Справа №359/4987/15-ц
Провадження №2/359/1689/2015
20 серпня 2015 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
при секретарі судового засідання Коробові О.П.,
за участю позивача ОСОБА_1,
за участю відповідача ОСОБА_2,
за участю представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання осо-би такою, що втратила право на користування житловим будинком,
встановив:
В червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та обгрунто-вує його тим, що він є власником житлового будинку по вул. Щорса, 15 в с. Гора Бориспіль-ського району. В цьому житловому будинку зареєстровано місце проживання його сина ОСОБА_4 В 2007 році відповідач одружився та переїхав проживати з дружиною в м. Київ. З того часу він припинив проживати в житловому будинку. Тому позивач просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим будинком по вул. Щорса, 15 в с. Гора Бориспільського району.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримує позов та просить суд задовольнити його.
ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 не визнають позов та просять від-мовити в його задоволенні.
Вислухавши пояснення учасників цивільного процесу, допитавши свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку по вул. Щорса, 15 в с. Гора Бориспільського району. Ця обставина підтверджується копією свідоцтва на право осо-бистої власності на житловий будинок №318 від 27 вересня 2000 року (а.с.4).
З копії довідки голови Гірської сільської ради №299 від 2 червня 2015 року (а.с.8) вба-чається, що в цьому житловому будинку зареєстровано місце проживання ОСОБА_2, який є сином позивача.
Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на корис-тування житлом у разі його відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю сторін між ним і власником житла або законом.
У судовому засіданні сторони та представник відповідача ОСОБА_3 визнали, що з 2007 року після укладення шлюбу ОСОБА_2 з дружиною проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. Щоліта вони тимчасово проживають в садовому бу-динку по вул. Сонячній, 11 в с. Гора Бориспільського району. На підставі ч.1 ст.61 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню.
Крім того, допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 показали, що відповідач є сином ОСОБА_1 В 2007 році він одружився. Одразу після цього ОСОБА_2 з дружиною почав проживати в м. Києві.
З акту обстеження виконавчого комітету Гірської сільської ради №305 від 4 червня 2015 року (а.с.9) вбачається, що починаючи з 2007 року відповідач не проживає в житловому бу-динку по вул. Щорса, 15 в с. Гора Бориспільського району.
В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 перешкоджає відповідачу проживати в цьому житловому будинку.
З огляду на це суд вважає, що ОСОБА_2 належить визнати таким, що втратив право на користування житловим будинком по вул. Щорса, 15 в с. Гора Бориспільського району.
Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч.3 цієї статті суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета дока-зування.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 показали, що відпо-відач неодноразово приїжджав в спірний житловий будинок для того, щоб відвідати батьків. Однак жодного разу він не мав намір вселитись в цей об'єкт нерухомого майна та проживати в ньому.
З огляду на це суд вважає, що показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в частині цих обставин не містять інформацію щодо предмета доказування та є неналежними доказа-ми.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Встановлено, що ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 243 гривень 60 копійок. Ця обставина підтверджується квитанцією (а.с.1). Пред'явлений ним позов задоволений.
З огляду на це суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 243 гривень 60 копійок.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.208, ч.1-ч.3 ст.209, ст.ст.212-215, ч.1 ст.218 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим будинком, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житло-вим будинком по вул. Щорса, 15 в с. Гора Бориспільського району.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 243 гривень 60 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його оголошення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_7