01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.07.06 р. № 44/547-А
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Студенця В.І.
Малетича М.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -ОСОБА_1,
від відповідача -Свириденко А.М.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1.
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 27.03.2006
у справі № 44/547-А (Шабунін С.В.)
за позовом Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1.
до Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства АРК
про скасування та визнання нечинними окремих положень державних будівельних норм, відновлення становища що існувало та зобов"язання вчинити певні дії
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (далі СПД - фізична особа ОСОБА_1) звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України про скасування та визнання нечинними положень державних будівельних норм, відновлення становища, що існувало та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.03.2006 провадження у справі №44/547-А закрито.
СПД - фізична особа ОСОБА_1, не погоджуючись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи та невірно застосовані судом норми процесуального права.
Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України проти доводів, наведених в апеляційній скарзі заперечувало та просило ухвалу господарського суду м. Києва від 27.03.2006 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Фізична особа ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 15.10.1996 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією.
СПД - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України про скасування та визнання нечинними положень державних будівельних норм, відновлення становища, що існувало та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.03.2006 провадження у справі №44/547-А закрито з огляду на те, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки оспорюванні положення державних будівельних норм не можуть порушувати права позивача.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень п.7 ч. 1 ст. 3 КАС України).
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані (п. 1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»).
Підсудність адміністративних справ визначається відповідно до глави 1 розділу 2 КАС України з урахуванням приписів п. 6 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу. До початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарсько-процесуального кодексу України, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно ст. 7 Закону України “Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.
Державні стандарти, норми і правила щодо планування, забудови та іншого використання територій, проектування і будівництва об'єктів містобудування розробляються і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, іншими центральними органами виконавчої влади в порядку, визначеному законом (ст. 16 Закону України “Про основи містобудування»).
Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, згідно Указу Президента України від 01.06.2005 № 898 є правонаступником Державного комітету України з будівництва та архітектури.
Відповідно до п. 1 Положення Про Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 19.12.2005 № 1801/2005, Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Наказ Держбуду України від 20.01.2004 № 8, яким затверджено ДБН.2.2-3-2004 є нормативним актом, оскільки прийнятий уповноваженим державним органом у межах його компетенції, встановлює норми права, носить загальний характер та застосовується неодноразово.
Враховуючи те, що позивачем оспорюється нормативний акт, який прийняти суб'єктом владних повноважень, то дана справа є адміністративною і повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Доводи суду першої інстанції, що оспорені положення державних будівельних норм не зачіпають права та охоронювані законом інтереси позивача не можуть свідчити про те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і ця обставина не може бути підставою для закриття провадження по справі.
Відповідно до ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін;
2) змінити ухвалу суду;
3) скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи;
4) скасувати ухвалу суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі;
5) визнати ухвалу суду нечинною і закрити провадження у справі;
6) скасувати ухвалу суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
З урахуванням того, що дана справа є адміністративною і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, то колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно застосовані норми процесуального права, а тому ухвала господарського суду м. Києва від 27.03.2006 підлягає скасуванню, а справа - направленню до господарського суду м. Києва для продовження розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 17, 51, 157, 160, 198, 199, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Ухвалу господарського суду м. Києва від 27.03.2006 у справі № 44/547-А скасувати повністю, а справу направити до господарського суду м. Києва для продовження розгляду справи.
2. Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України з дня складення ухвали в повному обсязі.
3. Ухвала в повному обсязі складена 26.07.2006.
4. Копію ухвали надіслати сторонам.
Головуючий суддя Андрієнко В.В.
Судді
Студенець В.І.
Малетич М.М.