Справа № 2-а-391/10/1970
26 лютого 2010 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Данилевич Н.А.
при секретарі Лавренюк О.М
за участю:
представника позивача ОСОБА_1 (Ордер №2451)
представника відповідача ОСОБА_2 (Довіреність від 31.12..2009р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за позовом ОСОБА_3 до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (Монастирське відділення) про скасування податкового повідомлення №5518/17 - НОМЕР_1 від 20.10.2009р., суд-
ОСОБА_3, надалі позивач, звернувся до суду з позовом до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (Монастирське відділення) про скасування податкового повідомлення №5518/17 - НОМЕР_1 від 20.10.2009р.
Позовні вимоги мотивовано тим, що повідомлення відповідача №5518/17 - НОМЕР_1 від 20.10.2009р., є незаконним та протиправним і підлягає скасуванню, оскільки договір оренди землі від 1 вересня 2008 року, укладений між СПД-ФО ОСОБА_3 га Монастирською міською радою є нікчемним, по тій причині, що ОСОБА_3 на момент укладання договору оренди не був суб»єктом підприємницької діяльності. Позивач вважає, що договір оренди землі від 1 вересня 2008року у відповідності до ч.1 ст. 216 ЦК України є нікчемним правочином і не створює юридичних наслідків.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів передбачених у позовній заяві просив скасувати повідомлення №5518/17 - НОМЕР_1 від 20.10.2009р.
Представник Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (Монастирське відділення) в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що оспорюване повідомлення прийнято на основі і в порядку чинного законодавства, оскільки ст.18 Закону "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Правова підстава для сплати орендної плати за земельні ділянки, державної, або комунальної власності виникає з моменту реєстрації договору оренди землі. Відповідач (як платник податків у будь-якому статусі) фактично мав зареєстрований договір оренди землі з Монастириською міською радою від 19 вересня 2009 року. Чинне законодавство не розмежовує розміру орендної плати за землю в залежності від того, чи є її платник суб'єктом підприємницької діяльності чи ні.
Заслухавши в судовому засіданні представників позивача та відповідача, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, судом встановлені наступні факти.
01.09.2008року між Монастириською міською радою (орендодавець) та позивачем (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться по вул. Галицька, 48 в. м.Монастириськ.
Пунктом 5 Договору оренди землі від 01.09.2008р.визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка становить 362148,43 грн.
Пунктом 9 Договору оренди землі від 01.09.2008р. визначено розмір орендної плати.
Договір Зареєстровано в Монастириському районному відділі Тернопільської філії державного підприємства „Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19 вересня 2008 року за № 040865302704.
Земельна ділянка площею 1.4411 га, 19.09.2008року передана в оренду ОСОБА_3, що стверджується актом про передачу та прийом земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Відповідно до листа Управління Держкомзему у Монастириському районі від 16 жовтня 2009 року №173/789 договір оренди землі від 1 вересня 2008 року дійсний до 3 вересня 2009 року, оскільки цього ж дня на дану земельну ділянку зареєстрований новий договір оренди землі під реєстраційним номером 040965300075, що стверджується матеріалами справи.
У договорі оренди землі від 01.09.2008р., який зареєстрований 19.09.2008року за №040865302704 орендарем визначено СПД-ФО ОСОБА_3.
У договорі оренди землі від 01.09.2008р., який зареєстрований у Державному реєстрі земель 03.09.09 за № 040965300075 абревіатуру "СПД-ФО" виключено, і орендар ОСОБА_3 виступав як громадянин.
07.05.2009р. рекомендованим листом №124375, ОСОБА_3 як фізичній особі-підприємцю направлялося повідомлення про необхідність прибуття до Монастириського відділення Бучацької МДПІ для подання податкової декларації з орендної плати.
Відповідачем, не заперечено той факт, що до 15 липня 2009 року платіжне повідомлення позивачу як громадянину не направлялося, оскільки цього не вимагає чинне законодавство.
Разом з тим, після отримання 20.10.09 копії другої редакції договору землі від 19.09.2008р. та з'ясування, що позивач не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності 20.10.2009р. позивачу в порядку передбаченому ч.2 ст.14 Закону України "Про плату за землю" із супровідним листом від 20.10.09 № 55-19, як громадянину, рекомендованою поштою направлено податкове повідомлення №5518/17 - НОМЕР_1 від 20.10.2009р. де визначеною суму орендної плати за землю за період з 19.09.08р. - по 31.12.09 в розмірі 13942,71 грн.
23.10.09. позивач оскаржив повідомлення №5518/17 - НОМЕР_1 від 20.10.2009р. в адміністративному порядку. За результатами розгляду, даної первинної скарги Бучацькою МДПІ винесено рішення від 09.11.09 №5902 про результати розгляду скарги. Із супровідним листом від 09.11.09 №5903 разом із вказаним рішенням про результати розгляду скарги з метою доведення до платника податків нового граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні. Відповідний рекомендований лист вручений ОСОБА_3 12.11.2009р.
Не погодившись із результатом розгляду первинної скарги, позивач звернувся у ДПА в Тернопільській області із повторною скаргою. Рішенням від 24.12.09 №1940/6/25-007/442, яке вручене платнику поштою 25.12.09р., ДПА в Тернопільській області у задоволенні повторної скарги ОСОБА_3Б відмовлено. Супровідним листом від 30.12.09 № 6921 з метою доведення до платника податків нового граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні відповідно до абз.5 п.5.3. Порядку №253 ОСОБА_3 направлено податкове повідомлення від 30.12.09 № 6920/17-17-2893213434/2. Відповідний рекомендований лист вручений позивачеві 04.01.09р.
На скаргу позивача до ДПА України, відповідним рішенням від 22.01.2010р. №974/7/25-0215 ДПА України у задоволенні повторної скарги ОСОБА_3 відмовлено. Супровідним листом від 30.01.10 № 484 позивачеві направлено податкове повідомлення від 30.01.2010р. № 483/17-17-2893213434/3. Рекомендований лист вручений ОСОБА_3 02.02.2010р.
Оцінивши зібрані по справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ст.2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Ст.13 Закону України "Про плату за землю" визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності є договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно зі ст.15 Закону України "Про плату за землю" власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.
Також ст.18 Закону "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Згідно із ч.1 ст.14 Закону України "Про плату за землю» платник земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Частиною 2 ст.14 передбачено, що нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності приводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.
Враховуючи, що позивачем особисто укладено договір оренди земельної ділянки від 1.09.2008р., зареєстрованого 19.09.2008р., тим самим він погодився з умовами договору, а тому правова підстава для сплати орендної плати за земельну ділянку комунальної власності виникла з моменту реєстрації вказаного договору оренди землі. Законом не передбачено звільнення від сплати орендної плати, якою дійсно користується позивач, у зв'язку з наявністю чи відсутністю у нього статусу фізичної особи підприємця.
Як свідчать матеріали справи та підтверджено в судовому засіданні, відповідачем по справі умови договору оренди землі, що до сплати орендної плати позивачем не виконувалися.
З огляду на вище викладене відповідачем правомірно відповідно до вимог ст.14 Закону України "Про плату за землю» направлено податкове повідомлення №5518/17 - НОМЕР_1 від 20.10.2009р. де визначеною суму орендної плати за землю за період з 19.09.08р. - по 31.12.09 в розмірі 13942,71 грн.
Суд не приймає до уваги, як доказ посилання відповідача та те, що укладений між СПД-ФО ОСОБА_3 та Монастирською міською радою договір оренди землі від 1 вересня 2008 року є нікчемним з тих причин, що ОСОБА_3 ніколи не був суб'єктом підприємницької діяльності, оскільки, на момент підписання договору оренди земельної ділянки від 1.09.2008р. зареєстрованого 19.09.2008р. позивач мав необхідний обсяг цивільної дієздатності для підписання вказаного договору та самостійно підписав його як СПД - ФО знаючи, що він на той час не був суб'єктом підприємницької діяльності.
Згідно статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Керуючись ст. ст. 2, 86, 160-163 КАС України, ст.13, 14,15 Закону України "Про плату за землю", ст.18 Закону України "Про оренду землі" , Земельним кодексом України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (Монастирське відділення) про скасування податкового повідомлення №5518/17 - НОМЕР_1 від 20.10.2009р. - в і д м о в и т и.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст..254 КАС України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Головуючий суддя Данилевич Н.А.
Копія вірна