Справа № 22ц-21569/10
Справа №22-21569/10 Головуючий в першій
Категорія № 26 ( 3 ) інстанції - ОСОБА_1
Доповідач - Соколан Н.О.
22 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Михайлів Л. В.,
суддів - Соколан Н.О., Зубакової В. П.
при секретарі - Бондарі Ю. А.
за участю: представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 15 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, -
У квітні 2010 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі - Відділення Фонду) про відшкодування моральної шкоди в розмірі 176 800 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 15 квітня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з Відділення Фонду на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. В задоволенні іншої частини позову відмовлено. Судові витрати покладено за рахунок держави. Стягнуто з відділення Фонду на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн.
В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, вважає рішення необґрунтованим, ухваленим з порушення норм матеріального і процесуального права; позивачем не надано доказів на підтвердження факту спричинення йому моральної шкоди; розмір стягнутої моральної шкоди значно завищений; суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про проведення медико-соціальної експертизи для встановлення факту отримання моральної шкоди; на теперішній час законодавством не передбачена відповідальність Відділення Фонду за моральну шкоду, і цей обов'язок покладено на роботодавця; не була застосована позовна давність.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 працював слюсарем по ремонту автомобілів ГТ Цеху №2 Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» понад 31 рік в умовах підвищеного впливу шкідливих факторів. Висновком МСЕК від 27.01.2002 року йому первинно було встановлено 25% втрати професійної працездатності, повторним оглядом 03.02.2004 йому було встановлено 25% втрати працездатності безстроково з 01.02.2004 року. 22.06.2009 року у зв'язку з погіршенням здоров'я було встановлено 50% втрати професійної працездатності та ІІІ групу інвалідності безстроково.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано керувався ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, що призвели втрату працездатності» яка передбачає відшкодування Відділенням Фонду моральної шкоди за наявності факту його спричинення.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням підтверджується наявними у матеріалах справи виписками з істроії хвороби. Позивач переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи відповідача про незаконність стягнення моральної шкоди на користь позивача є безпідставними.
Колегія суддів вважає, що висновок суду про відшкодування моральної шкоди Відділенням Фонду відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування).
Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахування роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого. розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили. Суд не врахував ступінь фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, а також конкретних обставин по справі, і наслідків, що наступили.
Доводи відповідача , що на підставі закону України № 717-У від 23.02.2007 року внесено зміни до Закону України ”Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності, відповідно до яких всі норми даного закону, якими передбачено виплата Відділенням Фонду моральної шкоди - виключено є безпідставними, оскільки позивачу втрата професійної працездатності установлена вперше висновком МСЕК у 2002 році, тобто право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності вищезазначеного закону.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що в даному випадку саме на органи МСЕК покладений обов'язок встановлення факту заподіяння моральної шкоди позивачу є безпідставними та такими, що суперечать вищевказаному «Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесене ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 р. №212, оскільки МСЕК встановлює даний факт щодо потерпілих на виробництві, яким не було встановлено стійку втрату професійної працездатності, в той час як позивачу з 27.01.2002 року встановлено стійку втрату професійної працездатності.
Доводи апеляційної скарги щодо незастосування позовної давності не ґрунтуються на законі, оскільки строки позовної давності на звернення потерпілого із заявою про відшкодування моральної шкоди законом не передбачені.
За таких обставин, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер отриманою позивачем професійного захворювання, і пов'язані з ним фізичні і моральні страждання позивача, інтенсивність і довготривалість фізичних і психічних страждань позивача, істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, і наслідків, що наступили, а також наявність вини позивача у нещасному випадку, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з Відділення Фонду на користь позивача з 50 000 до 45 000 грн.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів. -
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 15 квітня 2010 року - змінити в частині розміру стягнутої моральної шкоди на користь ОСОБА_4 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, зменшивши її розмір з 50 000 грн. до 45 000 грн. В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: