14.08.2015
Провадження № 2/522/6474/15
Справа № 522/9613/15-ц
14 серпня 2015 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Шликова С.П.
за участю секретаря Бондаренко Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, мотивуючи свої вимоги наступним:
Позивачу на праві приватної власності на підставі договору дарування від 05.12.2005 року належить квартира АДРЕСА_1.
Попереднім власником вищевказаної квартири ОСОБА_4 було дозволено проживання у квартирі відповідачу ОСОБА_3 та зареєстроване його місце проживання за вказаною адресою.
Відповідач ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 не проживає більше дев'яти років, особистих речей відповідача у даній квартирі не має, однак, як зазначає позивач, останній змушений сплачувати за відповідача комунальні послуги.
Просив суд визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1.
До судового засідання представник позивача ОСОБА_5 не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, надала до суду письмову заяву з проханням розглянути справу за її відсутністю, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечувала. (а.с. 60)
До судового засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, клопотань про відкладення справи від нього до суду не надходило, тому враховуючи, що представник позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив, відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що між сторонами виник спір щодо житлових правовідносин.
У відповідності до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує.
Статтею 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 386 ЦК України, власник, який має всі підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушення.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У відповідності ч. 3 ст. 47 Конституції України ніхто не може бути у примусовому порядку позбавлений житла не інакше як згідно законодавства за рішенням суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Згідно зі ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням унаслідок відсутності особи понад встановлених строків здійснюється у судовому порядку.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 на підстав договору дарування від 05.12.2005 року, посвідченого Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чепелєвою Т.В., зареєстрованого у КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 07.12.2005 року. (а.с. 5,6)
Також, у судовому засіданні встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6 та відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується наданою суду довідкою про склад родини та реєстрації. (а.с. 7)
За відомостями адресно - довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2. (а.с.25)
У відповідності до наданої суду відповіді ОСОБА_3 з 14.10.2014 року перебуває на обліку в УПФУ в Приморському районі м. Одеси та отримує пенсію. (а.с. 26)
Як вбачається з наданої суду відповіді ВДРАЦС у Приморському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції від 10.06.2015 року №1824/08.127 в архіві відділів державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційних служб територіальних управлінь юстиції м. Одеси та Одеської області актовий запис про смерть ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, починаючи з 01.01.2004 року по теперішній час, відсутній. (а.с. 41)
Крім того, у відповідності до наданої суду відповіді Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області від 30.06.2015 року № 31/17-вх.4892 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 перебував у розшуку не перебуває, інформації щодо притягнення до кримінальної відповідальності не має. (а.с. 43)
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання останнього таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 ніяких обов'язків по платі за комунальні послуги не несе, особистих речей відповідача ОСОБА_3 у квартирі не має, реєстрація відповідача у спірній квартирі порушує житлові права позивача, які гарантовані ч.ч.1,3 ст. 47 Конституції України, на житлову площу у квартирі АДРЕСА_1 відповідач не претендує, на теперішній час не ставить питання про своє вселення у вказану квартиру або усунення перешкод в користуванні житлом.
Вирішуючи відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, питання щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 243,60 грн. (а.с. 2) з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.. 47 Конституції України, ст..ст. 316,317,318,319,383,391 ЦК України, ст. 72 ЖК УРСР, ст.ст. 10, 11, 15, 88, 209, 212, 214-215,224-226, 294 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: