03.09.2015 року Справа № 904/5695/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)
суддів: Виноградник О.М., Вечірко І.О.
секретар судового засідання: Ситникова М.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність б/н від 17.10.14 (був присутнім в судовому засіданні 18 серпня 2015 року); ОСОБА_2 представник, довіреність б/н від 17.10.14;
від відповідача: ОСОБА_3 представник, довіреність №766 від 11.04.15; ОСОБА_4 представник, довіреність №55 від 01.01.15 (був присутнім в судовому засіданні 18 серпня 2015 року); ОСОБА_5 представник, довіреність №641 від 13.01.15 (була присутнім в судовому засіданні 18 серпня 2015 року)
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ в особі відокремленого структурного підрозділу "Криворізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління" Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01 липня 2015 року у справі № 904/5695/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_6 Сервіс", м. Дніпропетровськ
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ в особі відокремленого структурного підрозділу "Криворізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління" Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 414 005,95 грн.,-
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01 липня 2015 року (суддя Колісник І.І.) позов задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ в особі відокремленого структурного підрозділу "Криворізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління" Державного підприємства "Придніпровська залізниця", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_6 Сервіс", м. Дніпропетровськ основного борг у сумі 347 757,62 грн., пеню у сумі 25 751,95 грн., 3% річних у сумі 4 887,18 грн., інфляційні втрати сумі 35 609,20 грн., судовий збір у сумі 8 280,12 грн., судові витрати за проведення судової експертизи у сумі 26 302,20 грн.; повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_6 Сервіс", м. Дніпропетровськ з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у сумі 153,79 грн., сплачений у складі судового збору у сумі 8 433,91 грн. відповідно до платіжного доручення №63 від 30 липня 2014 року, про що винесено ухвалу.
Рішення господарського суду мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору №ПР/БМЕС-13999/НЮ від 30 липня 2013 року щодо оплати виконаних робіт з улаштуванням гіпсокартонних перегородок та гіпсокартонного оздоблення стін в будівлі за адресою: м. Кривий Ріг, вул. 23 лютого, буд. 3а в строки обумовлені договором.
Не погодившись з зазначеним рішенням відповідач його оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Апелянт посилається на те, що згідно висновку №3381/3382 комплексної судової будівельно -технічної та судово -економічної експертизи, позивач не виконав весь обсяг робіт відповідно до договору підряду, згідно ч.4 ст.879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. Відповідач змушений був виконати роботи, які не були виконані позивачем, власними силами.
Акти форми КБ-2в та довідки КБ-3 не були підставою для оплати, оскільки це не передбачено договором.
Дата підписання актів форми КБ-2в та довідок КБ-3 31 жовтня 2013 року не відповідає умовам договору підряду, адже термін виконання робіт -до 20 жовтня 2013 року.
Апелянт наполягає на тому, що його представник не проставляв дати підписання актів форми КБ-2в та довідки КБ-3. Таким чином у позивача відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій.
Судом не враховано надану відповідачем до справи довідку про фінансово -економічний стан Державного підприємства "Придніпровська залізниця", яка свідчить, що підприємство знаходиться у важкому фінансово -економічному стані, у зв'язку з чим господарський суд повинен був зменшити розмір стягнутих санкцій на підставі п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.
Апелянт просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01 липня 2015 року, в задоволенні позову відмовити.
Позивач доводи апеляційної скарги заперечує, посилається на те, що п.3.1 договору підряду передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться замовником протягом 45 банківських днів з моменту підписання форми КБ-2в за довідкою форми КБ-3, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
В поясненнях до апеляційної скарги від 01 вересня 2015 року апелянт вказує на те, що позивачем не надавалася відповідачу податкова накладна №56 від 31 жовтня 2013 року на суму 345 359, 40 грн. та інші податкові накладні за іншими підрядними договорами. Позивач не виконав роботи за договором в повному обсязі і відповідач закінчував виконання підрядних робіт власними силами.
В судовому засіданні 18 серпня 2015 року оголошувалась перерва до 03 вересня 2015 року.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать, що 30 липня 2013 року між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (далі - Замовник, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_6 Сервіс" (далі - Підрядник, Позивач) був укладений договір № ПР/БМЕС-13999/НЮ (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. договору підрядник зобов'язується на свій ризик згідно проектно-кошторисній документації виконати роботи з улаштування гіпсокартонних перегородок та гіпсокартонного оздоблення стін в будівлі за адресою: м. Кривий Ріг, вул. 23 лютого, буд. 3а та здати в установлений договором строк закінчені роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.
Обсяг, характер, вартість робіт та використаних матеріалів, передбачених у пункті 1.1. даного договору, визначається динамічною договірною ціною (додаток № 1) до договору, яка узгоджується сторонами і є невід'ємною частиною даного договору та підставою для взаємних розрахунків згідно з ДБН Д.1.1-1-2000 (пункт 2.1. договору).
Згідно з пунктом 3.1. вартість усіх за даним договором робіт, матеріалів, що використовується підрядником, визначається у сумі 960 132,25 грн., у тому числі ПДВ 20%. Оплата виконаних робіт проводиться замовником за рахунок власних коштів протягом 45-ти банківських днів з моменту підписання акту про виконані роботи форми КБ-2в за довідкою КБ-3.
За умовами пункту 4.1. договору передача виконаних робіт підрядником і приймання їх замовником проводиться після виконання підрядником всього обсягу робіт, передбаченого пунктом 2.1. даного договору та оформляється актом про виконані роботи форми КБ-2в та довідкою КБ-3, підписаними сторонами.
Договір набуває законної сили з моменту підписання і діє до 31.12.2013 року, в частині розрахунків - до повного виконання (пункт 19.1. договору).
На виконання умов договору позивач виконав підрядні роботи, що підтверджується наступними актами приймання виконаних робіт форми КБ-2в:
№ 1 від 30.09.2013 року на суму 260 867,54 грн.;
№ 2 від 30.10.2013 року на суму 345 359,40 грн.;
№ 3 від 31.10.2013 року на суму 2 386,68 грн.
Усього - 608 613,62 грн. (а.с. 25 - 35, 42 - 59, 66 - 71 т.1).
За висновками №3381/3382 -14 комплексної судової будівельно -технічної та судово -економічної експертизи від 22 травня 2015 року вартість фактично виконаних робіт відповідає вартості робіт, зазначених в актах форми КБ-2в за вересень 2013 року на суму 345 359, 40 грн., за жовтень 2013 року на суму 2 386, 68 грн. відповідно до договору підряду №ПР/БМЕС-13999/НЮ від 30 липня 2013 року, укладеного між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_6 Сервіс" та становить 608 613, 62 грн. (т.1, а.с.205).
За платіжним дорученням № 1221а_9004 від 30.09.2013 року відповідач перерахував відповідно до договору підряду 260 856,00 грн., які віднесені позивачем на часткову оплату виконаних ним робіт за актом № 1 від 30.09.2013 року на суму 260 867,54 грн. (а.с.40, т.1).
Остаточного розрахунку за виконані позивачем роботи відповідач не здійснив.
Залишок грошових коштів до сплати складає 347 757,62 грн. (608 613,62 - 260 856,00 = 347 757,62), з яких:
11,54 грн. (260 867,54 - 260 856,00 = 11,54) - за актом № 1 від 30.09.2013 року;
345 359,40 грн. - за актом № 2 від 30.10.2013 року;
2 386,68 грн. - за актом № 3 від 31.10.2013 року на суму, що і є причиною виникнення спору.
Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За умовами частини першої статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно ч.1 ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до п.3.1 договору підряду оплата виконаних робіт проводиться замовником за рахунок власних коштів протягом 45-ти банківських днів з моменту підписання акту про виконані роботи форми КБ-2в за довідкою КБ-3.
Таким чином, за актом №1 від 30 вересня 2013 року на суму 11, 54 грн. оплата повинна була здійснена до 03 грудня 2013 року, за актом №2 від 31 жовтня 2013 року -до 03 січня 2014 року, за актом №3 від 31 жовтня 2013 року - до 03 січня 2014 року.
Доказів на підтвердження сплати заборгованості у сумі 347 757, 62 грн. відповідачем суду першої та апеляційної інстанцій не надано.
Навпаки, матеріали справи містять лист Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_6 Сервіс" за №11 від 07 квітня 2014 року, з яким позивач звертався до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" з вимогою щодо сплати боргу по договору №ПР/БМЕС-13999/НЮ в розмірі 347 757, 62 грн. (т.1, а.с.83).
У відповідь відповідач своїм листом від 08 травня 2014 року за №НЗБ-9/308 повідомив позивача, що погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_6 Сервіс" у загальному розмірі 1 399 691, 19 грн. (за кількома договорами) вважається недоцільним до вирішення проблемних питань які виникли за укладеними договорами (т.1, а.с.84-85).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду №ПР/БМЕС-13999/НЮ від 30 липня 2013 року вважаються обґрунтованими і правомірно задоволені господарським судом.
Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 12.1. договору за порушення термінів виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від загальної вартості робіт за кожний день прострочення, а за прострочення 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від зазначеної вартості.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлена позивачем до стягнення з відповідача пеня розрахована за період з 14.01.2014 року по 03.07.2014 року у загальній сумі 25 751,95 грн. (а.с. 141 том 1).
Заявлені позивачем до стягнення 3% річних розраховані за період з 14.01.2014 року по 03.07.2014 року у загальній сумі 4 887,18 грн. (а.с. 142 том 1), а інфляційні втрати за цей же період (лютий - червень 2014 року) - у загальній сумі 4 887,18 грн. (а.с. 142 том 1).
Стосовно розрахунку штрафних санкцій експертом встановлено, що сума пені складає 25 753,12 грн., 3% річних - 4 887,66 грн. та інфляційні втрати - 35 610,38 грн. Зазначені суми більші ніж суми розраховані позивачем.
З врахуваннями меж позовних вимог висновок господарського суду щодо стягнення з відповідача 25 751,95 грн. пені, 4 887,18 грн. 3% річних, 35 609,20 грн. інфляційних втрат вважається правомірним.
Апеляційний господарський суд не погоджується з доводами апелянта з наступних підстав.
Пункт 1.1 договору підряду №ПР/БМЕС-13999/НЮ від 30 липня 2013 року має загальний характер і відноситься до предмету договору.
Порядок розрахунків встановлений п.3.1 договору, згідно якого оплата виконаних робіт проводиться замовником протягом 45 банківських днів з моменту підписання акту про виконані роботи форми КБ-2в за довідкою КБ-3.
Акти №1 від 30 вересня 2013 року на суму 260 867, 54 грн., №2 від 30 жовтня 2013 року на суму 345 359, 40 грн. №3 від 31 жовтня 2013 року на суму 2 386, 68 грн. мають форму КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт за вересень, жовтень 2013 року мають форму КБ-3. Вказані акти підписані представником замовника. Отже, на підставі п.3.1 договору у відповідача виникло зобов'язання по оплаті виконаних робіт.
Крім того, частково оплативши вартість виконаних робіт в розмірі 260 856, 00 грн. відповідач погодився з порядком розрахунків встановлених пунктом 3.1 договору.
Щодо твердження апелянта, що оплата робіт здійснюється після виконання підрядником всього об'єму робіт слід зазначити, що пунктом 4.1 договору встановлено порядок передачі -приймання виконаних робіт. Проте, замовник сам підписав акти виконаних робіт за вересень, жовтень 2013 року не чекаючи, коли роботи будуть виконані у повному обсязі.
Апелянт посилається на те, що на актах форми КБ-2в та довідок КБ-3 дата підписання цих документів не стояла, позивач власноручно прописав у своїх екземплярах дату підписання актів та довідок.
Дійсно, на екземплярах актів і довідок наданих суду (копії містяться в матеріалах справи -т.1 а.с.114-125) відсутня дата підписання цих документів. Але судова колегія враховує, що ці акти складено за місяць і дата їх підписання останнім днем календарних місяців вважається закономірною.
В порушення приписів ст.ст.33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України відповідач не довів, якою датою ним підписані акти приймання виконаних будівельних робіт.
Акти приймання виконаних будівлеьних робіт за жовтень 2013 року крім підпису повноважного представника відповідача, містять візи відповідальних осіб Державного підприємства "Придніпровська залізниця", ніяких зауважень щодо дати підписання актів прийняття виконаних робіт за вказаний період відповідач підряднику не висловлював.
Пунктом 8.4 договору встановлено термін виконання робіт -до 20 жовтня 2013 року. Згідно п.19.1 договір діє до 31 грудня 2013 року, здача виконаної за жовтень 2013 року роботи 31 жовтня 2013 року проведена в межах строку дії договору.
Відсутність податкової накладної не є підставою для відмови в проведенні розрахунків за виконані роботи, оскільки зобов'язання з оплати виконаних робіт випливають з договору підряду і не мають ознак податкових зобов'язань.
Щодо твердження апелянта, що він своїми силами закінчував підрядні роботи, то слід зазначити, що згідно умов договору від 30 липня 2013 року відповідач як замовник, здійснює контроль за виконанням робіт підрядником. За приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших наслідків негайно заявити про них підрядникові.
Отже, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити законом покладений на замовника.
Проте, відповідач не надав належних доказів в підтвердження того, що роботи виконані підрядником неякісно. Акти приймання виконаних будівельних робіт підписані відповідачем без зауважень.
Стосовно твердження апелянта, що господарський суд повинен був врахувати майновий стан Державного підприємства "Придніпровська залізниця", зменшити на підставі п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України розмір стягнутої неустойки слід зауважити, що зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) це право господарського суду, а ні його обов'язок, цим правом господарський суд як зазначено в ст.83 Господарського процесуального кодексу України користується у виняткових випадках.
Матеріали справи не містять таких виняткових випадків, враховуючи які суд міг зменшити розмір стягненої неустойки.
З огляду на викладене, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01 липня 2015 року відповідає діючому законодавству, висновки суду відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування рішення.
Керуючись ст.ст.49, 91, 99, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ в особі відокремленого структурного підрозділу "Криворізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління" Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01 липня 2015 року у справі № 904/5695/14 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.В. Джихур
Суддя О.М. Виноградник
Суддя І.О. Вечірко
(Дата підписання постанови в повному обсязі 08.09.15 р.)