Справа № 278/921/15-к
іменем України
27 серпня 2015 року, Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальне провадження, що внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 17 жовтня 2014 року за №42014060360000136 по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , судимого: 26.08.2009 року Бердичівським районним судом Житомирської області за ч.2 ст.186, ст.ст.75, 76 КК України на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, 22 грудня 2011 року Бердичівським районним судом Житомирської області за ч.2 ст.263, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України на 5 років 3 місяці позбавлення волі
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.407 КК України, -
20 серпня 2014 року солдат ОСОБА_5 призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №607/2014 від 21 липня 2014 року та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20 серпня 2014 року №184 солдат ОСОБА_5 зарахований до списків особового складу зазначеної військової частини у розпорядження командира частини та відповідно до ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Згідно з вимогами ст.ст. 17, 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України; ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначають, що військовий обов'язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення Збройних Сил України військовослужбовцями.
Під час проходження військової служби солдат ОСОБА_5 , відповідно до положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок та вимоги військових статутів.
30 серпня 2014 року солдат ОСОБА_5 убув у звільнення за місцем проживання у м. Бердичів строком на одну добу, тобто до 01 вересня 2014 року.
01 вересня 2014 року о 08 год. 00 хв. військовослужбовець військової частини солдат ОСОБА_5 , в порушення ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом та з метою ухилитися від військової служби, без поважних причин та без дозволу командування, не з'явився вчасно на службу зі звільнення до військової частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , тривалістю понад один місяць, проводив час на власний розсуд, службові обов'язки не виконував до 20 березня 2015 року, тобто до моменту його повернення до військової частини НОМЕР_1 .
20 березня 2015 року солдат ОСОБА_5 повернувся до військової частини НОМЕР_1 та приступив до виконання службових обов'язків.
В ході судового розгляду справи ОСОБА_5 винним себе у вчиненні злочину визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював та дав покази відповідні вищевикладеному.
Вина обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєному злочині, іншими учасниками судового засідання не заперечується.
За клопотанням прокурора, підтриманим іншими учасниками кримінального провадження, судовий розгляд проведено у відповідності зі ч.3 ст.349 КПК України. При цьому їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Таким чином суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчинені злочину доведена і дії його кваліфікує за ч.3 ст.407 КК України, як умисні дії, які виразились у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць.
Призначаючи покарання, суд враховує тяжкість злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.
Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 є з'явлення із зізнанням, щире каяття у вчиненому злочині, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України є рецидив злочинів.
Враховуючи наведене, особу обвинуваченого ОСОБА_5 , пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства у зв'язку з чим призначає покарання в межах санкцій статті за якою він визнається винуватим, звільнивши на підставі ст.75КК України від відбування покарання з випробуванням та покладенням передбачених ст.76КК України обов'язків
Процесуальні витрати, речові докази у справі відсутні.
Керуючись ст.ст.371, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.407 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_5 не обирати.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1