01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
08.12.2006 № 7/174
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Студенця В.І.
Малетича М.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Аніщенко О.Г., Тарасенко В.В.,
від відповідача - Кубрак Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма "Техно-Т"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.09.2006
у справі № 7/174 (Скорик Н.О.)
за позовом Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Техно-Т"
до Відкритого акціонерного товариства "Ніжинський механічний завод"
про стягнення 186553,4 грн.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 23.08.2006 порушено провадження у справі № 7/174 за позовом Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Техно-Т» (далі - ПП ВКП “Техно-Т») до Відкритого акціонерного товариства “Ніжинський механічний завод» (далі - ВАТ “Ніжинський механічний завод») про стягнення 186553,40 грн.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 21.09.2006 в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ПП ВКП “Техно-Т» подало апеляційну скаргу, в якій просило його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом при винесені рішення, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми процесуального та матеріального права.
ВАТ “Ніжинський механічний завод» проти доводів апеляційної скарги заперечувало і просило рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП ВКП “Техно-Т» - без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між ВАТ “Ніжинський механічний завод» та ПП ВКП “Техно-Т» 05.04.2006 укладено договір поставки № 06/4-26, за умовами якого ПП ВКП “Техно-Т» зобов'язалось оплатити та прийняти на умовах, вказаних в даному договорі, а ВАТ “Ніжинський механічний завод» зобов'язалось поставити обладнання, що виготовляється на заводі, в подальшому - товар, в кількості, номенклатурі та асортименті, вказаних в специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.1 договору).
Згідно п. 3.1 договору товар повинен бути поставлений на протязі 45 календарних днів з моменту надходження 75 % попередньої оплати від ВАТ “Ніжинський механічний завод» на розрахунковий рахунок ПП ВКП “Техно-Т».
Умови поставки товару: самовивіз (п. 3.2 договору).
ПП ВКП “Техно-Т» оплачує замовлений товар у розмірі 75 % загальної вартості до 11.04.2006 згідно розрахунків-фактур ВАТ “Ніжинський механічний завод» (п. 4.1 договору).
Залишок 25 % сплачується по факту виготовлення товару, але не пізніше 25.05.2006 (п. 4.2 договору).
Сума договору складає 511105,20 грн. Ціни дійсні до 11.04.2006 (п. 4.3 договору).
Згідно п. 6.1.1 договору ВАТ “Ніжинський механічний завод» за несвоєчасну поставку товару несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,5 % від суми несвоєчасно поставленого товару за кожен день не поставки.
При неотриманні (не витребуванні) заказаного і виготовленого товару ПП ВКП “Техно-Т» сплачує штраф у розмірі 0,5 % за кожен день зберігання від вартості товару (п. 6.2.1 договору).
ВАТ “Ніжинський механічний завод» та ПП ВКП “Техно-Т» 11.04.2006 підписано додаток № 1 до договору № 06/4-26 від 05.04.2006 згідно якого, п. 3.1 договору викладено в наступній редакції: “продукція виготовляється до 05.06.2006».
ПП ВКП “Техно-Т» обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на те, що ВАТ “Ніжинський механічний завод» за умовами договору зобов'язався був здійснити поставку замовленого обладнання до 05.06.2006 одноразово і в повному обсязі. ПП ВКП “Техно-Т» стверджує, що ВАТ “Ніжинський механічний завод» зобов'язання за договором виконав неналежним чином і просить стягнути з нього пеню за період з 05.06.2006 по 17.08.2006 у розмірі 186 553,40 грн.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання ( ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства ( ч. 2 ст. 551 ЦК України).
З урахуванням того, що пеня сплачується за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, а за умовами укладеного між сторонами договору ВАТ “Ніжинський механічний завод» не брав на себе зобов'язання щодо поставки товару ПП ВКП “Техно-Т», оскільки договором було визначено умови поставки товару - самовивіз (п. 3.2 договору), то колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для стягнення з ВАТ “Ніжинський механічний завод» пені у зв'язку з несвоєчасною поставкою товару.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Чернігівської області від 21.09.2006 підлягає залишенню без зміни з підстав зазначених у постанові.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд,-
1.Рішення господарського суду Чернігівської області від 21.09.2006 у справі № 7/174 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Техно-Т» - без задоволення.
2. Матеріали справи № 7/174 повернути до господарського суду Чернігівської області.
3. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя Андрієнко В.В.
Судді Студенець В.І.
Малетич М.М.
13.12.06 (відправлено)