01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.07.06 р. № 17/38
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Студенця В.І.
суддів: Андрієнка В.В.
Малетича М.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не з"явився,
від відповідача -не з"явився,
представник прокуратури - не з"явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1.
на постанову Господарського суду Чернігівської області від 07.03.2006
у справі № 17/38 (Кушнір І.В.)
за позовом Заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1.
про стягнення 850 грн. штрафних санкцій
Заступник прокурора Шевченківського району м. Києва звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ДП «НЕК «Укренерго») до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1. (далі - СПД - фізична особа ОСОБА_1.) про стягнення 850 грн. штрафних санкцій.
Постановою господарського суду Чернігівської області від 07.03.2006р. у справі № 17/38 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з постановою суду, СПД - фізична особа ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та судом порушено норми матеріального і процесуального права.
ДП «НЕК «Укренерго» заперечує проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просить постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судове засідання, призначене на 21.07.2006 представник прокуратури Шевченківського району м. Києва не з'явився, позивач та відповідач повноважних представників не направили та не повідомили суд про причини їх неявки, хоча про дату, час і місце судового засідання були належним чином повідомлені.
Неприбуття в засідання суду повноважних представників сторін, згідно ст. 128 КАС України не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до п. 1.1 Положення про Центральну електроенергетичну систему ДП НЕК “Укренерго», затвердженого директором ДП НЕК “Укренерго» 29.08.2000, Центральна електроенергетична система є відособленою структурною одиницею ДП НЕУ “Укренерго».
Регіональна державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Центральному регіоні (далі Інспекція) є структурним підрозділом Держаної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії та здійснює свою діяльність у складі Центральної електроенергетичної системи ДП «НЕК «Укренерго» ( п.п. 1, 2 Положення про регіональну державну інспекцію з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Центральному регіоні, затвердженого Головним державним інспектором України з енергетичного нагляду).
За наслідками перевірки використання енергоносіїв СПД - фізичною особою ОСОБА_1, Інспекцією 06.06.2005 складено акт обстеження № НОМЕР_1, яким виявлено порушення нормативно-технічних документів.
На підставі акта обстеження № НОМЕР_1 від 06.06.2005 Інспекцією внесено припис № НОМЕР_2 про усунення СПД - фізичною особою ОСОБА_1 до 15.07.2005 виявлених порушень.
Інспекцією 05.09.2005 проведено перевірку виконання СПД - фізичною особою ОСОБА_1 припису № НОМЕР_2, про що складено акт НОМЕР_3, яким встановлено невиконання СПД - фізичною особою ОСОБА_1 зазначеного припису.
Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України (ч. 3 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику»).
Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України “Про електроенергетику» суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці:
- за неподання інформації або подання завідомо недостовірної інформації,передбаченої в ліцензіях на виробництво, передачу або постачання електричної енергії та в нормативно-правових актах, що регулюють питання функціонування об'єднаної енергетичної системи України і споживання енергії, штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій - штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 4 ст. 27 Закону України “Про електроенергетику» Національна комісія регулювання електроенергетики України, державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж, державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови про накладення штрафів за встановленою формою.
Оскарження дій щодо накладення штрафів провадиться у судовому порядку (ч. 5 ст. 27 Закону України “Про електроенергетику»).
Суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України (ч. 6 ст. 27 Закону України “Про електроенергетику»).
Відповідно до п. 7 Положення Про порядок накладання на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 № 1312 рішення про накладення штрафу приймається на підставі акта перевірки суб'єкта господарської діяльності, складеного посадовими особами Національної комісії регулювання електроенергетики, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж або Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії.
Рішення про накладання штрафу оформляється постановою відповідно Національної комісії регулювання електроенергетики, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії (п.8. Положення Про порядок накладання на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику).
Листом-запрошенням НОМЕР_4 Інспекція повідомила СПД -фізичну особу ОСОБА_1. про розгляд на засіданні комісії питання щодо накладення на останню штрафу за порушення законодавства про електроенергетику.
На засіданні комісії Інспекції, яке оформлено протоколом № НОМЕР_5, було рекомендовано накласти на СПД - фізичну особу ОСОБА_1. штраф у розмірі 50 неоподатковуваних доходів громадян - 850 грн.
Інспекцією 29.09.2005 прийнято постанову № 70 про накладення штрафу на СПД - фізичну особу ОСОБА_1. у розмірі 50 неоподатковуваних доходів громадян - 850 грн. та зобов'язано її сплатити штраф до Державного бюджету України протягом 30 днів з дня прийняття постанови.
Постанова від 29.09.2005 про накладення штрафу надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 23107, відповідно до якого адресатом було отримано зазначену кореспонденцію 07.10.2005.
СПД - фізична особа ОСОБА_1. не надала суду доказів про сплату нею штрафу згідно постанови НОМЕР_6.
СПД - фізичної особи ОСОБА_1. в апеляційній скарзі посилається на те, що строк накладання штрафних санкцій необхідно визначати за ст. 38 КпАП України, якою передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення. Останнім строком накладення адміністративного стягнення було 06.08.2005.
Відповідно до ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Статтею 3 ГК України передбачено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно ст. 7 ГК України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, Законами України, нормативно - правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно - правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.
Підставою господарсько - правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання ( ч. 1 ст. 218 ГК України).
Відповідно до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єкта господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно - господарські санкції, тобто заходи організаційно - правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно - господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно - господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Адміністративно - господарський штраф є одним із видів адміністративно - господарської санкції ( ст. 239 ГК України).
Отже, штраф, встановлений ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» є адміністративно - господарською санкцією, оскільки він встановлений законом, застосовується уповноваженим органом до суб'єктів господарювання, за порушення ними правил здійснення господарської діяльності, встановленими законодавчими актами.
Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Враховуючи те, що СПД - фізична особа ОСОБА_1. є суб'єктом господарської діяльності і застосований до неї штраф є адміністративно - господарською санкцією, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ГК України , а не КпАП України.
При цьому, порушення Інспецією виявлено 05.09.2005 (невиконання припису), про що було складено відповідний акт і прокурор в межах строків, передбачених ст. 250 ГК України звернувся до суду про стягнення штрафу.
Посилання СПД - фізична особа ОСОБА_1. на те, що в порушення вимог чинного законодавства позов прокурором пред'явлено не в інтересах держави, а в інтересах державного підприємства колегією суддів також до уваги не приймаються, оскільки як вбачається із позовної заяви позов прокурором пред'явлено в інтересах держави, і відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 прокурор в позовній заяві обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави.
Що ж стосується того, що суд розглянув справу за правилами Кодексу адміністративного судочинства, то згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарсько-процесуального кодексу України, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд Чернігівської області правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування постанови господарського суду Чернігівської області від 07.03.2006.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Постанову господарського суду Чернігівської області від 07.03.2006у справі № 17/38 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1. - без задоволення.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України з дня складення ухвали в повному обсязі.
3. Ухвалу в повному обсязі складено 26.07.2006.
4. Копію ухвали надіслати сторонам та прокурору.
Головуючий суддя Студенець В.І.
Судді
Андрієнко В.В.
Малетич М.М.