Справа № 2-а-281/10/1970
11 березня 2010 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Данилевич Н.А.
при секретарі Лавренюк О.М
за участю:
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2 (Довіреності від 04.03.2010р.)
представника відповідача - ОСОБА_3 (Довіреність від 11.01.2010р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Тернопіль-транзит» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень - рішень від 07.12. 2009р. №0000262306/0/73534 та від 19.01.2010р. № 0000012306/0/1795, суд -
Приватне підприємство «Тернопіль-транзит», надалі позивач, звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції, надалі відповідач, про скасування податкових повідомлень - рішень від 07.12.2009р. №0000262306/0/73534 та від 19.01.2010р. № 0000012306/0/1795.
Позовні вимоги мотивовано тим, що, відповідачем, проводилися позапланові виїзні документальні перевірки приватного підприємства «Тернопіль-транзит» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника в банку за вересень 2009р., та жовтень 2009р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період 01.08.2009р. по 31.08.2009р. в сумі 93217 грн. та за жовтень 01.09.2009р. по 30.09.2009р. в сумі 167769грн., яка виникла за рахунок від»ємного значення ПДВ. Результати перевірки відображені в актах від 27.11.2009 року № 11145/23-623/32750432 та 31.12.2009р. №12626/23-623/32750432. На підставі порушень, вказаних в актах перевірки, податковою службою прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.12.2009р. №0000262306/0/73534, у якому визначено завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за вересень 2009року в сумі 93217 грн. та від 19.01.2010р. №0000012306/0/1795, у якому визначено завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за жовтень 2009року в сумі 138593грн.
Позивач ПП «Тернопіль-транзит» не погоджеється з вищевказаними рішеннями, вважає, що вони прийнятті в порушення норм ЗУ «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон про ПДВ) та митного законодавства.
Так, позивач зазначає, що в порушення вимог чинного законодавства продажну ціну автомобілів безпідставно прирівнено до митної вартості та зменшено суму бюджетного відшкодування.
Позивач вважає, що відповідач при визначенні звичайної ціни не взяв до уваги п.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який визначено, що звичайною визначається ціна товарів (робіт, послуг) визначена сторонами договору.
Таким чином, позивач робить висновок про те, що контролюючий орган по-своєму трактує норми податкового законодавства та прийняв податкові повідомлення - рішення на підставі неіснуючих норм права.
В суді представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити, з мотивів передбачених у позовній заяві, просили скасувати податкові повідомлення - рішення від 07.12.2009р. №0000262306/0/73534 та від 19.01.2010р. № 0000012306/0/1795.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, проти його задоволення заперечив, пояснивши, що ціна імпортованого товару з метою обчислення ПДВ регулюється нормами Закону про ПДВ та нормами митного законодавства, встановлюється у розмірі договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, тому сплачений при імпорті товарів ПДВ, обчислений у відповідності до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови використання імпортованих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. При подальшій реалізації імпортованого товару податкові зобов»язання визначаються за правилами, встановленими п.4.1 ст.4 Закону про ПДВ, а саме, у разі якщо його договірна (контрактна) вартість буде нижчою за звичайну ціну (митну вартість), база оподаткування такої операції розраховується виходячи з рівня звичайної ціни, тобто не нижче договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням зазначених вище витрат та податків, зборів (обов»язкових платежів), в тому числі акцизних зборів, ввізного мита, що включається у ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування.
Заслухавши в судовому засіданні представників позивача та відповідача, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, судом встановлені наступні факти.
На підставі направлень від 13.11.2009р. №005113 в працівниками Тернопільської ОДПІ проводилася позапланова виїзна документальна перевірка ПП «Тернопіль-транзит» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника податку за вересень 2009р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період 01.08.2009р. по 31.08.2009р.
За результатами зазначеної перевірки був складений Акт від 27.11.2009 року № 11145/23-623/32750432 (надалі Акт перевірки від 27.11.2009р.) (а.с. 25-40).
Згідно акту перевірки, встановлено, що ПП «Тернопіль- транзит» порушило вимоги п.п.7.5.2. п.7.5., п.п.7.4.1. п.7.4 , п.п.7.3.6.п.7.3 ст.7. п.4.1.п.4.3. ст.4 , 7.7.1,7.7.2 п.7.7.ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
В результаті вказаних порушень, позивачем:
- завищено від»ємне значення з ПДВ за вересень 2009року 138593грн.
- завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за вересень 2009року на суму 93217 грн.
На підставі Акту перевірки від 27.11.2009 року Тернопільською об'єднаною ДПІ м. Тернополя 07.12.2009року прийнято податкове повідомлення - рішення за №0000262306/0/73534.
В спірному повідомленні - рішенні від 07.12.2009р. №0000262306/0/73534 зазначено, що рішення контролюючого органу прийнято на підставі Акту перевірки від 27.11.2009 року, яким встановлено порушення пп. 7.7.1 .п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, в зв'язку з чим зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 93217грн.
Також, на підставі направлень від 23.12.2009р. №005237 в працівниками Тернопільської ОДПІ проводилася позапланова виїзна документальна перевірка ПП «Тернопіль-транзит» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника податку за жовтень 2009р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період 01.09.2009р. по 30.09.2009р.
За результатами вищевказаної перевірки був складений Акт від 31.12.2009р. №12626/23-623/32750432 (надалі Акт перевірки від 31.12.2009р.) (а.с. 11-23).
Згідно акту перевірки, встановлено, що ПП «Тернопіль- транзит» порушило вимоги п.п.7.5.2. п.7.5., п.п.7.4.1. п.7.4 , п.п.7.3.6.п.7.3 ст.7. п.4.1.п.4.3. ст.4 , 7.7.1,7.7.2 п.7.7.ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
В результаті вказаних порушень, позивачем:
- завищено від'ємне значення з ПДВ за жовтень 2009року на суму 81783грн. та занижено позитивне значення на суму 136698грн.
- завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за жовтень 2009року на суму 138593 грн.
На підставі вказаного Акту перевірки від 31.12.2009року Тернопільською об'єднаною ДПІ м.Тернополя прийнято податкове повідомлення - рішення від 19.01.2010р. за № 0000012306/0/1795.
В спірному повідомленні - рішенні від 19.01.2010р. № 0000012306/0/1795, зазначено, що рішення контролюючого органу прийнято на підставі Акту перевірки від 31.12.2009 року, яким встановлено порушення пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ, в зв'язку з чим зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 138593грн.
Оцінивши зібрані по справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до підпункту 7.5.2 пункту 7.5 статті 7 Закону про ПДВ для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 Закону про ПДВ.
Відповідно до пункту 4.3 статті 4 Закону про ПДВ для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.
Як встановлено судом позивач при розмитнені товарів, сплатив податок на додану вартість виходячи з митної вартості визначеної у митній декларації.
Як підтверджено Актами перевірки від 27.11.2009р. (а.с.32) та 31.12.2009р. (а.с.18) в подальшому при поставці товарів на митній території України позивач розрахував базу оподаткування, виходячи з вартості, яка була більшою від контрактної (фактурної) вартості, однак яка була менше митної вартості.
Згідно з пунктом 4.1 статті 4 Закону про ПДВ база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), що включаються до ціни товарів (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
Таким чином, суд вважає, що оскільки ціна імпортованого товару з метою обчислення ПДВ регулюється нормами Закону про ПДВ та митного законодавства та встановлюється у розмірі договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням зазначених вище витрат та податків, зборів (обов'язкових платежів), в тому числі акцизних зборів, ввізного мита, що включаються у ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування, то сплачений при імпорті товарів ПДВ, обчислений відповідно до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови використання імпортованих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тому, суд приходить до висновку, що при подальшій реалізації імпортного товару податкові зобов'язання визначаються за правилами, встановленими пунктом 4.1 статті 4 Закону, а саме, у разі, якщо його договірна (контрактна) вартість буде нижче за звичайну ціну, база оподаткування такої операції розраховуватиметься виходячи з рівня звичайної ціни, тобто не нижче договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням зазначених вище витрат та податків, зборів (обов'язкових платежів), в тому числі акцизних зборів, ввізного мита, що включаються у ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування.
Позивач імпортуючи вживані транспортні засоби до складу податкового кредиту включав суму ПДВ обчислену при імпорті із загальної суми митної вартості та мита, а до складу податкових зобов'язань суму ПДВ від реалізації вживаних транспортних засобів від обчисленої суми, що становить вище загальної ціни придбання але нижче рівня митної вартості.
Таким чином позивач безпідставно при поставці товарів на митній території України визначав базу оподаткування виходячи з вартості, яка була вищою ціни придбання (фактурної вартості), але нижче рівня митної вартості товару, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ та до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач правомірно прийняв оскаржені податкові повідомлення - рішення від 07.12. 2009р. №0000262306/0/73534, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 93217грн. та від 19.01.2010р. №0000012306/0/1795, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 138593грн. на підставі вимог чинного законодавства та в межах наданих законом повноважень, а тому у задоволені позову слід відмовити.
З урахуванням викладеного, судом не приймаються до уваги твердження позивача про те, що зазначені п.п. 4.3, ст. 4 4.3. Закону України Про ПДВ регулюють виключно операції з імпорту товарів на митну територію України, і не є нормою Закону, яка регулює норми сплати ПДВ при проведені операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу на території України, тобто рішення контролюючого органу прийнято на підставі помилкового застосування іншої норми права, що привело до неправильно прийняття рішення за наслідками перевірки, і є незаконним.
Керуючись ст. 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задовленні позову приватного підприємства «Тернопіль-транзит» до Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень - рішень від 07.02. 2009р. №0000262306/0/73534 та від 19.01.2010р. № 0000012306/0/1795 - в і д м о в и т и.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя Данилевич Н.А.
Копія вірна