Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/2162/15-ц
Провадження №: 2/332/843/15
31 серпня 2015 р. Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого - судді Андрюшиної Л.А. при секретарі Івановій Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2, 3-я особа:
орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району
про визначення місця проживання малолітніх дітей, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітніх дітей, мотивуючи свої вимоги тим, що у 2014 році між ним та відповідачкою на підставі рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя було розірвано шлюб, від якого вони мають трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Після розірвання шлюбу, згоди між ними щодо місця проживання дітей не досягнуто. Їх сім»я проживала за місцем реєстрації: АДРЕСА_1. Цю двохкімнатну квартиру йому було надано за доблесну службу в органах міністерства внутрішніх справ України та в інтересах сім»ї квартира була приватизована на всіх членів сім»ї в рівних частках. В даній квартирі є всі необхідні умови для проживання дітей: сучасний ремонт, меблі, одяг, іграшки та інші необхідні речі для повноцінного життя та розвитку. Їх сини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відвідують гімназію № 47, яка знаходиться поряд із будинком. Донька ОСОБА_5 відвідує дитячий садочок № 208, який також знаходиться біля будинку, що дуже зручно для дітей. Відповідачка має намір вивезти їх дітей до м. Приморську Запорізької області, але в даному населеному пункті, власне нерухоме майно у неї відсутнє. Він дуже обурений такими намірами, адже він глибоко переконаний, що такі дії зашкодять інтересам дітей, оскільки їм доведеться змінювати навчальні заклади, що негативно вплине на їх психологічний стан. Діти самі не погоджуються на переїзд до іншої квартири та змінювати школу. Окрім того, на протязі останніх декілька років відповідачка ОСОБА_2 не має доходів, що не дає їй матеріальної можливості забезпечити трьох малолітніх дітей житлом та проживанням в орендованій квартирі. Щомісячна сума аліментів на дітей, складає близько 1500,00грн., що є недостатнім навіть покрити витрати на оренду житла. В лютому місяці цього року, відповідачка вже намагалася змінити місце проживання та вивезти дітей до іншої квартири і перевести їх до інших навчальних закладів, але діти категорично відмовилися від переїзду, у зв»язку з чим йому довелося втрутитися та вмовити її не шкодити психологічному стану дітей. Він переконливий, що їх діти повинні проживати саме в їх квартирі АДРЕСА_1, що належить їм всім на праві власності. Він любить своїх дітей і хоче забезпечити їх належними умовами проживання. Згідно ч.4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків(усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров»я, в якому вона проживає. За рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06.08.2014 року, з нього утримуються аліменти в розмірі ? частини всіх доходів на малолітніх дітей. Матеріально дітей він забезпечує повністю. Комунальні послуги також сплачує самостійно. Окрім того, своїх синів він влаштував до футбольного клубу «Металург», щоразу відвозить їх на тренування, оплачує його, купує спортивну форму та взуття. Отже, на підставі зазначеного, вважає, що місцем проживання їх трьох малолітніх дітей, має бути квартира АДРЕСА_1, а тому просить визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 за цією адресою разом з ним, як батьком дітей.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог надав суду пояснення аналогічні тим, що викладені ним в уточненій позовній заяві та додатково зазначив, що після першого судового засідання відповідачка ОСОБА_2 вивезла їх дітей у м. Приморськ, де неналежні житлові умови і відстань до школи складає 2км. Будинок, в якому поселилася відповідачка є недобудованим і окрім того, діти позбавлені можливості відвідувати спортивні зайняття, а він, як батько, бажає, щоб діти відвідували кращу школу, займалися спортом. Вважає, що діти повинні проживати з ним, оскільки у відповідачки немає доходів і вона не зможе їх забезпечувати належним чином, а він є хорошим батьком і до цього часу у повному обсязі виконував свої батьківські обов'язки. Фізичну силу до відповідачки він не застосовував, навпаки, це вона перша вчиняла сварки і застосовувала до нього фізичну силу. Коли його дружина працювала, вона готувала їжу, доглядала за дітьми, а коли перестала працювати, тоді і перестала в належному обсязі займатися дітьми. Якщо діти будуть проживати разом з ним, його мати буде допомагати доглядати за дітьми, коли він буде на роботі.
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не визнала та суду пояснила, що питання її виїзду з квартири разом з дітьми є виваженим і вирішувалося протягом 2 років. В зв»язку з тим, що далі з позивачем проживати разом стало неможливим, вона повідомила йому, що як тільки діти закінчать навчальний рік, вони переїдуть. Припинення між ним спільного життя сталося з тих підстав, що позивач застосовував до неї фізичну силу і вона його дуже побоювалась, оскільки це відбувалося неодноразово і навіть у присутності дітей. Дочка ОСОБА_5 дуже боялася залишатися в квартирі, а тому вона її вивезла до бабусі. На переїзд вона наважилася у зв»язку з тим, що діти повинні жити у любові і спокою, чого у їх родинні не було. Зараз вона з дітьми проживає у будинку, який надала їм для постійного проживання її мати. Це двохповерховий добудований, газифікований будинок в якому вони займають три кімнати на першому поверсі. У будинку є велика кухня, ванна кімната, туалет. З дітьми працюють психологи, так як вони потребують екстреної психологічної допомоги. Вона та діти зараз заспокоїлися і живуть спокійно. У м. Приморську вони проживають вже 3 місяці. У цьому місті є і музикальна і спортивна школи. Зараз діти підуть до школи і вона особисто зібрала і підготовила їм все необхідне до школи. У дітей є все необхідне і вони всі зараз щасливі, так як живуть у спокої. Вона хоче виховати своїх синів гідними чоловіками, щоб жоден з них не зміг застосувати до жінки фізичну силу і для цього приділяє багато уваги вихованню дітей. Вона не забороняє позивачу спілкуватися з дітьми, але психологи поки цього не радять робити. Зараз вона офіційно не працевлаштована, але працює та отримує доход, а також отримує від позивача аліменти на утримання дітей у розмірі 1500грн. щомісяця. Просить відмовити позивачу ОСОБА_1 у позові та визначити місце проживання дітей разом з нею.
Представник 3-ої особи органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, яка діє на підставі довіреності, в судовому пояснила, що близько року орган опіки спілкувався з цією родиною. Відповідачка ОСОБА_2 деякий час проживала у Запорізькому обласному центрі соціально-психологічної допомоги, оскільки виникли питання щодо агресивної поведінки позивача ОСОБА_1. Потім до органу опіки звернувся і сам позивач ОСОБА_1. Претензій як до позивача ОСОБА_1, так і до відповідачки ОСОБА_2, як до батьків з приводу виконання ними своїх батьківських обов'язків немає і у своєму первісному позові ОСОБА_1 сам просив визначити місце проживання дітей з матір»ю, але у м. Запоріжжі у квартирі, що належить цій родині. Органом опіки та піклування зроблений висновок відповідно до якого вважається доцільним, щоб малолітні діти проживали разом з їх матір»ю ОСОБА_2. Діти вже змінили місце свого проживання, пережили психологічний стрес і знову змінювати їх місце проживання не є доцільним.
Суд, заслухавши пояснення сторін, представника 3-ої особи, вислухавши думку малолітніх дітей, допитавши свідків, а також дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно свідоцтвам про народження серії НОМЕР_1, серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3, та батьками в свідоцтвах про народження дітей зазначені: батько - ОСОБА_1, мати - ОСОБА_2(а.с.7,8,9).
Відповідно до вимог ч.2 ст. 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місце проживання.
Опитаний в судовому засіданні в присутності педагога та представника органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, за відсутності батьків, малолітня дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, суду пояснив, що коли вони проживали всі разом однією сім»єю, батьки до них ставилися добре, але між батьками були конфлікти, вони сварилися між собою. Батько піднімав на матір руку 3 чи 4 рази він сам це особисто бачив. Дітей батько не ображав. Він особисто хоче проживати разом з мамою і бажає, щоб усі діти проживали разом. Матір готує їм їжу, доглядає за ними, готує з ними уроки. Раніше він займався футболом, але зараз у нього вже немає такого бажання. На теперішній час вони разом з мамою проживають в будинку, там є всі умови для проживання. В будинку 3 кімнати, є ванна і туалет. Він остаточно вирішив, що хоче проживати разом з мамою і його не лякає те, що прийдеться далеко ходити до школи.
Опитаний в судовому засіданні в присутності педагога та представника органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, за відсутності батьків, малолітня дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, суду пояснив, що він бажає проживати зі своєю мамою, з якою на теперішній час і проживає. У них є все саме найкраще. Раніше вони проживали у м. Запоріжжі разом з батьком, який ображав матір, піднімав на нею руку, він особисто все це бачив. Під час сварок, батько також ображав їх, як дітей, але фізичну силу до них не застосовував. Зараз вони проживають з мамою у будинку, в якому є все необхідне, є всі зручності, є місце де вони можуть гратися. У будинку є ванна і туалет. Раніше він займався футболом, але вважає, що вони не можуть залишатися проживати у м. Запоріжжя, так як батько ображав і бив матір. Він хоче залишитися проживати з мамою, оскільки вона гарно до них ставиться, доглядає за ними, не ображає їх та не застосовує до них фізичну силу. Педагог ОСОБА_10, в присутності якої були опитані малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суду пояснила, що на її думку, діти говорили правду і щиро та висловили своє особисте бажання щодо проживання з матір»ю.
Опитана в судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в присутності педагога-психолога та представника органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, малолітня дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, суду пояснила, що зараз вона проживає з мамою у будинку, в якому у неї є кімната, іграшки, туалет і ванна. Вона хоче проживати з мамою, так як батько бив маму і вона це сама бачила. Педагог-психолог, в присутності якої була опитана малолітня ОСОБА_5, суду пояснила, що дівчинка при розмові про батька, не хоче йти на контакт, замикається. Дитина пережила психологічну травму. Вважає, що дівчинка сказала правду і висловила своє особисте бажання про те, що хоче проживати з матір»ю.
З заяви ОСОБА_11 вбачається, що вона надає своїй доньці ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 і її трьом малолітнім дітям для постійного проживання газифікований будинок зі зручностями у АДРЕСА_2(а.с.49). Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім»ї, складеного 10 червня 2015 року службою у справах дітей Приморської районної державної адміністрації, відповідачка ОСОБА_2 разом з малолітніми дітьми: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає за адресою: АДРЕСА_2 і займає жилу площу 50кв.м. Будинок добрий, в ньому чисто, прибрано, в наявності необхідні меблі та речі загального вжитку, побутова техніка. В будинку обладнані місця для відпочинку та навчання дітей, є запас продуктів харчування. Взаємовідносини членів сім»ї добрі. Доход сім»ї 5100грн. на місяць. Для утримання та виховання малолітніх дітей в будинку створені всі необхідні умови(а.с.48).
Згідно акту обстеження умов проживання позивача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, складеному 19.06.2015 року відділом по Заводському району служби(управління) у справах дітей Запорізької міської ради, квартира за вказаною адресою складається з 2-х кімнат, кухні, коридору, ванної кімнати та туалету. В квартирі наявні всі необхідні меблі, побутова техніка. Житлова площа квартири складає 28,4кв.м., загальна площа - 50,52кв.м.. В квартирі чисто, речі впорядковані. ОСОБА_2 та малолітні діти ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в квартирі не проживають(а.с.109).
З довідки № 886 від 04.06.2015 року вбачається, що ОСОБА_3 дійсно є учнем 7 класу КЗ «Приморський регіональний українсько-болгарський багатопрофільний ліцей I-III ступенів» Приморської районної ради Запорізької області(а.с.57). Згідно довідки - підтвердження № 207 від 08.06.2015 року, ОСОБА_4, 2005 року народження дійсно буде навчатися у 5-А класі КЗ «Спеціалізована школа-загальноосвітній навчальний заклад № 1 I-III ступенів м. Приморська з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів» з 01.09.2015 року(а.с.58).
З характеристик, наданих Запорізькою гімназією № 47 Запорізької міської ради Запорізької області, виданих 14.07.2014 року, вбачається, що ОСОБА_3, 2003 року народження та ОСОБА_4, 2005 року народження навчалися в зазначеному учбовому закладі. За час навчання діти характеризувалися з позитивної сторони. В характеристиках зазначено, що батьки приділяють належну увагу навчанню та вихованню синів(а.с.15,16). З характеристик виданих ДЮСШ ФК «Металург» вбачається, що ОСОБА_4, 2005 року народження та ОСОБА_3, 2003 року народження за час відвідування ДЮСШ зарекомендували себе лише з позитивної сторони. Основну увагу вихованню синів приділяє батько ОСОБА_1, який регулярно вносить благодійні внески, слідкує за успіхами синів, здійснює вплив на їх особисте формування(а.с.18,19). 06.05.2015 року відповідачці ОСОБА_2 було оголошено подяку директором гімназії № 47(а.с.47).
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 суду пояснив, що позивача ОСОБА_1 знає як батька дитина ОСОБА_4, який займався у нього в ДЮСШ. Хлопчик, на його погляд, є перспективним футболістом, а тому він має бажання, щоб ця дитина продовжувала займатися у нього футболом. Останній рік, коли дитина відвідувала зайняття, він бачив і батько і матір дитини, інколи дитина приїжджала на тренування самостійно. Але, якщо дитина не має бажання займатися футболом, її неможливо примусити це зробити.
З характеристики наданої позивачем вбачається, що за місцем роботи в ТОВ «Комфі» ОСОБА_1 проявив себе з позитивної сторони(а.с.14). Відповідно до довідки № 901 від 15.05.2015 року, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку і отримав пенсію за вислугу років за період з січня 2014 року по грудень 2014 року у розмірі 1529,24грн. щомісяця(а.с.34). Згідно довідки від 24.04.2015 року, виданої ТОВ «Профі Гарант» позивач ОСОБА_1 працює у даному товаристві начальником охорони об'єкту і його нарахований доход за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року склав 22161,72грн.(а.с.35). З повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця № 868 від 20 січня 20015 року, державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції 20 січня 2015 року внесено запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2(а.с.81).
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 суду пояснив, що позивач ОСОБА_1 є його сином, а відповідачка є його колишньою невісткою, до якої у нього зараз негативне відношення. Під час спільного проживання його сина з відповідачкою, остання неправильно годувала дітей, внаслідок чого діти хворіли. Він допомагав сім»ї сина постійно, коли приїжджав до дітей все їм купував. В останній час між його сином та невісткою, коли вони проживали разом, почалися скандали. Відповідачка не працювала, а тільки сиділа за комп'ютером. У дітей психіка дуже послаблена і він, як дідусь категорично заперечує аби його онуки проживали разом з відповідачкою. Крім того, вважає, що зміна навчального закладу є великою психотравмою для дітей. Його син ОСОБА_1 дуже гарно ставиться до дітей, та переживає за них як батько.
Згідно довідки № 2589 від 03.06.2015 року, виданої центром обслуговування абонентів єдиної абонентської служби Запорізької міської ради, позивач ОСОБА_1, відповідачка ОСОБА_2 та їх малолітні діти значаться зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1(а.с.33).
З договору про надання соціальних послуг № 16 від 16 травня 2014 року вбачається, що між КЗ «Запорізькій обласний центр соціально-психологічної допомоги» Запорізької обласної ради та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір, відповідно до умов якого, відповідачці було надане тимчасове місце проживання та допомога у вирішенні складних життєвих обставин, у вигляді соціальних послуг(а.с.45). Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 суду пояснила, що працює у КЗ «Запорізькій обласний центр соціально-психологічної допомоги». З позивачем вона не знайома, а відповідачка ОСОБА_2 зверталася до них у травні 2014 року, як особа, яка постраждала від сімейного насилля. З її слів стало відомо, що з 2013 року між нею та її чоловіком погіршилися стосунки, внаслідок чого виникали сварки, в процесі яких до відповідачки застосовувалося психологічне насильство, а також фізичне насильство з боку чоловіка. Коли відповідачка звернулася до центру у неї був поганий психоемоційний стан, вона була розгубленою, не знала що їй робити далі, звинувачувала себе, страждала з того приводу, що є фінансово залежною від чоловіка та не може знайти таку роботу, яка би дозволяла їй більше знаходитися з дітьми. Разом з тим, відповідачка посилалася на те, що позивач не є плохим батьком для своїх дітей. Після проведеної з відповідачкою роботи, вона повірила в себе та вирішила змінити своє життя. Вона, як психолог, може пояснити, що розлучення батьків дуже негативно впливає на дітей, оскільки діти відчувають і свою провину в тому, що сталося, але при насильстві у сім»ї почувають себе уразливими. В ідеальному варіанті діти повинні проживати з обома батьками та незалежно від статі дитини, їй краще там, де вона відчуває себе більш захищеною. У підлітковому віці хлопчику краще проживати під впливом впливово чоловіка, але це не завжди може бути батько. Це може бути дідусь, тренер, вчитель.
Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 30.09.2014 року, слідчим СВ Заводського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області було закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12014080030002022 від 13.09.2014 року за фактом конфлікту від 12.09.2014 року, що виник між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, внаслідок якого останні отримали легкі тілесні ушкодження(а.с.46).
Згідно договору про здійснення соціального супроводу від 15.06.2015 року, між Приморським районним центром соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді та ОСОБА_2 укладений договір з метою соціального супроводу про надання психологічної підтримки дітям у результаті сімейного конфлікту(а.с.82). Приморським районним центром соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді наданий висновок результатів діагностичного обстеження дітей: ОСОБА_3, 2003 року народження, ОСОБА_4, 2005 року народження, яке проводилося 15.06.2015 року на прохання ОСОБА_2, з метою надання психологічної допомоги дітям. Встановлено, що ОСОБА_4 тяжко сприймає розлучення батьків і дуже тяжко вирішує вибір між батьками, але надає перевагу проживати з матір»ю. Дитина про батька згадує неохоче та хлопчик сумує через розлучення батьків. ОСОБА_3 також тяжко переживає розлучення батьків. У нього існує страх при вспоминах про батька. Дитина згадує про нього неохоче. Зі слів хлопчика родина зазнала насилля, у родині були постійні сварки, свідком яких була дитина. Хлопчик потребує екстреної психологічної допомоги(а.с.104-106).
Згідно ст.ст. 11,15 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім»ї разом з батьками або в сім»ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків, або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. Положеннями ч. 2 ст. 160 Сімейного Кодексу України передбачено, що місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до ч.1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов»язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров»я та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 4, 5 ст. 19 СК України передбачена обов'язкова участь органу опіки та піклування при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Відповідно до висновку про визначення місця проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, наданого районною адміністрацією Запорізької міської ради по заводському району, як органом опіки та піклування, орган опіки та піклування вважає доцільним визначити місце проживання малолітніх дітей з матір»ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2(а.с.107,108).
Відповідно до принципу ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-ХII (789-12) від 27/02/1991 року та яка набула чинності 27 вересня 1991 року, у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Статтею 9 Конвенції передбачено, що забезпечується те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. При цьому поважається право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до ч.7,8 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Як встановлено в судовому засіданні і підтверджено наданими суду належними письмовими доказами по справі, а також визнано сторонами, малолітні діти ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на теперішній час проживає разом зі своєю матір»ю ОСОБА_2 у м. Приморську, в будинку, який належить матері відповідачки і в якому вона надала своїй донці та своїм онукам права постійного проживання в ньому. В зазначеному будинку створені всі необхідні умови для проживання та виховання дітей, що підтверджено актом обстеження. Судом встановлено, що як мати, так і батько дитини ставляться до виконання своїх батьківських обов'язків добре і в повному обсязі виконують свої батьківські обов'язки, але особливу прихильність на теперішній час всі їх малолітні діти виявляють до своєї матері ОСОБА_2. В судовому засіданні була з»ясована думка малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 щодо їх бажання проживати з одним із батьків, та всі вони без виключення висловили своє бажання проживати зі своєю матір»ю і у них відсутнє бажання проживати постійно з батьком, оскільки останній ображав їх матір та застосовував до неї фізичне насильство, що було особисто підтверджено дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в суді. Таким чином, суд приходить до переконання, що малолітні діти всупереч їх бажанню не можуть бути розлучені з їх матір»ю ОСОБА_2, з якою вони на теперішній час проживають.
При цьому суд також враховує, що є недоцільним роз»єднання дітей, одна з яких є дівчинкою, а тому відповідачка ОСОБА_2, як мати та жінка має всі можливості впливати на її розвиток, як дівчинки, формувати у неї необхідні якості майбутньої жінки та матері (жіночість, лагідність, турботливість, доброзичливість, охайність, тощо), а тому відсутність жіночого впливу, а саме люблячої, турботливої матері, при вихованні дівчинки, може негативно вплинути на її особистість та формування характеру.
Аналізуючи надані по справі докази, у їх сукупності, беручи до уваги ставлення кожного з батьків до виконання своїх батьківських обов»язків, особистої прихильності всіх дітей до матері, а також вік дітей, її стать, суд вважає за необхідне визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з їх матір»ю відповідачкою ОСОБА_2 виходячи з інтересів дітей та можливого подальшого гармонійного розвитку їх особистостей.
Таким чином, суд приходить до переконання про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визначення місце проживання малолітніх дітей з ним за місцем його проживання та вважає за доцільне врахувати при вирішенні спору висновок органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання малолітніх дітей з їх матір»ю ОСОБА_2.
Керуючись ст. ст. 141, 154, 157,160, 161 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10,11,60,88,209,212, 213-215,218 ЦПК України, суд ,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району про визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком - відмовити.
Визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 з її матір»ю ОСОБА_2 за місцем її проживання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Заводський районний суд м. Запоріжжя, шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.
Суддя Андрюшина Л.А.