04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"03" вересня 2015 р. Справа№ 910/8375/15-г
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
За участю представників:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Пирятинської міжрайонної виконавчої дирекції Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2015
у справі № 910/8375/15-г (суддя Ярмак О.М.)
за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Пирятинської міжрайонної виконавчої дирекції Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності
до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»
про зобов'язання вчинити дії та стягнення пені 663,13 грн.
Полтавське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Пирятинської міжрайонної виконавчої дирекції Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про зобов'язання вчинити дії та стягнення пені 663,13 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2015 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а саме:
1) зобов'язати відповідача виконати платіжні доручення від 28.01.2015 № 119, №115, №118, №124, №127, №130, №125; від 30.01.2015 №131 про перерахування коштів у сумі 82 525, 09 грн з поточного рахунку №25605140394003 та платіжні документи від 03.02.2015 №23, №22, №24, про перерахування коштів у сумі 1 606, 53 грн з поточного рахунку №25604140394004 у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Надра», належних Пирятинській міжрайонній виконавчій дирекції Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
2) стягнути з відповідача, к/р № 35192800002018 в Управлінні НБУ по Києву та Київській обл., МФО 380764, код ЄДРПОУ 20025456 на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Пирятинської міжрайонної виконавчої дирекції Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, п/р 37171160005101 в ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 21052432 пеню в розмірі 663,13 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Пирятинської міжрайонної виконавчої дирекції Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності у справі №910/8375/15-г передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.
В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначав, що рішення прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, на підтвердження чого в своїй апеляційній скарзі виклав ряд обставин, які, на його думку, виступають підтвердженням правової позиції Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Пирятинської міжрайонної виконавчої дирекції Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності та спростовують правильність винесеного рішення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 апеляційну скаргу Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Пирятинської міжрайонної виконавчої дирекції Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 03.09.2015.
У судове засідання, призначене на 03.09.2015, учасники судового процесу не з'явились, причини неявки суду невідомі.
Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.
Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвали Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 у справі № 910/8375/15-г були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвали.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі учасників судового процесу.
Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (далі - Банк), в особі начальника відділення №9 філії ПАТ КБ «Надра» Полтавське РУ, що діє на підставі довіреності №1-11-17328 від 15.08.2011 та Пирятинською міжрайонною виконавчою дирекцією Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності (далі - Клієнт), в особі директора Возної Наталії Миколаїівни, що діє на підставі положення та довіреності №03 від 04.01.2011 було укладено договір банківського рахунку № 9151 (далі - Договір) від 24.10.2011, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок у гривні для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов та законодавства України, та зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перераховування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені чинним законодавством України. Операції за рахунком здійснюється після отримання банком повідомлення про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби.
На виконання умов договору з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 13.02.2012, відповідачем було відкрито позивачу поточні рахунки №25605140394003, №25604140394005.
Відповідно до п. 2.2.1 Договору клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, крім випадків обмеження права розпорядження коштами на рахунку за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Пунктом 2.3.3 Договору передбачено, що банк бере на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта, у відповідності з чинним законодавством України. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта для здійснення операції та сплати відповідно комісії за РКО на момент подання розрахункових документів до Банку, здійснювати списання коштів з рахунку в межах суми встановленого овердрафту , якщо це обумовлено окремо укладеним договором між клієнтом та банком, в іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення.
Також 25.10.2011 між позивачем та відповідачем був укладений договір №9151/КБ про встановлення та обслуговування системи дистанційного обслуговування «Клієнт-Банк», за умовами якого позивач (клієнт) доручив, а відповідач (банк) взяв на себе зобов'язання по встановленню та обслуговуванню системи дистанційного обслуговування «Клієнт-Банк», виконанню розрахункового обслуговування поточних рахунків клієнта, відкритих в банку за допомогою програмно-технічного комплексу «Клієнт-Банк» з функціями: створення та передача в банк платіжних документів, перегляд платіжних документів, перегляд виписок.
Положеннями п. 2.2 договору № 9151/КБ, банк зобов'язався виконувати розрахункові операції по рахунку Клієнта у встановлені чинним законодавством терміни та на умовах передбачених Договором банківського рахунку №13151 від 24 жовтня 2011 приймати по відповідних каналах зв'язку платіжні документи клієнта та своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта, у відповідності з чинним законодавством України. У разі відсутності або недостатності коштів на Рахунку Клієнта для здійснення операції та сплати відповідної комісії за розрахункове обслуговування на момент отримання платіжних документів, здійснювати списання коштів з Рахунку в межах суми встановленого овердрафту. Якщо це обумовлено окремо укладеним договором між Клієнтом та Банком, в іншому випадку повертати платіжні документи без обробки з відміткою про причини повернення.
З матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачу через комплекс «Клієнт-Банк» для виконання електронні платіжні доручення про перерахування з рахунків позивача коштів, зокрема:
- з рахунку № 25605140394003 в операційний час 28.01.2015 платіжні доручення №№ 119, 115, 118, 124, 127, 13, 120 на загальну суму 82 389, 09 грн та в операційний час 30.01.2015 платіжний документ № 131 на суму 136, 00 грн;
- з рахунку № 25604140394004 в операційний час 03.02.2015 платіжні доручення №№ 23, 22, 24 на загальну суму 1 606, 53 грн.
Як вбачається з виписок по зазначених рахунках, засвідченими відмітками відповідача, від 28.01.2015, 30.01.2015 та 03.02.2015, вказані платіжні документи були проведені відповідачем в день їх подання, проте згідно з виписками по рахунках, засвідченими відмітками відповідача, від 06.02.2015 кошти в загальній сумі 84 131, 62 грн були повернуті відповідачем із позначкою «Сторно», як помилково списані.
Згідно п. 4.2 Договору, операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до банку в операційний час, виконуються банком того ж дня.
Відповідач платіжні документи від 28.01.2015, 30.01.2015 про перерахування коштів у сумі 82 525, 09 грн з поточного рахунку №25605140394003 та платіжні документи від 03.02.2015 про перерахування коштів у сумі 1 606, 53 грн з поточного рахунку №25604140394004 у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Надра», належних Пирятинській міжрайонній виконавчій дирекції Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, не виконав.
З матеріалів справи вбачається, що суду не надано доказів відмови відповідача у прийнятті до виконання платіжних документів та повернення його клієнту без виконання з встановлених законом підстав.
В силу ч. 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Відповідно до п. 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
В своїй апеляційній скарзі позивач наголошує на тому, що відповідач порушує взяті на себе договірні зобов'язання, а тому несе відповідальність щодо сплати пені в розмірі 663,13 грн. за прострочення виконання зобов'язання, зазначаючи, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку, тому пеня, що повинна бути сплачена відповідачем, розрахована до дня введення тимчасової адміністрації, а саме, до 06.02.2015.
За приписами п. 7.1.2. ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Відповідно до частин 1 та 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
За змістом ст. 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.
Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Всупереч вимогам чинного законодавства та умовам Договору, відповідачем не були виконані платіжні доручення, надані позивачем.
Згідно п.32.3 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», у разі помилкового переказу з рахунка неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобов'язаний переказати за рахунок власних коштів суму переказу на рахунок неналежного платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.
Як вказано у п.3.1 договору банківського рахунку, за несвоєчасне списання з рахунку чи несвоєчасне зарахування на рахунок суми переказу з вини банку, банк сплачує клієнту пеню в розмірі 0,1% від несвоєчасно зарахованої (списаної) суми за кожний день прострочення, але не більше 10% від суми переказу. При цьому нарахування неустойки не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
За порушення виконання зобов'язання відповідачем по договору, позивачем заявлено до стягнення 663,13 грн. пені.
Однак, на підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 № 83 «Про віднесення ПАТ «Комерційний банк «Надра» до категорії неплатоспроможних», Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.02.2015 було прийнято рішення № 26 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Надра». Пунктом 1,2 вказаного рішення було вирішено розпочати з 06.02.2015 процедуру виведення ПАТ «Комерційний банк «Надра» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 06.02.2015 по 05.05.2015.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.04.2015 №85 продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Надра» по 05.06.2015 (включно).
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №113 на підставі постанови Правління Нацбанку України від 04.06.2015 № 356 у ПАТ «Комерційний банк «Надра» розпочато процедуру ліквідації, призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку на період з 05.06.2015 до 04.06.2016 включно.
Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним щодо інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
За приписами пункту 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 36 даного Закону врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Так, відповідно до п. 1 частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
В силу пункту 1 частини 6 статті 36 даного Закону передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.
Однак, згідно з п. 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у цьому Законі термін «вкладник» вживається у значені «фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката».
Таким чином, враховуючи дану норму, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та юридичні особи не підпадають під визначення поняття «вкладник» у розумінні вищевказаного Закону. Тому, на них не поширюється виняток з обмеження встановленого пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Визначення терміну «кредитор банку» міститься у статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», під яким розуміється - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
Часиною 1 статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк, зокрема, зобов'язується виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Пунктом 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
Відтак, між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка, які мають майново-грошовий характер, а тому у цьому випадку позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами.
Враховуючи вищевикладене та, як вірно встановлено судом першої інстанції, з огляду на те, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 № 83 «Про віднесення ПАТ «Комерційний банк «Надра» до категорії неплатоспроможних» у відповідача запроваджено процедуру тимчасової адміністрації з 06.02.2015 по 05.05.2015, а рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 113 на підставі постанови Правління Нацбанку України від 04.06.2015 № 356 у ПАТ «Комерційний банк «Надра» розпочато процедуру ліквідації, призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку на період з 05.06.2015 до 04.06.2016 включно, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача виконати платіжні доручення не підлягають задоволенню в силу приписів п.1 ч.5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Разом з тим, слід зазначити, що задоволення вимог кредиторів банку, в якому запроваджено тимчасову адміністрацію, може бути здійснено виключно у процедурі ліквідації банку та в порядку черговості, визначеної Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Отже, позивач не позбавлений можливості захистити свої майнові права за договором банківського рахунку в порядку передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову.
Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.
Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Пирятинської міжрайонної виконавчої дирекції Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2015 у справі №910/8375/15-г залишити без змін.
Матеріали справи № 910/8375/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді А.І. Тищенко
Ю.Б. Михальська