справа № 2-а-11/10
29 квітня 2010 року м. Житомир Житомирський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Чернявського М.В.
секретаря судового засідання Лех Г.А.
за участі позивача ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про скасування заборгованості по аліментам,
Позивач просить суд скасувати заборгованість по аліментам в сумі 4070 грн. 51 коп., що була йому нарахована Богунським відділом державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції станом на 02.08.2007 року.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені ним позовні вимоги та пояснив суду, що, коли він працював на посаді державного
виконавця, то отримував зарплату, яка була менша двох прожиткових
мінімумів на одну особу, разом з тим головним державним виконавцем
Богунського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_3 в 2007 році була нарахована заборгованість по аліментам в сумі 4070 гривень 51 коп. Вважає, що дана заборгованість по аліментам йому державним виконавцем була нарахована з порушенням норм діючого
Сімейного кодексу, зокрема, ст.195 цього кодексу, ст.73 Закону України " Про виконавче провадження", а також ст.124 Конституції України. Також вважає, що Закон України " Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо збільшення розміру аліментів на дітей " від 22.09.2005 року № 2901-14 на підставі якого державним виконавцем йому була нарахована заборгованість по аліментам є неконституційним, так як порушує його права, передбачені ст.27,48 Конституції України.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, просить суд відмовити в задоволені позовних вимог позивача та пояснила суду, що позивач відповідно до виконавчого листа Житомирського районного суду від' 26 червня 2000 року зобов'язаний сплачувати
аліменти в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку, але не менше 1/2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на кожну дитину.
У зв'язку з внесенням змін до ст.182 СК України за якими мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також на підставі роз'яснень Верховного Суду України, апеляційного суду Житомирської області, а також роз'яснення ДВС Житомирської області нею були зроблені розрахунки мінімального розміру стягнення з позивача аліментів на утримання його двох малолітніх дітей за виданим Житомирським районним судом виконавчим листом. Утримані помилково бухгалтерією Головного управління юстиції в Житомирській області з позивача, при звільнені його з посади державного виконавця, аліменти з суми компенсації за невикористану відпустку - 38 грн.85 коп. в подальшому були зараховані позивачу бухгалтерією управління в рахунок погашення ним заборгованості по аліментам.
З'ясувавши всі обставини, зокрема, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, судом на засадах змагальності сторін встановлені наступні факти.
Відповідно до виконавчого листа Житомирського районного суду від 26 червня 2000 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 стягнуті аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку щомісячно на утримання дочок, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з 03 червня 2000 року до їх повноліття, але не менше 1/2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на кожну дитину ( а.с.3-5 ) .
Згідно довідки - розрахунку Корольовського ВДВС Житомирського міського управління юстиції за позивачем станом на 02.08.2007 року утворилася заборгованість по аліментам в сумі 4070,51 грн. ( а.с.28 ).
Відповідно до ст.195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку ( доходу ), визначається виходячи з фактичного заробітку ( доходу ) , який платник аліментів одержував за час протягом якого не проводилося їх стягнення.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державними виконавцями, а у разі спору - судом.
Відсутність в діях державного виконавця будь-яких порушень норм сімейного законодавства, зокрема ст.182,195 СК України, а також порушень вимог ст.73 Закону України " Про виконавче провадження " при виконані ним своїх обов'язків, зокрема, при здійсненні нарахування позивачу боргу по сплаті аліментів є підставою для відмови позивачу в задоволені його позовних вимог.
Суд не бере до уваги твердження позивача в тій частині, що державний виконавець не міг самостійно змінювати розмір стягнення з нього аліментів, мінімальний розмір яких визначений в ст.182 СК України, так як це, на його думку, міг вирішити лише суд при ухвалені нового рішення, а таке рішення судом не ухвалювалося.
Суд при цьому керується абз.4 п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 " Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", де зазначено, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у
2
ч. 2 ст. 182 СК України. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. З ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. N 606-ХІУ " Про виконавче провадження " він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Керуючись п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 " Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", ст.182 СК України, ст.74 Закону України " Про виконавче провадження",ст.7,8,9,11,23,71,160,161,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 Петровича до Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про скасування заборгованості по аліментам відмовити за безпідставністю.
На постанову суду, протягом 10 днів з дня її проголошення до Житомирського районного суду може бути подано заяву про її апеляційне оскарження.
У разі надходження до суду такої заяви, протягом 20 днів після її
подання, на постанову суд
Київського апеляційного
районний суд.
може бути подана апеляційна скарга до
Дміністративного суду через Житомирський
Суддя: