Справа № 1-241/2012 р.
Ім'ям України
17 жовтня 2012 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого судді - Гончарука О.П., при секретарі - Самородській А.Б., з участю прокурора - Іващенка С.А., захисника - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Іванків справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого в порядку ст.89 КК України, копію обвинувального висновку отримав 12 жовтня 2012 року
ОСОБА_2 26 серпня 2012 року, близько 17 години, перебуваючи неподалік господарства №19 по вул..Цвєткова в с.Страхолісся Іванківського району Київської області, зустрів ОСОБА_3, з яким у нього на ґрунті раптово виниклих особливо неприязних відносин виникла сварка, яка переросла в бійку, в ході якої ОСОБА_2 взявши з власного автомобіля пластмасову трубу, для проведення водопроводу, тричі вдарив ОСОБА_3 даною трубою по тазу та лівому стегні, в результаті чого ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, у вигляді: закритого перелому великого вертлюга лівого стегна, які могли утворитися від дії тупих предметів і відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, а також синців на лівому кульковому суглобі та правій сідниці, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєному злочину визнав повністю і пояснив, що дійсно 26.08.2012 року в с. Страхолісся Іванківського району Київської області неподалік господарства № 19 по вул.. Цвєткова у нього виник конфлікт з ОСОБА_3 під час якого, він взяв з власного автомобіля пластмасову водопровідну трубу та тричі вдарив нею по стегну ОСОБА_3 після чого поїхав додому.
Наступного дня, дізнавшись про те, що ОСОБА_3 знаходиться в лікарні поїхав до останнього та по можливості забезпечував його лікування.
Крім повністю визнання своєї вини підсудним ОСОБА_2, його вина в скоєному злочині підтверджується показами потерпілого ОСОБА_3
Потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що 26.08.2012 року під час конфлікту з підсудним він отримав тілесні ушкодження. Претензій до підсудного не має, оскільки останній забезпечував його лікування.
Крім того, вина підсудного ОСОБА_2 також підтверджується іншими доказами, зібраними по справі:
-постановою про порушення кримінальної справи від 04.09.2012 року (а.с.1);
-протоколом огляду місця події та фото таблиці до нього від 26.08.2012 року, об'єктом огляду якого є проїздка частина дороги по вул.Цвєткова, в с.Страхолісся Іванківського району Київської області (а.с.6);
-актами №75/Э та №91/Э судово-медичного дослідження (обстеження) ОСОБА_3, згідно яких у ОСОБА_3 маються тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому великого вертлюга лівого стегна, синці на лівому кульшовому суглобі на правій сідниці, які могли утворитися 26 серпня 2012 року від дії тупих предметів і відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я (а.с.9, 12-13);
-протоколом відтворення обстановки і обставин події від 12.09.2012 року (а.с.23-26).
Згідно представленої характеристики по місцю проживання підсудний ОСОБА_2
О.А. характеризується посередньо, спиртними напоями не зловживає, правопорядок не порушує, працездатний, але не працює, у лікарів - нарколога та психіатра на обліку не перебуває.
Допитаний в судовому засіданні підсудний вину свою визнав повністю та пояснив, що дійсно виконав всі дії зазначені в обвинувальному висновку без будь-яких винятків. В заподіяному щиро розкаюється, просить не карати його суворо та запевнив суд, що більше не буде вчиняти злочини.
Враховуючи дані обставини, за погодженням всіх інших учасників процесу, суд визнав не доцільним дослідження доказів тих обставин справи, які ніким не оспорюються та роз'яснивши положення ч.3 ст.299 КПК України, обмежився допитом підсудного та дослідженням матеріалів справи, що характеризують особу підсудного, оскільки істинність, добровільність та правдивість його позиції у суду сумнівів не викликає.
Дослідивши та оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд кваліфікує дії підсудного за ч.1 ст. 122 КК України та його вину в здійсненні даного злочину вважає повністю доведеною, оскільки ОСОБА_2 дійсно вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Визнання своєї вини підсудним ОСОБА_2 суд визнає як спосіб захисту, з метою пом'якшити йому покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.
Обставинами, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, судом не виявлено.
При обранні покарання підсудному ОСОБА_2, суд приймає до уваги ступінь і характер скоєного злочину, особу підсудного, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання, і вважає, що йому слід обрати покарання у вигляді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України..
Міру запобіжного заходу, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_2 залишити попередню - підписку про невиїзд.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним за ст.122 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
У відповідності із ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання із випробовуванням, із встановленням 1 (одного) року іспитового строку.
Покласти на ОСОБА_2, передбачені ст. 76 КК України обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання та роботи; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Строк відбування покарання підсудному обчислювати з часу звернення вироку до виконання.
Міру запобіжного заходу підсудному, до вступу вироку в законну силу - залишити підписку про невиїзд із постійного місця проживання.
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд на протязі 15 днів з часу проголошення.
Суддя: