01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
30.01.2007 № 17/255-15/389
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Студенця В.І.
Малетича М.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Кононенко І.М.;
від відповідача 1 - Мороз М.В.;
від відповідача 2 - Федоренко І.О. від третьої особи 1 - Здоронок С.С.
від третьої особи 2 - Здоронок С.С.
від третьої особи 3 - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Технології-2000"
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.11.2006
у справі № 17/255-15/389 (Хоменко М.Г.)
за позовом Запорізька обласна рада
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Технології-2000"
Запорізька обласна державна адміністрація
третя особа відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові технології"
Українсько-ізраїльсько-американське СП "БАРТ ЛТД"
Дочірнє підприємство "Інвеста" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інвеста ЛЛС"
третя особа позивача
про визнання статусу, установчого договору ТОВ "Технології-2000" недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.07.2005 порушено провадження у справі № 17/255 за позовом Запорізької обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Технології-2000» (далі - ТОВ “Технології-2000») про визнання статуту, установчого договору ТОВ “Технології-2000» недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Цією ж ухвалою господарський суд Запорізької області залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Нові технології» (далі - ТОВ “Нові технології»), Українсько-ізраїльсько-американське підприємство “БАРТ ЛТД» (далі - Підприємство “БАРТ ЛТД») та Дочірнє підприємство “Інвеста» компанії з обмеженою відповідальністю “Інвеста ЛЛС» (далі - ДП “Інвеста» компанії “Інвеста ЛЛС»).
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.11.2005 Запорізьку обласну державну адміністрацію залучено до справи в якості відповідача по справі та виключено зі складу третіх осіб.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.12.2005 позов задоволено повністю.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 24.02.2006 рішення господарського суду Запорізької області від 26.12.2005 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2006 постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 26.12.2005 у справі № 17/255 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.05.2006 справі присвоєно номер 17/255-15/389.
Рішенням господарського суду м. Києва від 16.11.2006 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ТОВ “Технології-2000» подало апеляційну скаргу, в якій просило його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
В апеляційній скарзі та в доповненнях до неї ТОВ «Технології - 2000» посилається, зокрема, на те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки тій обставині, що позов заявлено після спливу строку позовної давності, Запорізька обласна державна адміністрація мала належні повноваження приймати рішення про створення товариства та про передачу до її статутного фонду спірного майна, а визнання статуту господарського товариства недійсним не передбачено жодним законодавчим актом.
Крім того, ТОВ «Технології - 2000» стверджує, що воно є добросовісним набувачем майна переданого облдержадміністрацією до статутного фонду і на час розгляду справи воно не мало змоги повернути більшу частину майна, оскільки вже не є його власником.
Запорізька обласна рада та Запорізька обласна державна адміністрація проти доводів апеляційної скарги заперечували і просили суд рішення господарського суду м. Києва від 16.11.2006 залишити без зміни.
ТОВ «Нові технології» та Підприємство «БАРТ ЛТД» апеляційну скаргу ТОВ «Технології - 2000» підтримали і просили суд рішення господарського суду м. Києва від 16.11.2006 скасувати, а в позові відмовити повністю.
ДП “Інвеста» компанії “Інвеста ЛЛС» повноважних представників в засідання суду не направляло і відзиву на апеляційну скаргу не надало.
Клопотання представника Запорізької обласної ради про відкладення розгляду справи до отримання з Вищого господарського суду України відповідної ухвали про прийняття до провадження суду касаційної інстанції скарги Запорізької обласної ради на ухвали господарського суду Запорізької області від 15.03.2006 і 27.03.2006 по справі № 24/125/06 про затвердження мирової угоди між ТОВ «Технології - 2000» та Підприємством «БАРТ ЛТД» колегія суддів відхилила з огляду на те, що наведені в ньому обставини не можуть бути, згідно ст. 77 ГПК України підставою для відкладення розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до ст.ст. 43, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 4 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» Запорізька обласна рада рішенням № 6 від 06.08.1998 “Про зміни у складі спільної власності територіальних громад області» вирішила, зокрема, включити до складу спільної власності територіальних громад області майновий комплекс колишнього міськмолзаводу № 1 м. Запоріжжя з метою відновлення на його базі виробництва по переробці молока та молочної продукції.
Запорізька обласна рада, на підставі ст.ст. 44, 57 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» 06.08.1998 також прийняла рішення № 12 “Про делегування повноважень обласної ради обласній державній адміністрації».
З метою відновлення виробництва молока, молочної та іншої харчової продукції на базі майнового комплексу колишнього Державного комунального підприємства «Міськмолзавод № 1» м. Запоріжжя та відповідно до розпорядження облдержадміністрації від 14.07.98 № 390 «Про передачу майнового комплексу колишнього «Міськмолзаводу № 1» Запорізька обласна рада 22.01.1999 прийняла рішення № 7 “Про управління майновим комплексом міськмолзаводу № 1 м. Запоріжжя», яким доручила обласній державній адміністрації (за її згодою) здійснення функцій щодо управління майновим комплексом міськмолзаводу № 1 м. Запоріжжя.
Головою Запорізької обласної ради та Головою Запорізької обласної державної адміністрації 01.03.1999 видано спільне розпорядження № 32-р/81 “Про управління майновим комплексом міськмолзаводу № 1 м. Запоріжжя», в якому зазначено, що у зв'язку з передачею на підставі рішення Запорізької облради № 7 від 22.01.1999 повноважень по здійсненню функцій щодо управління майновим комплексом міськмолзаводу № 1 (разом з незавершеним будівництвом) до обласної державної адміністрації, управлінню з питань економіки та власності облдержадміністрації організувати прийом-передачу майнового комплексу “Міськмолзавод № 1» (разом з незавершеним будівництвом) до сфери управління Запорізької облдержадміністрації, провести оцінку майна комплексу незавершеного будівництва і обладнання та провести порівняльний аналіз вартості майна; затвердити склад комісії по інвентаризації майна “Міськмолзавод № 1»; комісії, за наслідками порівняльного аналізу, доручено зробити висновки та прийняти рішення щодо майна майнового комплексу, що може увійти до статутного фонду майбутнього підприємства, з розширенням видів діяльності та можливим перепрофілюванням окремих споруд; управлінню з питань економіки та власності облдержадміністрації і ТОВ “Нові технології» підготувати проекти установчих документів майбутнього підприємства.
Вказаним розпорядженням затверджено склад комісії (із зазначенням прізвищ, імен та по батькові, займаних посад) по інвентаризації майна майнового комплексу міськмолзаводу № 1.
Збори засновників ТОВ “Технології-2000», Запорізької обласної державної адміністрації та ТОВ “Нові технології», на яких було розглянуто питання про створення ТОВ “Технології-2000», формування Статутного фонду та затвердження Установчого договору, відбулися 01.03.1999. На зборах, зокрема, було прийнято рішення про створення ТОВ “Технології-2000», затверджено Установчий договір ТОВ “Технології-2000» та Статут товариства (Протокол № 1 Зборів учасників ТОВ “Технології-2000» від 01.03.1999).
Згідно з п. 4 Установчого договору ТОВ “Технології 2000» для забезпечення діяльності товариства створюється статутний фонд у розмірі 7 731,62 тис. грн., облдержадміністрація вносить нерухоме майно вартістю 1 932,9 тис. грн., що становить 25 відсотків від статутного фонду товариства, ТОВ “Нові технології» вносить обладнання та грошові кошти всього на суму 5 798,72 тис. грн., що становлять 75 відсотків від статутного фонду товариства.
Відповідно до пункту 4.3 Статуту ТОВ “Технології-2000» для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків учасників товариства створюється статутний фонд у розмірі 7 731,62 тис. грн., де 75 відсотків належить ТОВ “Нові технології», а 25 відсотків - частка Запорізької обласної державної адміністрації у вигляді майна, обладнання, споруд тощо колишнього Державного комунального підприємства “Міськмолзавод № 1» м. Запоріжжя та незавершеного будівництва, що складає загальну суму 1 932,9 тис. грн.
Установчий договір та Статут ТОВ «Технології -2000» зареєстровано 24.04.1999 Ордженікідзевською районною адміністрацією Запорізької міської ради за № 25489516ю0010205.
За актом прийому-передачі цілісного майнового комплексу від 21.04.1999 Запорізька обласна державна адміністрація передала ТОВ “Технології-2000» цілісний майновий комплекс вартістю 1 932,9 тис. грн., який складається з майна, обладнання та споруд незавершеного будівництва вартістю 747 327 тис. грн. і споруд, майна колишнього міськмолзаводу № 1 вартістю 1 185,577 тис. грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про господарські товариства» господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.
До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.
Згідно ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» товариство є власником :
майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність;
продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності;
одержаних доходів;
іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, що є власністю товариства або передане йому в користування, несе товариство, якщо інше не передбачено установчими документами.
Отже, з моменту передачі облдержадміністрацією майна ТОВ «Технології - 2000», яке зазначене в акті прийому - передачі від 21.04.1999, право власності на це майно перейшло до товариства.
Запорізька обласна рада вважає, що при створенні ТОВ “Технології-2000» були порушені її права та охоронювані законом інтереси, а саме: до статутного фонду товариства Запорізькою обласною державною адміністрацією було передано майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, а на такі дії облдержадміністрація не була уповноважена. Обласна рада, за її твердженням, була позбавлена права власності на майно, яке незаконно увійшло до статутного фонду ТОВ “Технології-2000» та безпідставно стало його власністю, тому вона просить визнати недійсними Установчий договір і Статут ТОВ “Технології-2000» та повернути власнику спірне майно, витребувати його з незаконного володіння ТОВ “Технології-2000».
Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Виключно на пленарних засіданнях обласної ради вирішуються питання щодо вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктам и спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування»).
Відповідно до ч. 4 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку(ч. 6 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню (ч. 7 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (ч. 7 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Майновий комплекс міськмолзаводу № 1 м. Запоріжжя, рішенням Запорізької обласної ради № 6 від 06.08.1999 включений до складу спільної власності територіальних громад області і відповідно до ч.4 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обласна рада здійснювала управління зазначеним майном.
При цьому, обласна рада здійснюючи управління майном користується повноваженнями, передбаченими ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Запорізька обласна рада 23 скликання на п'ятій сесії 22.01.1999 прийняла рішення № 7, яким доручила облдержадміністрації (за згодою) здійснення функцій щодо управління майновим комплексом міськмолокозаводу № 1 м. Запоріжжя.
Отже, Запорізька обласна рада здійснюючи управління майновим комплексом міськмолзаводу № 1 м. Запоріжжя відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передала повноваження щодо управління зазначеним майном облдержадміністрації.
Запорізькою облдержадміністрацією спільним розпорядженням з Головою Запорізької обласної ради від 01.03.1999 № 32-р/81 "Про управління майновим комплексом міськмолзаводу № 1 м. Запоріжжя" було доручено Управлінню з питань економіки та власності облдержадміністрації та ТОВ «Нові технології» підготувати проекти установчих документів майбутнього підприємства (п.4), тобто, здійснюючи функції управління майновим комплексом міськмолзаводу № 1 м. Запоріжжя прийнято рішення про передачу майна до статутного фонду товариства.
За наведених обставин, твердження Запорізької обласної ради про те, що порушено частини 5, 6 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки вона не приймали рішення про створення товариства та про передачу майна до його статутного фонду колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на те, що обласна рада передала функції з управління майновим комплексом міськмолзаводу № 1 м. Запоріжжя облдержадміністрації, яка і прийняла рішення та передала майно до статутного фонду товариства, тобто рішення було прийнято уповноваженим радою органом (рішення облради № 7 від 22.01.1999).
При цьому, колегія суддів також приймає до уваги і те, що Запорізька обласна рада не надала доказів того, що рішення Запорізької обласної ради від 22.01.1999 № 7 «Про управління майновим комплексом міськмолзаводу № 1 м. Запоріжжя» та спільне розпорядження Запорізької обласної ради та Запорізької обласної державної адміністрації від 01.03.1999 № 32-р/81 «Про управління майновим комплексом міськмолзаводу № 1» на час створення товариства та передачі майна до статутного фонду товариства були скасовані.
З 01.01.2004 набрали чинності Цивільний кодекс України ( далі ЦК України) та Господарський кодекс України ( далі ГК України).
Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України визначено, що ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Прикінцевими положеннями ГК України встановлено, що ГК України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу.
До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Оскільки цивільні відносини виникли до набрання чинності ЦК України та ГК України і продовжують існувати після набрання ним чинності, то до спірних відносин підлягають застосуванню норми ЦК України і ГК України з урахуванням особливостей, встановленими зазначеними кодексами.
Пунктом 6 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України передбачено, що правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Статтею 71 ЦК Української РСР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін ( ст.75 ЦК Української РСР).
Згідно ст. 76 ЦК Української РСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу.
Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові
Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові ( ст. 80 ЦК Української РСР).
З урахуванням того, що Запорізька обласна рада рішенням № 7 від 22.01.1999 «Про управління майновим комплексом міськмолзаводу № 1 м. Запоріжжя» передала функції управління спірним майном облдержадміністрації та Запорізька обласна рада разом з Запорізькою обласною державною адміністрацією приймала спільне розпорядження від 01.03.1999 № 32-р/81 «Про управління майновим комплексом міськмолзаводу № 1», то Запорізька обласна рада повинна була дізнатися про порушення свого права з моменту прийняття розпорядження від 01.03.1999 № 32-р/81 і з цього моменту в неї виникло право на позов і почався перебіг строку позовної давності, який відповідно до ст. 71 ЦК Української РСР закінчився 01.03.2002.
Оскільки строк позовної давності закінчився 01.03.2002, то правила ЦК України про позовну давність до спірних правовідносин не застосовуються ( п.6 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України).
Доводи Запорізької обласної ради та суду першої інстанції про те, що строк позовної давності не пропущено, оскільки про порушення свого права рада дізналася тільки весною 2005 року, після прийняття Запорізькою обласною радою 08.01.2005 рішення № 43 «Про повноваження обласної ради з управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області» та підписання акта прийому - передачі (29.04.2005) установчих документів господарських товариств, до статутних фондів яких внесено майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, та договорів доручень на виконання функцій управління цими частками колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на те, що згідно ст. 76 ЦК Української РСР, який діяв на час прийняття зазначених рішень, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, а право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Про порушене право Запорізька обласна рада повинна була дізнатися з моменту прийняття розпорядження від 01.03.1999 № 32-р/81 і з цього моменту слід обраховувати строк позовної давності, а не з того моменту, коли їй були передані установчі документи господарських товариств, до статутних фондів яких внесено майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, та договорів доручень на виконання функцій управління цими частками.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що Запорізькою обласною радою пропущено строк позовної давності.
Відповідно до ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
До господарських товариств, згідно ч. 1 ст. 80 ГК України належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.
Господарські товариства є юридичними особами (ч. 3 ст. 79 ГК України) і підлягають державній реєстрації (ч. 1 ст. 83 ГК України).
Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів (ч. 3 ст. 80 ГК України).
Установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут (ч. 1 ст. 82 ГК України).
Отже, установчим документом ТОВ «Технології - 2000» є статут, який в установленому порядку зареєстрований.
Згідно ч. 1 ст. 91 ГК України припинення діяльності господарського товариства відбувається шляхом його ліквідації або реорганізації відповідно до статті 59 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 ГК України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.
Суб'єкт господарювання, в силу ч. 6 ст. 59 ГК України ліквідується:
за ініціативою осіб, зазначених у частині першій цієї статті;
у зв'язку із закінченням строку, на який він створювався, чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено;
у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законом;
у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.
Частиною 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:
визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;
провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;
невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;
неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;
наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією ( ч. 1 ст. 60 ГК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав та іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Юридична особа, згідно п. 2 ч. 1 ст. 110 ЦК України ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно ч. 3 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Отже, виходячи із змісту ст.ст. 20, 59, ГК України, ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», ст. ст. 104, 110 ЦК України способом захисту порушеного права через допущені при створенні юридичної особи порушення, які не можна усунути є визнання судом недійсним запису про проведення державної реєстрації (ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Таку вимогу можуть заявити особи, зазначені в ч. 2 ст. 110 ЦК України.
Такого способу захисту порушеного права як визнання недійсним статуту та установчого договору товариства з обмеженою відповідальністю, з яким звернулася Запорізька обласна рада до суду діючим законодавством, зокрема, ні ЦК України, ні ГК України не передбачено, що також є підставою для відмови у позові.
Колегія судів також вважає необґрунтованою позовну вимогу Запорізької обласної ради про витребування майна внесеного облдержадміністрацією до статутного фонду ТОВ “Технології - 2000» , оскільки відсутні підстави для визнання недійсними оспорених установчих документів, тобто підстав, за якими передавалось майно.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 16.11.2006 підлягає скасуванню, а в позові слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду м. Києва від 16.11.2006 у справі № 17/255-15/389 скасувати та прийняти нове рішення.
2. У позові відмовити повністю.
3. Матеріали справи № 17/255-15/389 повернути господарському суду м. Києва.
4. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя Андрієнко В.В.
Судді Студенець В.І.
Малетич М.М.
05.02.07 (відправлено)