Справа № 1008/6462/12
Провадження № 2/362/439/13
29.03.2013 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Грибанової Ю.Л.
при секретарі Вакуленко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Василькові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Васильківська районна державна нотаріальна контора про визнання неправомірними нотаріальних дій, тлумачення заповіту та визнання права на спадкування за законом,-
Позивач звернулася до суду з позовом, просить постановити рішення про тлумачення змісту заповіту, складеного 27.07.2005 року ОСОБА_4, посвідченого секретарем виконкому Данилівської сільської ради щодо спадкового майна, яке заповідалося ОСОБА_5 , визнати неправильними дії завідувача Васильківської районної державної нотаріальної контори щодо відмови у видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті бабусі, зобов”язати завідувача Васильківської районної державної нотаріальної контори видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна бабусі ОСОБА_4
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 27.07.2005 року його бабуся ОСОБА_4 склала заповіт , згідно якого заповіла все своє майно синам : ОСОБА_5 та ОСОБА_2.
Його батько ОСОБА_5 помер 02.01.2008 року, а 06.09.2011 року померла бабуся ОСОБА_4 Він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі, його брат ОСОБА_6 відмовився від своєї частки у спадщині на його користь.
Нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про спадщину, посилаючись на те, що він не має права на обов”язкову частку у спадщині, тому вся спадщина за заповітом повинна перейти ОСОБА_2
Він не згодний з такими діями нотаріуса, так як частина спадщини, яка заповідалася батьку, в зв”язку з його смертю залишилася неохопленою , і він має право на неї. Крім того, суд повинен розтлумачити заповіт, що оскільки бабуся заповіла ? частину спадкового майна батьку, то тепер це майно повинно належати йому, як його сину.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 повністю підтримала позовні вимоги.
Представник відповідача ОСОБА_8 позов не визнав , пояснивши, що померлий не може бути спадкоємцем
Третя особа ОСОБА_1 в суді пояснив, що відмовився від своєї частини спадщини на користь брата-позивача, вважає, що його позовні вимоги повинні бути задоволені.
Третя особа Васильківська районна державна нотаріальна контора до суду не з”явилася, подала письмову заяву з проханням слухати справу без неї.
Вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги повністю не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що, як вбачається із заповіту ОСОБА_4 від 27 липня 2005 року, , посвідченого секретарем виконкому Данилівської сільської ради Васильківського району ОСОБА_9, ОСОБА_4 все своє майно , де б воно не було і з чого б не складалося і взагалі все те, що на день смерті буде належати їй та на що вона за законом матиме право, заповідає ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в рівних частинах.
Згідно свідоцтв про смерть ОСОБА_5 помер 02.01.2008 року в с.Данилівка Васильківського району у віці 43 роки, ОСОБА_4 померла 06.09.2011 року в с.Лип.-Скиток Васильківського району у віці 74 роки.
Що стосується позовних вимог в частині тлумачення змісту заповіту, то вони не підлягають до задоволення з наступних підстав.
У відповідності зі ст. 1256 Цивільного кодексу України передбачає, тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями, у разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до ст.213 цього Кодексу, яка передбачає, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове
для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів; якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін; якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Оскільки зміст заповіту зрозумілий , в ньому визначена зрозуміла воля спадкодавця, а тому додатково тлумачити його зміст нема потреби. Роз”яснення законодавства з приводу спадкування майна не є тлумаченням заповіту.
У відповідності зі ст.ст. 1220, 1222, 1223 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини; право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу;
Згідно ст.1245 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах, до числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.
Приймаючи до уваги те, що спадщина відкрилася 06.09.2011 року внаслідок смерті ОСОБА_4, вся спадщина спадкодавця була охоплена заповітом, тому суд вважає, що ст.ст.1223 та 1245 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до даних правовідносин, а тому дії Васильківської державної нотаріальної контори по відмові у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину були правомірними, у зв”язку з цим позовні вимоги в цій частині та в частині зобов”язання видати свідоцтво про право на спадщину до задоволення не підлягають.
На підставі наведеного, ст.ст. 213, 1220, 1222, 1223 , 1245, 1256 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.3, 11, 212-215, 292, 294 ЦПК України, с у д, -
В задоволенні позову повністю відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається на протязі десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд .
СУДДЯ ГРИБАНОВА Ю. Л.