07.09.15р. Справа № 904/6846/15
За позовом Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Запоріжжя
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
про стягнення збитків у розмірі 7 590, 49 грн.
Суддя Назаренко Н.Г.
Секретар судового засідання Гриценко І.О.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 представник - дов. № 18-156 від 23.12.2014р.
Від відповідача: ОСОБА_2 представник - дов. № 71 від 01.01.2015р.
Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення збитків внаслідок нестачі вантажу в розмірі 7 590, 49 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в межах договору № 254 від 27.02.2015 року, укладеного між позивачем та Приватним підприємством «Екотехсервіс», 28.11.2013 року на адресу позивача було направлений вагон з «концентратом вугільним» за залізничною накладною № 50182773, відповідно до якої вантажовідправником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Богучарська», однак, 25.03.2015 року на станції ОСОБА_3 Придніпровської залізниці був складений комерційний акт РА №007562, яким засвідчена недостача маси вугілля - 3 860 кг у вагоні № 65868606, що надійшов зі станції Гродівка Донецької залізниці за залізничною накладною № 50182773.
В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Відповідач подав до господарського суду відзив на позов, в якому проти позову заперечив, зазначивши, що відповідальність повинен нести відправник, оскільки ним не нанесено захисне маркування вантажу.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.
В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 07.09.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
24.03.2015р. по залізничній накладній №50182773 (а.с. 9) на адресу Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (далі - позивач) зі станції відправлення Гродівка Донецької залізниці на станцію ОСОБА_3 Придніпровської залізниці прибув вагон №65868606 з вантажем «концентрат вугільний». Відповідно до зазначеної залізничної накладної вантажовідправником є Товаритво з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Богучарська».
У зв'язку з виявленою недостачею у вагоні №65868606, був складений комерційний акт РА №0077562/569 (а.с. 10), в якому зазначено, що на підставі а.о.ф. № 23.03.2015р. на станції Красноармійськ була проведена комісійна видача вантажу одержувачу прибувшого відправкою вказаною на лицевій стороні цього акту приймальником залізниць ОСОБА_4 з переваженням вагону на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача №0120, повірка 05.03.15р. По документам значиться вага 63 000 кг., тара 22 340, кг. Фактично виявилась вага брутто 81 480 кг, тара з документа 22 340 кг, нетто 59 140 кг, що менше ваги вказаної в документах на 3 860 кг. В комерційному відношенні завантаження вище рівня бортів 10 см., укатана, на поверхні вантажу нанесене маркування поперечними борознами. Над 1, 2, 3, 4 люками пошкоджене маркування, є виїмка довжиною 600 см, шириною 280 см, глибиною 40 см. В технічному відношенні вагон справний, без дверей, люки закриті, протікання вантажу нема. При повторному переважуванні вагону комісією у тому ж складі результат не змінився.
Комерційний акт складений згідно з Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334 (зареєстр. в МЮ України 08.07.2002 р. за № 567/6855).
Зазначене в комерційному акті РА № 007562/569 також підтверджується актом № 94/15 приймання продукції по кількості від 25.03.2015р. (а.с. 11)
Позивач розрахував вартість нестачі вантажу та просить стягнути її з відповідача, що і стало причиною виникнення спору.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд прийшов до висновку про задоволення спору на підставі наступного.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (стаття 924 Цивільного кодексу України).
Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажу залізницею, тому мають регулюватися Статутом залізниць України (далі - Статут), який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 року № 457 та визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.
Згідно зі ст. 31 Статуту залізниць України, яка передбачає, що залізниця зобов'язана надавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а в необхідних випадках - продезінфіковані вагони і контейнери.
Відповідно до вимог ст. 105 Статуту залізниць України визначено, що залізниці, вантажовідправники несуть матеріальну відповідальність за перевезення.
Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству (ст. 110 Статуту залізниць України).
Відповідно до статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (стаття 115 Статуту).
Згідно зі статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, на піввагони тощо) приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагону, а під час приймання зазначених вагонів зауважень, щодо неповноти навантаження продукції не було заявлено представниками Придніпровської залізниці, тобто недостача виникла під час перевезення залізницею товару внаслідок чого наявна вина Відповідача.
Згідно з рахунком-фактурою відправника № РФ-74/У від 24.03.2015 року, вартість 1 тони спірного вантажу складає 2 349,98 грн. з ПДВ (1 958,33 грн. без ПДВ) (а.с. 12).
Факт нестачі за спірним перевезенням у вагоні № 65868606, підтверджується матеріалами справи, зокрема комерційним актом РА № 007562/569 від 25.03.2015 року.
Оскільки вагон з вантажем був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень до відправника, вантаж прибув у технічно справному вагоні, враховуючи дані, наведені в комерційному акті, відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу у спірних правовідносинах в силу ст. 110 Статуту залізниць покладається на залізницю.
Як вбачається з комерційного акту, при прийнятті вантажу була виявлена нестача вантажу у кількості 3 860 кг.
Позивач розрахував вартість нестачі вантажу до стягнення у сумі, 7 590,49 грн. з урахуванням природної втрати ваги - 630 кг та вартості 1 тони вантажу у сумі 1 958,33 грн. без ПДВ (2 349,98 грн. з ПДВ) (3 860 кг - 630 кг = 3 230 кг (відповідальна нестача); 3 230 кг х 1 958,33 грн. : 1000 кг = 6 325, 41 грн. + 1 265,08 (ПДВ) = 7 590,49).
Виходячи з наведеного, позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача збитків, заподіяних несхоронним перевезенням вантажу у сумі 7 590,49 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, ЄДРПОУ 00186542) 7 590,49 грн. (сім тисяч п'ятсот дев'яносто грн. 49 коп.) - збитків, 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - витрат по судового збору, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення, оформленого
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,
- 07.09.15р.
Суддя ОСОБА_5