Справа №22ц-21925 Головуючий в 1 інстанції
Категорія 26 ( 1 ) ОСОБА_1
Доповідач - Соколан Н.О.
26 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Ляховської І. Є.
Суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3
при секретарі: - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 28 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування шкоди здоров'ю, -
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
У березні 2010 року ОСОБА_5 звернулась до суду із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі - Відділення Фонду) про стягнення моральної шкоди в розмірі 173 000 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 28 квітня 2010 року позов ОСОБА_5 задоволено частково.
Стягнуто зВідділення Фонду на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 38 000 грн. Стягнуто з Відділення Фонду на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн. Інші судові витрати віднесено за рахунок держави.
В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає рішення необґрунтованим, ухваленим з порушення норм матеріального і процесуального права; по справі не було проведено медико-соціальної експертизи; на теперішній час законодавством не передбачена відповідальність Відділення Фонду за моральну шкоду; суд не взяв до уваги, що законом України № 717-У від 23.02.2007 року внесено зміни до Закону України ”Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності, відповідно до яких всі норми даного закону, якими передбачено виплата моральної шкоди - виключено, і цей обов'язок покладено на роботодавця; Відділення Фонду є неналежним відповідачем; позивач не підтвердив факт спричинення йому моральної шкоди; не надав доказів про наявність душевних страждань, погіршення матеріального стану; про погіршення відносин з оточуючими та способу життя; апелянт вважає, що лише один факт втрати професійної працездатності не тягне відшкодування моральної шкоди, оскільки він погашається відшкодування втраченого заробітку та інших виплат, які забезпечують фінансову можливість для соціальної реабілітації потерпілого; судом не було з'ясовані усі обставини справи; не була застосована позовна давність; розмір відшкодування розмір моральної шкоди завищено.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу Відділення Фонду відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 з 1981 року працювала на різних посадах у Відкритому акціонерному товаристві «Криворізький залізорудний комбінат», внаслідок чого отримала професійне захворювання. Згідно висновку МСЕК від 06.04.2005 року, позивачеві було вперше встановлено втрату професійної працездатності 35 % , а з 09.06 .2009 року - було встановлено втрату професійної працездатності 45% безстроково та ІІІ групу інвалідності.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано керувався ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, що призвели втрату працездатності» яка передбачає відшкодування Фондом моральної шкоди за наявності факту його спричинення.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Позивач переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи відповідача про незаконність стягнення моральної шкоди на користь позивача є безпідставними.
Колегія суддів вважає, що висновок суду про відшкодування моральної шкоди Відділенням Фонду відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування).
На думку колегії суддів розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03. 1995 року, з подальшими змінами « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до якого, розмір відшкодування моральної(немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань,з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили. Суд при постановлені рішення врахував характер професійного захворювання позивача , пов'язаних з ним фізичних і моральних страждань, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.
Доводи відповідача , що законом України № 717-У від 23.02.2007 року внесено зміни до Закону України ”Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності, відповідно до яких всі норми даного закону, якими передбачено виплата моральної шкоди - виключено. Згідно п.2 ч.44 Розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік”, у Законі України ”Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності» у п.3 розділу Х1 «Прикінцеві положення» після абз. 3 доповнено новим абзацом «відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року» є безпідставними, оскільки позивачу втрата професійної працездатності установлена вперше висновком МСЕК у 2005 році, тобто право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності зазначеного вище закону.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що в даному випадку саме на органи МСЕК покладений обов'язок встановлення факту заподіяння моральної шкоди позивачу є безпідставними та такими, що суперечать вищевказаному «Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесене ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 р. №212, оскільки МСЕК встановлює даний факт щодо потерпілих на виробництві, яким не було встановлено стійку втрату професійної працездатності, в той час як позивачу з 06.04.2005 року встановлено стійку втрату професійної працездатності.
Доводи апеляційної скарги щодо незастосування позовної давності не ґрунтуються на законі, оскільки строки позовної давності на звернення потерпілого із заявою про відшкодування моральної шкоди законом не передбачені.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ч. 2 ст. 197, ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 28 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: