іменем україни
3 вересня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Дьоміної О.О., Коротуна В.М., Парінової І.К.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_4 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 17 червня 2015 року,
У грудні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2010 року.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 березня 2015 року заяву ОСОБА_4 задоволено.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2010 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 17 червня 2015 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 березня 2015 року скасовано та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та передаючи питання на новий розгляд до суду першої інстанції, апеляційний суд правильно виходив із того, що судом першої інстанції порушено порядок розгляду заяви про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2010 року, оскільки ОСОБА_4 не був залучений до участі у вищезазначеній справі, а тому суд першої інстанції задовольняючи його заяву вийшов за межі своїх повноважень
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що апеляційним судом правильно встановлено та належно перевірено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судове рішення ухвалено із додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування немає.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 17 червня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.О. Дьоміна
В.М. Коротун
І.К. Парінова