Справа № 760/15715/14
Провадження № 2/362/241/15
26 серпня 2015 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Ковбеля М.М.,
при секретарі - Сілецькій М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: орган опіки та піклування Державної адміністрації Солом'янського району м. Києва, орган опіки та піклування Васильківської РДА про відібрання і повернення дитини та відшкодування моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: орган опіки та піклування Васильківської районної державної адміністрації Київської області про визначення місця проживання дитини-
Позивач за первісним позовом звернулася до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що у них з відповідачем є спільна дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживала разом з матір'ю. Однак, як зазначає ОСОБА_1, відповідач за первісним позовом без її згоди відібрав у неї доньку та в добровільному порядку відмовляється її повертати, а тому вона просить суд повернути їй дитину та стягнути з ОСОБА_2 завдану їй моральну шкоду в розмірі 3000,00 гривень.
ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому зазначив, що він разом з позивачем за первісним позовом та відповідачем за зустрічним позовом проживав у фактичних шлюбних відносинах з 2010 року, однак остання, не попередивши його, разом з їх спільною донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, переїхала жити до колишнього чоловіка ОСОБА_4 Як стверджує позивач за зустрічним позовом, він приїзжав до своєї доньки, однак гр. ОСОБА_4 влаштовував сварки, а тому, він з дозволу ОСОБА_1 забрав дитину і разом з донько став проживати за місцем проживання ОСОБА_2, а тому він просить визначити місце проживання ОСОБА_3 та залишити доньку на його утриманні.
Позивач за первісним позовом та представник позивача в судове засідання не з'явилися, надіславши до суду заяву, в якій просили слухати справу за їх відсутності.
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Представник органу опіки та піклування Державної адміністрації Солом'янського району м. Києва в судове засідання не з'явився, надіславши до суду заяву, в якій просив слухати справу за відсутності представника, не заперечує щодо подальшого проживання малолітньої дитини з матір'ю.
Представник органу опіки та піклування Васильківської РДА в судове засідання не з'явився, надіславши до суду заяву, в якій просив слухати справу за відсутності представника, при вирішенні справи покладаються на думку суду.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог статей 1 та 3 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, за захистом яких кожна особа має право звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 11 Цивільно-процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає цивільну справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Відповідно до довідки №2129 від 18 липня 2014 року, виданої центром обслуговування споживачів №2, за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 29 грудня 2014 року, затвердженого начальником служби у справах дітей Солом'янської районної державної адміністрації в м. Києві, умови проживання дитини в житловому приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, створені належним чином, є вся необхідна побутова техніка та меблі, в квартирі охайно та чисто.
Відповідно до листа про надання інформації №16/4-786 від 13 лютого 2015 року, наданого департаментом інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України, станом на 12.02.2015 року за оперативно-довідковим обліком ДІАЗ МВС стосовно ОСОБА_2 значиться наступне: 21.11.2003 року засуджено Васильківським районним судом Київської області за ст.ст. 185 ч. 3 , 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік; 14.09.2004 року засуджено Солом'янським районним судом м. Києва за ст.ст. 186 ч. 2, 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; 27.01.2005 року засуджено Васильківським міськрайонним судом Київської області за ст.ст. 185 ч. 3, 70 ч. 4 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, 05.04.2007 року звільнено умовно-достроково відповідно до постанови Богунського районного суду м. Житомир від 05.04.2007 року на підставі ст. 81 КК України, невідбутий строк 1 рік 4 місяці 23 дні.
Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 30.06.2015 року адресованої начальнику служби у справах дітей Солом'янської районної державної адміністрації в м. Києві, позивач за зустрічним позовом не заперечує щодо проживання малолітньої доньки ОСОБА_3 разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1, спору щодо вказаного питання між ними не існує.
Відповідно до вимог ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до вимог ст. 158 СК України, встановлено порядок вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 162 СК України якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.
Частина 2 ст. 163 СК України передбачає, що батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків,коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Частиною 4ст. 29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
При винесенні вказаного рішення суд враховує положення ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради УРСР № 789-ХХІІ від 27 лютого 1991 року, в яких зазначено, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.
При цьому судом взято до уваги, що відповідно до постанови державного виконавця органу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції дитину ОСОБА_3 передано матері ОСОБА_1 за попереднім місцем проживання, а тому відсутній спір між сторонами за первісним позовом та в його задоволенні слід відмовити.
Суд також дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову, оскільки згідно заяви ОСОБА_2, позивач за зустрічним позовом не заперечує, щодо проживання їхньої малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з позивачем за первісним позовом ОСОБА_1, при цьому в матеріалах справи відсутній висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3, а тому вимоги зустрічного позову є необгрунтованими.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 19, 141, 153, 158, 159, 162, 170 СК України , ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради УРСР № 789-ХХІІ від 27 лютого 1991 року, ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212- 215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -
У первісному та зустрічному позовах - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.М. Ковбель