Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" червня 2010 р. Справа № 59/169-10
Заступник голови Господарського суду Харківської області ОСОБА_1
розглянувши заяву про відвід судді Бринцева О. В. (вх. № 189) та заяву (вх. № 190) про призначення колегіального розгляду справи за позовом
Приватної фірми "Майстер", м. Харків
до Харківського Електротехнікуму зв"язку, м. Харків
про визнання договору недійсним та стягнення 500,00 гривень
В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа № 59/169-10 за позовом Приватної фірми "Майстер", м. Харків до Харківського Електротехнікуму зв"язку, м. Харків про визнання договору недійсним та стягнення 500,00 гривень.
09 червня 2010 року (вх. № 189) на адресу господарського суду Харківської області надійшла заява позивача про відвід судді Бринцева О. В. по даній справі. В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що суддею при розгляді справи допущено порушення норм чинного законодавства, зокрема, суддя продовжив розгляд справи по суті незважаючи на подані стороною по справі апеляційну скаргу. Наведені обставини викликали у позивача сумнів у неупередженості судді Бринцева О. В. при розгляді даної справи.
Статтею 20 ГПК України зазначено перелік обставин, які можуть бути підставою для відводу судді. Так зокрема, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, або буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Відвід повинен бути мотивованим та обґрунтованим.
Наведені ж доводи позивача про відвід судді Бринцева О. В. по даній справі свідчать про відсутність підстав для відводу судді. Із вимог процесуального законодавства випливає, що відвід повинен бути мотивований та обґрунтований. Це, зокрема, означає, що відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах. Наданий же до суду відвід ґрунтується виключно на припущеннях та нічим недоведених підозрах - не наведено жодної конкретної обставини для відводу судді в розумінні статті 20 ГПК України.
Стосовно посилання позивача на продовження розгляду справи незважаючи на подану стороною апеляційну скаргу слід зазначити таке.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем по справі було подано до суду апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду по даній справі від 11 травня 2010 року про порушення провадження у справі.
Статтею 129 Конституції України визначені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення права оскарження рішень та ухвал суду крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована в статті 12 Закону України „Про судоустрій України”, відповідно до якої учасники судового процесу та інші особи у випадку та порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на оскарження судового рішення.
Таким чином реалізація конституційного права на оскарження судового акту (ухвали, постанови, рішення суду) названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Відповідно до статті 106 та статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному та касаційному порядку у випадках, передбачених ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Таким чином оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України.
Отже оскарження процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі, крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається (постанова Пленуму Верховного суду України від 13.06.2007 року № 8 „Про незалежність судової влади”).
Таким чином, факт подання стороною по справі скарг на процесуальні акти суду, можливості оскарження яких не передбачено процесуальним законом, не позбавляє суддю права продовжити розгляд справи по суті, оскільки імперативний обов'язок направлення справи разом з поданою скаргою до суду апеляційної чи касаційної інстанції встановлено лише тоді, коли процесуальна дія суду підлягає оскарженню в прямо передбачених ГПК України випадках.
При цьому вирішення питання про подальший розгляд справи в такому випадку є виключним правом судді, в провадженні якого знаходиться справа, і ця обставина в будь-якому випадку не може свідчити про упереджене ставлення судді відповідно до позивача чи відповідача, інших учасників судового процессу в розумінні вимог статті 20 ГПК України щодо правових підстав для відводу судді.
Разом з тим за змістом процесуального закону сторона по справі не позбавлена права викласти заперечення на ухвали, які не підлягають оскарженню, в апеляційній або касаційній скарзі на рішення суду першої інстанції, винесене за результатом розгляду справи по суті.
Крім того, відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. При цьому втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняється законом. У разі ж незгоди з винесеним по справі судовим рішенням з мотивів порушення судом норм чинного законодавства, сторона по справі не позбавлена можливості оскаржити постановлене по справі рішення чи ухвалу у порядку і строки, визначені чинним процесуальним законом.
Зазначені вище обставини свідчать, що підстави для відводу судді Бринцева О. В. по справі № 59/169-10 відсутні, в зв'язку з чим в задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити.
Розглядаючи подану позивачем заяву про колегіальний розгляд справи (вх. № 190) слід виходити з наступного.
Питання щодо колегіального розгляду справ у судах першої інстанції врегульовано статтею 13 Закону України „Про судоустрій України” від 07 лютого 2002 року № 3018-3. Даною нормою, зокрема, встановлено, що справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово або колегією суддів.
Законодавчий припис щодо колегіального розгляду справ у судах першої інстанції кореспондується із статтею 4-6 ГПК України, якою передбачено, що будь-яку справу залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.
Таким чином питання про необхідність та доцільність призначення колегіального розгляду конкретної справи вирішується судом з урахуванням категорії спору та обґрунтованості клопотання про призначення колегіального розгляду справи, а також з огляду на конкретні обставини, що свідчать про складність кожної конкретної справи.
Розглянувши доводи заявника про призначення колегіального розгляду справи № 59/169-10 та матеріали вказаної справи не вбачається підстав для задоволення вказаного клопотання виходячи з такого. Клопотання про призначення колегіального розгляду справи повинно бути обґрунтованим та мотивованим, повинні бути вказані конкретні обставини, що свідчать про складність конкретної справи або про складність певної категорії спору. Клопотання також повинно бути підтверджено фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах.
Із поданої заяви про призначення колегіального розгляду справи вбачається, що заявник не навів жодної конкретної обставини на підтвердження складності справи або складності спору, не надав жодного доказу на підтвердження заявленого клопотання, не зазначив жодного нормативного обґрунтування, обмежившись при цьому лише безпідставним проханням розглядати справу колегіально.
За наведених обставин справи не вбачається наявність підстав для задоволення заяви про колегіальний розгляд справи, оскільки заява позбавлена фактичного та правового обґрунтування.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4-6, 20, 86 ГПК України, -
В задоволенні заяви (вх. № 189) про відвід судді Бринцева О. В. по справі № 59/169-10 відмовити.
В задоволенні заяви (вх. № 190) про призначення колегіального розгляду справи № 59/169-10 відмовити.
Заступник голови Господарського суду
Харківської області ОСОБА_1