Справа № 360/1400/15-ц
25 серпня 2015 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі : головуючої - судді Міланіч А.М.
при секретарі - Хоменко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та розподіл спільного майна подружжя,
У червні 2015 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вони з відповідачем перебувають в зареєстрованому шлюбі з 24 червня 1995 року і від цього шлюбу мають двох дітей - повнолітнього сина ОСОБА_3, 1995 року народження та неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає разом з нею /позивачкою/.
Сімейне життя з відповідачем не склалося, на даний час вони хоч і проживають разом, але не ведуть спільного господарства та не підтримують сімейно-шлюбні відносини, а тому просила їх шлюб розірвати.
У період шлюбу, за спільні кошти та спільними зусиллями сторонами було набуто майно, а саме: житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,0735 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за тією ж адресою, що і будинок, право власності на вказане майно зареєстровано на ім»я відповідача.
Оскільки у добровільному порядку сторони не можуть розділити спільно нажиті за час шлюбу будинок та земельну ділянку, то просила розділити спільно набуте вищевказане майно між нею /позивачкою/ та відповідачем, визнавши за нею право власності на ? частину зазначеного житлового будинку, відповідно залишивши у власності відповідача ? частину цього ж будинку, визнати за нею право власності на ? частину спірної земельної ділянки, залишити у власності відповідача також ? частину даної земельної ділянки.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала і викладене підтвердила.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав у повному обсязі.
Вислухавши позивачку, відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що сторони з 24 червня 1995 року перебувають в зареєстрованому шлюбі /а.с.6/ і від даного шлюбу мають двох дітей - повнолітнього сина ОСОБА_5, 1995 року народження та неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.8/.
Як вбачається з пояснень позивачки і відповідач повністю визнав позов, сімейне життя у сторін не склалося, вони хоч і проживають разом, але не підтримують сімейно-шлюбних відносин та не ведуть спільного господарства.
За таких обставин суд вважає, що сім'я сторін фактично розпалася і шлюб між ними існує лише формально, подальше спільне проживання та збереження сім'ї суперечить інтересам позивачки, а тому даний шлюб необхідно розірвати.
Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами, за час перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у шлюбі, за спільні кошти, ними було набуто житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, та земельну ділянку, площею 0,0735 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за тією ж адресою, право власності на зазначене майно зареєстроване на ім»я відповідача /а.с.6-21/.
Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ч.1 ст.69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
За таких обставин, так як вищезазначене майно було придбане сторонами в період шлюбу, то дане майно є їх спільною сумісною власністю і їх частки в цьому майні є рівними.
Таким чином, враховуючи викладене, та те, що відповідач повністю визнав позов, суд вважає за необхідне, задовольняючи даний позов, розділити спільне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1 та право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,0736 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_1, залишити у власності ОСОБА_2 ? частину вказаного житлового будинку та ? частину зазначеної земельної ділянки.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат по сплаті судового збору 552,79 грн.
Керуючись ст.60,61,63,65-71 СК України, ст.22 ЗК України, ст.10,11,209,212,218 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та розподіл спільного майна подружжя задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зареєстрований 24 червня 1995 року Загальцівською сільською радою Бородянського району Київської області (актовий запис № 8), розірвати.
Розділити спільне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1 та право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,0736 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_1.
Залишити у власності ОСОБА_2 ? частину житлового будинку АДРЕСА_1 та ? частину земельної ділянки площею 0,0736 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат по сплаті судового збору 552 (п'ятсот п'ятдесят дві) гривні 79 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий-суддяА.Міланіч