Справа № 2-а - 6585 /11
19 вересня 2011 р. суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., розглянувши у письмовому провадженні в смт. Іванків справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок грошової допомоги та допомоги на оздоровлення
Позивач звернулася до суду з даним позовом та просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та стягнути на її користь з відповідача недовиплачені кошти: грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва з 2007 року та щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2010 роки по ст.37, 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», мотивуючи це тим, що проживає на радіоактивно забрудненій території, отримує щомісячну допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва у меншому розмірі, ніж передбачено Законом. Крім того, оскільки вона є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, відповідно до ст. 48 Закону отримує нараховану відповідачем щорічну допомогу на оздоровлення, проте ці виплати також є меншими, ніж передбачено Законом, у позові позивач просила справу розглядати без її участі, в подальшому виплати проводити у передбаченому Законом розмірі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, але до початку розгляду справи надав до суду заперечення проти позову, в якому просив розглядати справу в його відсутність, позов не визнає, оскільки діяли в межах чинних постанов КМ України та бюджетного законодавства, застосувавши строк позовної давності, передбачений ст. 99 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, в їх сукупності та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач проживає в смт. Іванків, яке відноситься до зони добровільного гарантованого відселення. Позивач є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, що стверджується відповідним посвідченням та не заперечується відповідачем. Таким чином вона має право на отримання коштів в розмірах, що передбачені ст.37, 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У спірний період часу, ця допомога виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст.37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які проживають на території добровільного гарантованого відселення, має проводиться доплата в розмірі 40 % мінімальної заробітної плати щомісяця. Відповідач же виплачує вказану доплату у розмірі відповідно 2 грн. 10 коп. щомісяця, керуючись постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року. Зазначена постанова прийнята 15 років тому, і її положення не відповідають вимогам Закону. Враховуючи вищу силу норм Закону перед постановами КМУ, при нарахуванні і виплаті допомоги слід керуватися саме нормами Закону. Постанови КМ не можуть звужувати визначені Законами соціальні пільги та компенсації.
Виплата допомоги передбаченої ст.37 ЗУ «Про статус…» працюючим і не працюючим громадянам, а також пенсіонерам проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації.
З врахуванням наведеного, суд вважає, що слід здійснити позивачу перерахунок та виплату коштів у розмірах визначених ст.37 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з квітня 2010 року (враховуючи шестимісячний строк позовної давності, передбачений ст. 99 КАС України, на застосуванні якого наполягає відповідач), оскільки строк позовної давності слід рахувати відповідно з 21.06.2010 року, а виплати за квітень-червень 2010 року проведені 22.06.2010 року.
Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є Управління праці та соціального захисту населення Іванківської райдержадміністрації, тому суд, зобов'язує відповідача здійснити перерахунок та виплату вищевказаних коштів, а заперечення відповідача проти позову є безпідставними.
Щодо позовних вимог про здійснення перерахунку допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону, яка передбачає виплату такої допомоги потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідам 2 групи, у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, то у задоволенні цих позовних вимог позивачу слід відмовити, оскільки, як вбачається з наданої позивачем довідки за 2010 рік такі виплати не проводились, інші ж виплачені за межами строку позовної давності.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача у майбутньому сплачувати кошти відповідно до наведених норм Закону, суд вважає, безпідставними, оскільки такий спосіб захисту порушеного права, як зобов'язання вчинити певні юридичні дії у майбутньому не передбачений чинним законодавством України, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7-12, 99, 122, 158-163 КАС України, ст.19 Конституції України, ст.ст.37, 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області - неправомірними.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області здійснити перерахунок щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва відповідно до ст.37 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням виплачених коштів та стягнути перераховані кошти ОСОБА_1 з квітня 2010 року у розмірі 40% мінімальної заробітної плати щомісяця.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отриманні її копії.
Суддя: