Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецької області, яке розташоване за адресою: Першотравневий р-н, с. Мелекіне, вул. Гагаріна;
- боржник вважає, що постанову про накладення штрафу винесено з порушенням вимог частини 3 статті 19 Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки зазначене місце розташування не відповідає свідоцтву про державну реєстрацію юридичної особи, в якому вказано іншу адресу, а саме: 83000, м. Донецьк, вул. Артема, 97;
- крім того, рішення суду від 05.09.07р. по справі №44/254пн не виконувалося ним з поважних причин, а саме внаслідок касаційного оскарження та зупинення виконання судового рішення;
До розгляду скарги по суті з боку скаржника, Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецької області, надійшли уточнення до скарги, в яких він просить суд визнати постанову Державної виконавчої служби №2/1896-8П від 20.01.09р. про накладення штрафу у розмірі 510 грн. недійсною.
Надавши правову оцінку діям учасників виконавчого провадження, дослідивши матеріали виконавчого провадження, пов'язані з виконанням рішення, суд вважає доводи скаржника неправомірними за наступних обставин:
Законодавець визначає такі поняття як: дії та бездіяльність державної виконавчої служби, які обов'язково пов'язані з протиправною поведінкою. А саме, під діями слід розуміти - повноваження будь-якої посадової особи не здійснювати дії, які суперечать закону. У той же час, бездіяльність передбачає невиконання цією особою юридичних обов'язків здійснювати дії у межах закону.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій області Буханцовим О.В. було винесено постанову №2/1896-8П від 20.01.09р. про накладення на Регіональне відділення Фонду державного майна по Донецької області штрафу у сумі 510 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише ним.
Скаржник вважає дії державної виконавчої служби незаконними та такими, що порушують його права, як учасника виконавчого провадження, оскільки у постанові про накладення штрафу невірно вказано адресу боржника.
Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які згідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Інформація про місцезнаходження юридичної особи міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Отже, доказом місцезнаходження юридичної особи може бути довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а не свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.
Посилання скаржника на помилково зазначену у постанові про накладення штрафу адресу, не впливає на виконання боржником наказу суду у добровільному порядку, оскільки мова йде про місце знаходження юридичної особи, в розумінні ст. 93 Цивільного кодексу України.
За формальними ознаками постанова про накладення штрафу не відповідає вимогам ст. 93 Цивільного кодексу України, однак за змістом підтверджує факт того, що у добросовісному порядку наказ суду по справі №44/254пн не виконано.
Оскільки в статті 19 Закону України “Про виконавче провадження” мова йде про вимоги до виконавчого документу, тобто документу, що є підставою для порушення виконавчого провадження, то вона не повинна застосовуватися до постанови про накладення штрафу, яка є процесуальним документом у такому провадженні.
Таким чином, слід зазначити, що помилка у постанові про накладення штрафу не впливає на виконавче провадження.
Обов'язковість виконання рішень суду міститься у пункті 9 статті 129 Конституції України, приписи якої є одним з основних принципів судочинства. До тепер рішення не виконано і це питання розглядається судом як штучне ускладнення сторонами судового процесу та умисне невиконання судового акту.
Стаття 115 ГПК України передбачає, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на усій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
За приписами ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець зобов'язаний здійснити необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Стаття 76 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець, відповідно до статті 24 цього Закону, визначає йому строк добровільного виконання рішення.
Відповідно до вимог статті 6 Закону України „ Про виконавче провадження”, вимоги державного виконавця щодо виконання виконавчих документів є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю у встановлений ним строк повинні бути надані безкоштовно документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом
У разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та призначає новий строк для виконання, як це передбачено статтею 87 Закону України “Про виконавче провадження”.
Державною виконавчою службою здійснені всі необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення у спосіб і порядок, визначених судом, а тому до боржника правомірно застосовано штраф за виконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк наказу та рішення суду. Натомість, у свою чергу боржник не довів неправомірну поведінку державної виконавчої служби під час проведення нею виконавчих дій, законні вимоги державної виконавчої служби не виконав, що призвело до несвоєчасного виконання наказу та рішення суду і застосуванню до нього штрафу у розмірі 510 грн.
За таких обставини, суд вважає доводи вказані у скарзі неправомірними. З урахуванням викладеного, у задоволенні скарги боржника у справі - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецької області щодо визнання постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецької області №2/1896-8П від 20.01.09р. про накладення штрафу у розмірі 510 грн. недійсною слід відмовити, як необґрунтовано заявленої.
На підставі викладеного, керуючись п. 9 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 5, 6, 76, 87 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 42, 43, 86, 115, 1212 ГПК України, суд
1. У задоволенні скарги боржника у справі № 44/254пн - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецької області щодо визнання постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецької області №2/1896-8П від 20.01.09р. про накладення штрафу у розмірі 510 грн. недійсною - відмовити.
Суддя Підченко Ю.О.