ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 9/78-8/14-8/24
25.09.09
За позовом Закритого акціонерного товариства «Монолітбуд»
До Будівельного управління Державного управління справами
про стягнення 635452,00 грн.
Суддя В.С. Катрич
Представники сторін:
Від позивача представник -Шейко О.С.(дов. № б/н від 14.05.09)
Від відповідача представник -Костючок С.Ю.(дов. № б/н від 12.01.09)
Обставини справи :
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 520 635,20 грн., що становить заборгованість за договором підряду на виконання робіт: Реконструкції об'єктів санаторія «Южний»№ 2/1 від 05.07.2004р. та 23 424,71 грн. річних, 118 668,86 грн. збитків від інфляції, 50 365,67 грн. пені.
До прийняття рішення у справі № 9/78 Будівельне управління Державного управління справами звернулося з зустрічною позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Монолітбуд»про визнання договору підряду № 21 від 05.07.2004р., укладеного між Будівельним управлінням Державного управління справами та Закритим акціонерним товариством «Монолітбуд», в частині визнання вартості підрядних робіт недійсним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2007р. для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 9/78-8/14 прийнято зустрічний позов Будівельного управління Державного управління справами до Закритого акціонерного товариства «Монолітбуд»про визнання договору частково недійсним.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2007р. у справі № 9/78-8/14 первісний позов Закритого акціонерного товариства «Монолітбуд»про стягнення 635452,00 грн. задоволено частково, провадження у справі в частині стягнення 118242,21 грн. збитків від інфляції, пені та річних припинено, в іншій частині позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову Будівельного управління Державного управління справами про визнання договору підряду № 21 від 05.07.2004р. в частині визнання вартості підрядних робіт недійсними відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2007р. у справі № 9/78-8/14 апеляційну скаргу Будівельного управління Державного управління справами залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2007р. у справі № 9/78-8/14 -без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.01.2008р. у справі № 9/78-8/14 касаційну скаргу Будівельного управління Державного управління справами задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2007р. у справі № 9/78-8/14 в частині залишення без змін рішення Господарського суду міста Києва щодо розгляду вимог первісного позову в частині основної заборгованості, а також розподілу судових витрат та вказане рішення щодо таких вимог скасовано; справу в частині вимог первісного позову щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 520 635,20 грн. направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В іншій частині, постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2007р. у цій справі залишено без змін.
Відповідно до резолюції заступника Голови Господарського суду міста Києва справа №9/78-8/14 передана на частковий новий розгляд судді Катрич В.С.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2008р. справа № 9/78-8/14 була прийнята до провадження суддею Катрич В.С., присвоєно даній справі новий номер 9/78-8/14-8/24, розгляд справи призначений на 28.02.2008р.
27.02.2008р. справа 9/78-8/14-8/24 була скерована до Вищого господарського суду України на його запит.
Вищим Господарським судом України 06.03.2008р. справа 9/78-8/14-8/24 була скерована до Верховного суду України.
Ухвалою Верховного суду України від 20.03.2008р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 22.01.2008р. у справі № 9/78-8/14.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2008р. розгляд справи № 9/78-8/14-8/24 призначений на 23.05.2008р.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 23.05.2008р. зупинено провадження у справі 9/78-8/14-8/24, у зв'язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи; витрати на проведення експертизи покладено на Будівельне управління Державного управління справами.
До Господарського суду міста Києва надійшов лист від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 5575/5576 від 20.07.2009р., у якому зазначалося, що оскільки попередня оплата не була проведена, ухвала та матеріали справи повертаються на адресу суду без виконання.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 06.08.2009р. поновлено провадження у справі № 9/78-8/14-8/24, розгляд справи призначений 03.09.2009р.
Через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для більш детального вивчення матеріалів справи.
Від відповідача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначалося, що 17.10.2008р. ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 50/362 порушено провадженні у справі про банкрутство Будівельного управління Державного управління справами; 17.06.2009р. ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №50/362 затверджено реєстр кредиторів, які подали до господарського суду письмові заяви з вимогами до Будівельного управління Державного управління справами у встановлений законодавством строк; позивачем свої конкурсні кредиторські вимоги в межах провадження у справі про банкрутство не заявлено, а тому як зазначає відповідач, згідно з пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суму міста Києва у справі № 50/362 від 17.06.2009р., його вимога, яка заявлена після закінчення строку, встановленого для її подання, або не заявлена взагалі -не розглядається і вважається припиненою. З огляду на викладене, відповідач просив суд припинити провадження у даній справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2009р. розгляд справи відкладений на 25.09.2009р., у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засідання, неподанням сторонами витребуваних доказів та необхідністю витребувати нові докази.
У судове засідання, призначене на 25.09.2009р. з'явилися представники позивача та відповідача.
Через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи документів та клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми відповідача.
Статтею 66 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За вимогами ст. 66 ГПК України, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в даному випадку входять: факти про наявність у боржника-відповідача майна (зокрема, грошових коштів); ймовірність припущення, що майно (зокрема, грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися на момент виконання рішення.
У відповідності до листа Вищого господарського суду, від 12.12.2006, № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову», а також враховуючи роз'яснення Вищого арбітражного суду, від 23.08.1994, № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову; з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
За змістом ст. 32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюється на підставі доказів -фактичних даних, які встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому засіданні.
При цьому, докази у відповідності зі ст. 34 ГПК України, повинні відповідати, вимогам належності та допустимості.
В силу ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином завіреній копії.
Між тим, як вбачається із заяви позивача про забезпечення позову, остання не містить взагалі обґрунтованих доводів чи припущень щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Таким чином заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин, з якими законодавство пов'язує необхідність для їх вжиття та не підтвердив їх письмовими та належними доказами, а отже, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що оскільки позивачем свої конкурсні кредиторські вимоги в межах провадження у справі про банкрутство не заявлено, тому його вимога вважається припиненою.
Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд -
5 липня 2004 року між Будівельним управлінням державного управління справами -«замовник»та Закритим акціонерним товариством «Монолітбуд» - «підрядник»був укладений договір підряду № 2/1 на виконання робіт по реконструкції об'єктів санаторія «Південний» (надалі - договір), відповідно до п. 1.1 якого «замовник» доручив, а «підрядник», прийняв на себе зобов'язання по виконанню робіт по реконструкції об'єктів санаторія «Південний» - розробку котловану і обладнання фундаментальної плити Секції Хй 2 Корпусу № 4.
Згідно з п. 2.1 договору вартість робіт встановлюється на підставі кошторису, договірної ціни, виданої проектним інститутом в сумі 1 500 тис. грн., із прив'язкою до фактичних цін на матеріали, транспорт і механізми.
Розділом 3 договору сторонами був встановлений порядок розрахунків.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 3.3 договору «замовник»на протязі 15 робочих днів після підписання цього договору перераховує «підряднику»аванс у розмірі 30 % від вартості робіт, у тому числі ПДВ -20%; подальше фінансування виконаних робіт здійснюється щомісячно на підставі оформлених актів за формою КБ-2 і довідки за формою КБ-3, з урахуванням виключення перерахованого авансу пропорційно вартості виконаних робіт, на протязі 20-ти робочих днів після підписання акту; остаточний розрахунок з «підрядником»здійснюється «замовником»на підставі акту за формою КБ-2 і довідки за формою КБ-3 протягом 20-робочих днів з урахуванням виключення перерахованого авансу, а також можливих додаткових робіт і витрат.
Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до спільного наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. № 237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» такими документами є акт приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та довідка про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3).
Враховуючи вищевикладене, належним доказом, що підтверджує факт виконання підрядних робіт та їх вартість, є акти № КБ-2в і КБ-3, які належним чином оформлені обома учасниками підрядних відносин.
Позивачем виконані підрядні роботи на загальну суму 1 676 262,00 грн., що підтверджується актами за формою КБ-2 (10 од.) і довідками за формою КБ-3 (5 од.), які свідчать про виконання «підрядником»робіт та прийняття їх «замовником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.
В порушення вимог п. п. 3.1, 3.2, 3.3 договору, відповідач здійснив тільки часткову оплату виконаних позивачем робіт у розмірі 1 159 052,21 грн., що підтверджується виписками банку по особовому рахунку позивача, які знаходяться в матеріалах справи.
Крім того між сторонами був проведений залік однорідних зустрічних вимог за відпущені матеріали за накладною № 44 від 14.09.2004 р. на суму 236 052,21 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 4 ст. 837 ЦК України передбачено, що до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч. 3 ст. 875 ЦК України).
Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України у замовника є обов'язок прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно п.4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Беручи до уваги викладені у постанові Вищого господарського суду України від 22.01.2008р. у справі № 9/78-8/14 вказівки, ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2008р. зупинено провадження у справі 9/78-8/14-8/24, у зв'язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи; витрати на проведення експертизи покладено на Будівельне управління Державного управління справами.
До Господарського суду міста Києва надійшов лист від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 5575/5576 від 20.07.2009р., у якому зазначалося, що оскільки попередня оплата не була проведена, ухвала та матеріали справи повертаються на адресу суду без виконання.
На підставі вищевикладено та у зв'язку з поверненням справи до Господарського суду міста Києва без виконання, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2009р. поновлено провадження у справі № 9/78-8/14-8/24.
Під час розгляду справи судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2008р. у справі № 50/362 порушено провадження у справі про банкрутство за заявою Приватного (малого) підприємства «Тор»до Будівельного управління Державного управління справами.
Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду міста Києва від 05.11.2008р. у справі № 50/362 зобов'язано заявника у десятиденний строк подати оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2009р. встановлено, що оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Будівельного управління Державного управління справами (БУ ДУС) було подано 20.11.2008р.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.
Згідно з п. 15 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.
Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Пунктом 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
У зв'язку з наведеним та враховуючи рекомендації Вищого господарського суду, від 04.06.2004р., № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»суд відмовляє у задоволенні заяв про визнання кредиторами боржника у зв"язку із пропуском встановленого законом процесуального строку на подачу заяви з грошовою вимогою до боржника протягом 30 днів після опублікування оголошення в офіційному виданні про порушення справи про банкрутство Будівельного управління Державного управління справами.
Враховуючи вищевикладене та те, що протягом 30 днів після опублікування оголошення в офіційному виданні про порушення справи про банкрутство Будівельного управління Державного управління справами позивач, як конкурсний кредитор, не звернувся до господарського суду з письмовою заявою з вимогами до відповідача, тому у задоволенні позову в частині вимог первісного позову щодо стягнення основної заборгованості слід відмовити.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 1, 11, 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ст. ст. 525, 526, 610, 837, 853, 875 ЦК України, ст. ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
У позові Закритого акціонерного товариства «Монолітбуд»до Будівельного управління Державного управління справами в частині стягнення основної заборгованості відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя
В.С. Катрич
Дата підписання: 30.09.2009р.