01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
14.11.2006 № 21/377
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Малетича М.М.
Студенця В.І.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Яковлєва О.О.
від відповідача - Клименко Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнє підприємство "Поверхность ТВ"
на рішення Господарського суду м.Києва від 20.09.2006
у справі № 21/377 (Шевченко Е.О.)
за позовом Дочірнього підприємства "Поверхность ТВ"
до Національної телекомпанії України
про стягнення 313139,63 грн.
ДП «Поверхность ТВ» звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом про стягнення з Національної телекомпанії України 313 139,63 грн. витрат, здійснених на виконання Договору доручення №102 від 04.07.2000 р.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.09.2006 року в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДП «Укрнафтогазкомплект» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми матеріального права.
Зокрема позивач посилається на те, що укладеним між сторонами договором доручення не встановлено обмеження або заборони щодо компенсації витрат позивача як повіреного, то відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати, пов'язані з виконанням доручення.
Відповідач просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Між Дочірнім підприємством «Поверхность ТВ» та Національною телекомпанією України укладено Договір доручення №102 від 04.07.2000р., згідно умов якого відповідач доручив, а позивача взяв на себе зобов'язання від імені та за рахунок відповідача придбати ексклюзивну трансляцію матчів і програм Ліги Чемпіонів УЕФА сезонів 2000/2001, 2001/2002, 2002/2003 років.
У відповідності до ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.
Відповідно до ст. 1005 Цивільного кодексу України повірений має право передати виконання доручення іншій особі (замісникові), якщо це передбачено договором або якщо повірений був вимушений до цього обставинами, з метою охорони інтересів довірителя.
Згідно з п. 1.4. Договору повірений має право залучати третіх осіб до виконання своїх зобов'язань у зв'язку з дорученням придбати ексклюзивну трансляцію у відповідності до умов цього Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання доручення згідно Договору доручення №102 від 04.07.2000р. був укладений Договір №17 від 22.08.2002р. з Компанією «GIONIS TRADING LIMITED» щодо придбання права на використання Національною телекомпанією України програм Ліги Чемпіонів УЄФА сезону 2002/2003 років.
06 вересня 2002р. Компанія «GIONIS TRADING LIMITED» згідно умов Договору №17 від 22.09.2002р. передала, а позивач прийняв право на ексклюзивну трансляцію матчів і програм Ліги Чемпіонів УЕФА сезону 2002/2003 років вартістю в 700 000,00 швейцарських франків, про що був підписаний Акт прийому-передачі між позивачем по справі та Компанією.
Позивач на виконання Договору доручення №102 від 04.07.2000р. передав, а відповідач прийняв ексклюзивну трансляцію матчів та супутніх програм Ліги Чемпіонів УЄФА сезону 2002/2003 років, графік трансляції яких викладений у Додатку №8 від 06.09.2002р. до Договору доручення, згідно Акту прийому-передачі ексклюзивної трансляції від 06.09.2002р. Відповідно до п.2 цього акту вартість наданої ексклюзивної трансляції матчів та супутніх програм Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2002/2003 років склала 2 551 902,50 грн.
У відповідності до п. 3.4. Договору відповідач зобов'язується компенсувати позивачу його витрати по виконанню доручення щодо придбання ексклюзивної трансляції. Розмір, строки та порядок такої компенсації по кожному сезону окремо сторони викладуть в додаткових угодах до цього Договору.
Згідно розрахунку позивача розмір понесених ним витрат при виконанні доручення склав 313 139,63 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 1007 Цивільного кодексу України довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором, зокрема, відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення.
Таким чином, на підставі ч.2 ст. 1007 Цивільного кодексу України та п.3.4. Договору у позивача виникає право на відшкодування понесених витрат, пов'язаних з виконанням доручення, а у відповідача виникає обов'язок відшкодувати ці витрати.
Однак при цьому сторони в Договорі визначили, що розмір, строк та порядок відшкодування витрат по кожному сезону окремо будуть викладені в додаткових угодах до Договору.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В матеріалах справи відсутні укладені сторонами додаткові угоди про розмір відшкодування витрат, строки та порядок їх компенсації, з пояснень сторін вбачається, що такі додаткові угоди не укладались.
Оскільки умовами Договору доручення №102 від 04.07.2000р. встановлена необхідність в узгодженні сторонами розміру, строків та порядку компенсації витрат, понесених позивачем при виконанні Договору доручення, та укладенні відповідних додаткових угод, враховуючи те, що такі угоди сторони на момент розгляду справи не укладали, отже у позивача відсутні правові підстави для пред'явлення до відповідача вимог на відшкодування таких витрат.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 20.09.2006 року у справі № 21/377 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.
У зв'язку з цим підстав для скасування прийнятого рішення Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а отже апеляційна скарга Дочірнього підприємства «Поверхность ТВ» підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -
Рішення Господарського суду м. Києва від 20.09.2006 року у справі № 21/377 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Поверхность ТВ» - без задоволення.
Головуючий суддя Андрієнко В.В.
Судді Малетич М.М.
Студенець В.І.
17.11.06 (відправлено)