Апеляційний суд Івано-Франківської області
м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, 76018, (0342) 75-02-38
21 лютого 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано- Франківської області в складі :
головуючого Меленко О.Є.
суддів Бойчука І.В., Перегінець Л.В.
секретаря Балагури М.О.
з участю: апелянта ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,
представника позивача ОСОБА_3- ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення без надання іншого жилого приміщення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 25 січня 2012 року, -
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 25 січня 2012 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення, без надання іншого жилого приміщення
Виселено ОСОБА_1 з 57/100 частин домоволодіння по вул. Мазепи 15а (що є квартирою № 2 ) в м. Івано-Франківську без надання іншого жилого приміщення.
На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, та на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що він є чоловіком доньки позивача ОСОБА_5, перебуває з нею в зареєстрованому шлюбі з 02.03.2004 року і по даний час, вселився, проживає і зареєстрований у спірному житлі зі згоди доньки позивача. А тому висновок суду, про те, що він не являється членом сім'ї позивача є помилковим.
Також апелянт зазначає, що судом не встановлено, а позивачем не надано жодних доказів того, що він чинить їй перешкоди в користуванні належним їй майном, або перешкоджає ним розпоряджатися.
Справа № 0907/2-13241/2011 Головуючий у 1 інстанції Островський Л.Є.
Провадження № 22ц/0990/458/2012 Суддя-доповідач ОСОБА_6
Категорія 32
З цих підстав, рішення суду першої інстанції апелянт просив скасувати та ухвалити
нове, яким відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник вимоги підтримали з тих же мотивів, що зазначені у апеляційній скарзі.
Представник ОСОБА_3- ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги не визнав, просить її відхилити, рішення суду першої інстанції вважає законним та обгрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, доводи представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач ОСОБА_1 як наймач, користується житловим приміщенням в будинку, що належить позивачу на праві приватної власності.
З таким висновком суду, погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, спір виник з приводу користування житловим будинком по вулиці Мазепи 15а/2 в м. Івано-Франківську.
Власником даного житлового будинку є ОСОБА_3, що підтверджується копією договору купівлі-продажу, що міститься в матеріалах справи (а.с. 6-7).
Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
З матеріалів справи вбачається, що у вказаному житловому будинку проживає та зареєстрований відповідач ОСОБА_1, який є чоловіком дочки позивача ОСОБА_5 На даний час фактичні шлюбні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 припинилися; зокрема ОСОБА_5 тривалий час - з 2006 року перебуває за кордоном, даний факт ОСОБА_1 не заперечує.
ОСОБА_1 є бувшим членом сім'ї ОСОБА_5, однак не є членом сім'ї власника житла ОСОБА_3
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує конфлікт, з приводу вчинення відповідачем перешкод в користуванні її житловим приміщенням, ОСОБА_3 неодноразово зверталася в правоохоронні органи.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до вимог ч.3 ст.168 ЖК України повідомлявся про виселення, однак в добровільному порядку покинути житлове приміщення відмовляється, як стверджує представник позивача, продовжує чинити перешкоди ОСОБА_3 в користуванні житловим приміщенням.
Доводи апелянта, про те, що ОСОБА_3 не доведено факт вчинення їй перешкод в користуванні її житлом, на увагу не заслуговують, оскільки вже сам факт проживання відповідача у будинку, що належить позивачу на праві власності створює ряд обмежень та перешкоди у розпорядженні ним.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази і їх не надано суду апеляційної інстанції, що давало б підставу для зміни чи скасування судового рішення.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 218, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 25 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий О.Є. Меленко
Судді: І.В. Бойчук
ОСОБА_7