Справа № 369/9344/15-к
Провадження № 1-кс/369/2064/15
02.09.2015 року м. Києві
Слідчий суддя Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_1 розглянувши заяву ОСОБА_2 про повернення застави,-
ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про повернення застави.
Дана заява надійшла до Києво-Святошинського районного суду Київської області 01.09.2015 року та відповідно до ст. 35 КПК України автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень ст. ст. 75, 76 КПК України, було визначено головуючого слідчого суддю по даній заяві та передано її 02.09.2015 року.
Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження з наступних підстав:
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності прокурора, слідчого під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України, ст.ст. 303-308 цього Кодексу.
Главою 26 КПК визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Частиною 1 ст. 303 КПК передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким (заявником, потерпілим, підозрюваним, володільцем майна тощо) такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені.
Частиною 1 ст. 303 нового КПК окремими пунктами визначено предмети оскарження і залежно від цього-їх суб'єкти, а саме: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником; 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником; 5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Передбачений ч.1 ст. 303 КПК порядок дозволяє впорядковати та конкретизує підстави та порядок оскарження суб'єктами відповідних процесуальних рішень. Дана норма наводить вичерпний перелік випадків і суб'єктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення при досудовому розслідуванні.
Як вбачається з заяви, відповідно до ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.01.2015 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят днів, до 20 березня 2015 року включно. Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчим суддею визначено розмір застави у сумі 24360 гривень, як альтернатива триманню під вартою.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення цього запобіжного заходу (п.11 ст.182 КПК України).
Дія ухвали про застосування запобіжного заходу припиняється після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження (ст.203 КПК України).
На відміну від ч. 1, ч. 2 ст. 303 не конкретизує види інших рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути оскаржені, а також суб'єкти оскарження.
Проте скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Даною нормою передбачені часові рамки, протягом яких може бути подана скарга на такі рішення, а саме протягом досудового розслідування.
За змістом ч. 2 ст. 283 КПК України досудове розслідування закінчується вчиненням прокурором однієї з таких дій: 1) закриття кримінального провадження; 2) звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Відповідно до вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.06.2015 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням - іспитовим строком 1 (один) рік. Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишено у виді застави, повернуто заставу у розмірі 24360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) гривень після набрання вироком законної сили заставодавцю. Вирок набрав законної сили 29.07.2015 року.
Таким чином, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015110200000235 від 19.01.2015 року закінчено та по даній справі винесено вирок від 04.06.2015 року, тому заява про повернення застави не може бути оскаржена та вирішена в порядку визначеному ч. 1 ст. 303 КПК України.
Зважаючи на зміст КПК України, оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування після закінчення досудового розслідування не передбачено.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що заява не ґрунтується на вимогах КПК України, відповідно у відкритті провадження слід відмовити.
Відповідно до ч.4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, що не підлягає оскарженню.
Також слідчий суддя звертає увагу заявниці на те, що згідно вище вказаного вироку заставу у розмірі 24360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) гривень після набрання вироком законної сили повернуто заставодавці. Вирок набрав законної сили 29.07.2015 року.
У відповідності до ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
За змістом вказаної статті, а також у відповідності до вимог ст. ст. 537, 539 КПК України питання щодо повернення застави розглядається судом, який ухвалив вирок.
Згідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Відповідно до правил ст. 380 КПК України суд роз'яснює своє рішення винятково у випадках, коли воно є незрозумілим. Суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Керуючись ч.4 ст. 304, 309, 395 КПК України,
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 про повернення застави.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1