Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" лютого 2014 р.Справа № 922/203/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Мамалуя О.О.
при секретарі судового засідання Стоянові А.С.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат", м. Харків , ФОП ОСОБА_2, м. Харків
про визнання недійсним договору
за участю :
позивача - ОСОБА_3 - дов.;
1-го відповідача - ОСОБА_1 - дов.;
2-го відповідача - не з"явився
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернувся до господарського суду з позовною заявою, згідно якої просить суд визнати договір відступлення права вимоги від 19.02.2010 р., укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Фрегат" на суму 32170,00 грн. недійсним.
Перший відповідач в судове засідання з"явився, у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позову заперечує та просить в задоволенні позовних вимог відмовити. В судовому засіданні та у відзиві на позов відповідач зазначає, що згідно положень ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, строк для звернення позивача в суд за захистом своїх прав чи інтересів сплив у зв"язку з пропущенням строку позовної давності та просить суд застосувати його.
Другий відповідач в судове засідання не з"явився, відзив на позов не надав. Причини неявки суду не відомі, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося до суду.
Позивач свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що згідно бухгалтерського обліку ПАТ "Центренерго", у нього рахується заборгованість перед ФОП ОСОБА_2 в сумі 32170,51 грн. за договором № 1 про ремонт крівлі КТЦ-2 від 16.08.2001 р., що підтверджується рішенням господарського суду м. Києва по справі № 42/19 від 10.02.2004 р., яким позов задоволений частково в сумі 31049,00 грн. боргу, 589,93 грн. збитків від інфляції, 109,74 грн. 3% річних, 317,49 грн. витрат по оплаті державного мита, 104,35 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ суду був направлений до органу державної виконавчої служби та відкрито виконавче провадження. 09.02.2004 р. ухвалою господарського суду м. Києва по справі № 15/76-6 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Центренерго". ФОП ОСОБА_2 з"явився як конкурсний кредитор. 08.01.2013 р. ухвалою господарського суду м. Києва порушено провадження по справі № 910/368/13 за позовом ТОВ "Фрегат" до ПАТ "Центренерго" про стягнення 56631,81 грн., про яку позивачу стало відомо, що між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Фрегат" укладений договір відступлення права вимоги по рішенню суду по справі № 42/19.
Позивач вважає, що договір відступлення права вимоги між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Фрегат" був укладений з порушенням законодавства, яке діяло на момент укладання договору, оскільки у виконавчому провадженні за наказом господарського суду № 42/19 від 01.06.2004 р. ФОП ОСОБА_2 виступає як стягувач. Як вказує позивач в позовній заяві, стягувач за виконавчим документом може бути змінений тільки у випадку його реорганізації, а не у випадку відступлення права вимоги, отже, як вважає позивач, договір відступлення права вимоги укладений з порушенням Закону України "Про виконавче провадження".
Також позивач вказує на те, що ухвалою господарського суду м. Києва від 09.02.2004 р. порушено провадження по справі № 15/76-6 про банкрутство ПАТ "Центренерго", публікація про порушення провадження по справі відбулася 08.04.2006 р. в офіційному друкованому органі - газеті "Урядовий кур"єр" № 67, отже, останнім днем звернення конкурсних кредиторів із вимогами до боржника є 08.05.2006 р. ФОП ОСОБА_2 надіслав заяву о грошових вимогах до боржника на адресу ПАТ "Центренерго" 13.05.2006 р. Позивач зазначає, що ТОВ "Фрегат" стало новим кредитором на підставі договору про відступлення права вимоги на вимогу, яка була заявлена після закінчення строку, встановленого ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Твердження позивача стосовно того, що він лише 08.01.2013 р. дізнався про те, що між ТОВ "Фрегат" та ФОП ОСОБА_2 укладено договір відступлення права вимоги є невірним, оскільки в матеріалах справи міститься поштове повідомлення про отримання позивачем даного договору 12.04.2010 р.
Ст. 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Отже, строк для звернення позивача з даним позовом був до 12.04.2013 р.
За таких підстав, з урахуванням строків позовної давності, позовна вимога про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, укладеного 19.02.2010 р., є необгрунтованою, оскільки позовну заяву подано до суду 25.01.2014 р.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 8 Конституції України, ст. ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позовних вимог - відмовити.
Повне рішення складено 17.02.2014 р.
Суддя ОСОБА_4