Броварський міськрайонний суд Київської області
м. Бровари, вул. Грушевського, 2, 07400, (04594) 6-49-92
справа 2-3763/10
Іменем України
22 вересня 2010 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1,
при секретарі ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 Пенсійного фонду України у місті Броварах Київської області про зобов'язання здійснити перерахунок розміру пенсії та виплату недоплаченої суми пенсії,
У липні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 Пенсійного фонду України у місті Броварах Київської області (далі - ОСОБА_4 ПФУ), в якому зазначав, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), інвалідом ІІ групи, захворювання якого пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, пенсію по інвалідності йому виплачує ОСОБА_4 ПФУ.
Відповідно до ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” йому як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1, інваліду ІІ групи повинна виплачуватись державна пенсія в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
З цього приводу він звернувся до ОСОБА_4 ПФУ із заявою про перерахунок розміру його основної та додаткової пенсій, проте листом від 01 липня 2010 року № 259/Л-01 відповідач у здійсненні перерахунку пенсії йому відмовив, посилаючись на те, що пенсія призначена в розмірі, передбаченому законодавством.
Вважає відмову ОСОБА_4 ПФУ безпідставною, оскільки розміри його основної та додаткової пенсій не відповідають розмірам, визначеним ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Просив зобов'язати ОСОБА_4 ПФУ провести з 22 травня 2008 року перерахунок його основної та додаткової пенсій відповідно до ч. 4 ст. 54 і ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, та доплатити йому недоплачену суму пенсії.
Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, просив розглянути справу у його відсутності за станом здоров'я.
Відповідач ОСОБА_4 ПФУ у судове засідання теж не з'явилося, у своїх запереченнях на позов просить розглянути справу у відсутності їхнього представника, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити повністю.
У запереченнях на позов зазначає, що позивач перебуває на обліку в ОСОБА_4 ПФУ та одержує пенсію по ІІ групі інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, призначену згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
28 грудня 2007 року Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” було внесено зміни до ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та встановлено залежність розміру пенсії від прожиткового мінімуму.
Після набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року Кабінет Міністрів України прийняв дві постанови: “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 28 травня 2008 року № 530 та “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” від 16 липня 2008 року № 654, якими встановив розмір доплат до пенсії інвалідам, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
Згідно із цими постановами розмір пенсії інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по ІІ групі інвалідності - 200 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ групи щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, виплачується в розмірі 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Позивач отримує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію, призначені відповідно до вимог Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та постанов Кабінету Міністрів України №№ 530 та 654.
Доводи ОСОБА_3 стосовно звуження Кабінетом Міністрів України існуючих конституційних прав і свобод позивача не відповідають дійсності, оскільки Конституцією України розмір додаткової пенсії не визначається, а забезпечення проведення політики у сфері соціального захисту п. 3 ст. 116 Конституції України покладено на Кабінет Міністрів України.
Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими для виконання.
На підставі ст. 19 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах відповідно до законів України.
У ст. 62 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зазначено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх підпорядкованості та форм власності.
Згідно із ст. 67 зазначеного Закону конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261. Відповідно до п. 15 цього Положення свої повноваження здійснює безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні управління, забезпечує ефективне використання коштів, що перебувають у його управлінні.
У п. 9 даного Положення встановлено вичерпний перелік напрямків використання коштів Пенсійного фонду України, які використовуються за призначенням та вилученню не підлягають.
Враховуючи, що Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що фінансування виплат провадиться з державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, то порушень з боку ОСОБА_4 ПФУ не вбачається.
Особливу увагу звертає на ст. 72 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, де зазначено, що кошти пенсійного фонду не включаються до складу державного бюджету України, використання коштів пенсійного фонду на цілі, зокрема перерахунок пенсій, забороняється.
Як на момент прийняття Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, так і на даний час законодавчої норми, яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком, немає.
Таким чином, порушення прав позивача з боку ОСОБА_4 ПФУ відсутні, тому позов задоволенню не підлягає.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та інвалідом ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії А № 446226, вкладкою до цього посвідчення № 101563 та довідкою МСЕК серії КИО-І № 187951, з якої видно, що з 20 травня 2003 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності довічно, причиною інвалідності є захворювання, пов'язан з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Позивач ОСОБА_3 перебуває на обліку в ОСОБА_4 ПФУ, одержує пенсію по ІІ групі інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, призначену згідно із ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 цього ж Закону.
Відповідно до ст. 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам, віднесеним до категорій 1, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За змістом ст. 50 цього Закону (в редакції до 01 січня 2008 року) особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно із ч. 4 ст. 54 вказаного Закону, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій, особам, віднесеним до категорії 1, у всіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок із ЧАЕС, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності, ніж 8 мінімальних пенсій за віком.
Підпунктами 12, 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року, який набрав чинності з 01 січня 2008 року, було внесено зміни до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, тексти ст. 50, ч. 4 ст. 54 цього Закону викладено в новій редакції та встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам ІI групи - 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розміри пенсій у всіх випадках для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по ІI групі інвалідності - 200 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 28 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року щодо внесення змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Згідно із ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
28 травня 2008 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, якою у п. п. 4, 6 встановив, що, починаючи з 22 травня 2008 року, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, - інвалідам ІІ групи щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, виплачується у розмірі 20 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, а розмір їхньої основної пенсії не може бути нижче 965 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” від 16 липня 2008 року № 654 у підпункті 2 пункту 1 визначено, що з 01 липня 2008 року розмір пенсії учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - інвалідів ІI групи становить 1090 грн.
Починаючи з 22 травня 2008 року, ОСОБА_4 ПФУ нараховує та виплачує позивачу ОСОБА_3 основну і додаткову пенсії в розмірах, встановлених зазначеними постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 та від 16 липня 2008 року № 654.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору та визначенні розміру додаткової та державної пенсій позивача застосуванню підлягає ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не розміри визначені, вказаними вище постановами Кабінету Міністрів України №№ 530 і 654 від 28 травня та 16 липня 2008 року, відповідно.
Із змісту ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Положення ч. 3 ст. 28 цього Закону, на думку суду, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки іншого розміру мінімальної пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, чинним законодавством не встановлено.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 ПФУ повинно було виплачувати позивачу ОСОБА_3 основну та додаткову пенсії у розмірах, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
У ч. 3 ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, дії відповідача ОСОБА_4 ПФУ щодо відмови у проведенні перерахунку розміру основної та додаткової пенсій позивача ОСОБА_3 згідно із ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” суперечать вимогам закону.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 щодо проведення перерахунку розміру його основної та додаткової пенсій з 22 травня 2008 року та доплати йому недоплаченої суми пенсії підлягають задоволенню.
У зв'язку з цим, суд вважає необхідним зобов'язати ОСОБА_4 ПФУ здійснити з 22 травня 2008 року перерахунок основної пенсії позивача в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, а також виплатити йому з 22 травня 2008 року недоплачену суму пенсії.
На підставі ст. ст. 19, 152 Конституції України, ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, керуючись ст. ст. 15, 212 - 215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_4 Пенсійного фонду України у місті Броварах Київської області провести з 22 травня 2008 року перерахунок розміру основної та додаткової пенсій ОСОБА_3 відповідно до ч. 4 ст. 54, ст. 50, ч. 3 ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із розрахунку 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, та виплатити йому недоплачену суму пенсії з урахуванням проведених виплат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд.
Суддя Дутчак І.М.