донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
15.01.2013 р. справа №5006/12/144пд/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:ОСОБА_1
суддівОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_4 - довіреність №01-23-683 від 25.04.2012р.
від відповідача:ОСОБА_5 - довіреність №1626 від 17.09.2012р.
від прокурора:ОСОБА_6 - посвідчення №004307;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м. Харцизьк
на рішення господарського судуДонецької області
від18.09.2012р. (повний текст підписано 20.09.2012р.)
по справі№5006/12/144пд/2012 (суддя Тоцький С.В.)
за позовомПрокурора м. Харцизька в інтересах Харцизької міської ради, в особі Комунальної установи “Міський відділ освіти Харцизької міської ради”, м. Харцизьк
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м. Харцизьк
простягнення заборгованості в сумі 31 877,33грн. та розірвання договору оренди №33-11/09 від 16.11.2009р.
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.09.2012р. у справі №5006/12/144пд/2012 позовні вимоги Прокурора м. Харцизька в інтересах Харцизької міської ради, в особі Комунальної установи “Міський відділ освіти Харцизької міської ради”, м. Харцизьк були задоволені частково та з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м. Харцизьк стягнуто суму заборгованості в розмірі 25 572,37грн., пеню в розмірі 3 338,93грн., розірвано договір оренди нежитлового приміщення комунальної власності міськради №33-11/09 від 16.11.2009р., укладений між Комунальною установою Відділ освіти Харцизької міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, м. Харцизьк подана апеляційна скарга, в якій останній просить скасувати судове рішення у зв'язку з тим, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладенні у рішенні суду, не відповідають обставинам справи; судом порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржик зазначає, що договір оренди №33-11/09 від 16.11.2009р. ним не укладався, а надана прокурором до матеріалів справи копія договору №33-11/09 не є належним доказом його укладання з боку відповідача. Також відповідач вказує, що спірний договір не містить всіх істотних умов, а тому вважається неукладеним.
Прокурор та позивач проти апеляційної скарги заперечують, просять рішення суду залишити без змін.
Харцизькою міською радою надане клопотання, згідно якого останній проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду залишити без змін, а також просить розглянути справу без участі представника Харцизької міської ради.
Відповідач наполягає на задоволенні апеляційної скарни, просить рішення суду скасувати, у позові відмовити.
Крім того, відповідачем надане клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду по суті справи №5006/41/96пд/2012 про визнання недійсною угоди, що випливає з договору оренди №33-11/09 від 16.11.2009р. та визнання недійсним договору оренди №33-11/09 від 16.11.2009р.
Вказане клопотання відповідача апеляційний суд залишає без задоволення, оскільки в процесі розгляду справи позивачем надана належним чином завірена копія рішення господарського суду Донецької області по справі №5006/41/96пд/2012 від 11.12.2012р. за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м. Харцизьк до Комунальної установи “Міський відділ освіти Харцизької міської ради”, м. Харцизьк про визнання недійсною угоди, що випливає з договору оренди №33-11/09 від 16.11.2009р. та визнання недійсним договору оренди №33-11/09 від 16.11.2009р., яким у позові відмовлено повністю. Таким чином, підстави для зупинення провадження, на які посилався відповідач - відпали.
Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.
Прокурор м. Харцизька в інтересах Харцизької міської ради, в особі Комунальної установи “Міський відділ освіти Харцизької міської ради”, м. Харцизьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м. Харцизьк про стягнення заборгованості в сумі 25 572,37грн., пені в сумі 6 304,96грн. та розірвання договору оренди №33-11/09 від 16.11.2009р.
Позовні вимоги до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м. Харцизьк обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди №33-11/09 від 16.11.2009р. щодо сплати у встановлений строк орендної плати, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 20 031,92грн., по сплаті податку на землю в сумі 2 550,00грн. та заборгованість по сплаті комунальних послуг у вигляді плати за користування електричною енергією в сумі 2 990,45грн. На підставі п.9.1 договору на суму заборгованості позивачем нарахована пеня в сумі 6 304,96грн. Виходячи з факту порушення відповідачем умов договору, позивач заявив вимоги про розірвання спірного договору.
Задовольняючи частково позовні вимоги до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м. Харцизьк, суд першої інстанції виходив із доведеності факту неналежного виконання відповідачем його зобов'язань за договором оренди №33-11/09 від 16.11.2009р. При цьому, господарській суд дійшов висновку про невірний арифметичний розрахунок пені та у позовних вимогах в частині стягнення пені в розмірі 2966,03грн. відмовив.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.
Так, згідно протоколу засідання конкурсної комісії виконавчого комітету Харцизької міської ради по визначенню переможця на право оренди нежитлового приміщення, загальною площею 377,3квм., розташованого за адресою: м. Харцизьк, вул. Постишева, 228, що знаходиться на балансі міського відділу освіти №58 від 05.11.2009р. визнано переможцем та надано дозвіл на укладання договору оренди нежитлового приміщення терміном на 2 роки 11 місяців фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7.
16.11.2009р. між Комунальним підприємством відділом освіти Харцизької міської ради (Орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_7 було укладено договір №33-11/09 оренди нежитлового приміщення комунальної власності міської ради.
За умовами укладеного договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення комунальної власності міськради для розміщення курсів з навчання водінню автомобіля. Об'єктом оренди є приміщення на 1-му та 2-му поверхах, за адресою: м. Харцизьк, вул. Постишева, 228, будівля автокомплексу, загальною площею 377,30кв.м. (п.п.1.1-1.3 договору).
Пунктом 1.4 договору визначено вартість об'єкту оренди, яка становить 168 615,37грн. відповідно до вартості приміщення, визначеного експертним шляхом.
Стан об'єкта оренди на момент передачі орендарю визначається актом прийому-передачі нежитлового приміщення, що є невід'ємною частиною цього договору (п.1.9 договору).
Відповідно до п.2.1. договору плата за користування встановлюється на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Харцизька і за перший місяць оренди складає: за приміщення - 2 000,00грн., відшкодування податку за земельну ділянку 168,56грн.
Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції (п.2.2. договору).
За приписами п.2.3. договору орендар щомісячно до 10 числа місяця наступного за розрахунковим сплачує грошові кошти за нежитлове приміщення з урахуванням плати за користування земельною ділянкою на рахунок орендодавця.
Згідно п.3.1. договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами при наявності рішення виконавчого комітету міської ради і діє до 10.10.2012р. Якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії цього договору не заявить бажання про його розірвання договір пролонгується за заявою орендаря або клопотанням орендодавця на підставі рішення виконкому за умови відсутності заборгованості по орендній платі (п.3.2. договору).
Пунктом 5.1.1 договору встановлено, що Орендар зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі здійснювати орендні платежі, та за приписами п.5.1.8. заключати договори з комунальними службами на надання комунальних послуг та надати копії договорів Орендодавцю.
Відповідно до п.6.1. договору Орендодавець протягом 3 днів з дня підписання цього договору передає, а Орендар приймає у користування приміщення, що здійснюється на підставі акту прийому-передачі. Приміщення вважається переданим Орендарю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.
Як встановлено господарським судом, до укладеного договору між сторонами було складено та підписано акт прийому-передачі від 19.11.2009р. відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв нежитлове приміщення, загальною площею 377,30кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харцизьк, вул. Постишева, 228, будівля автокомплексу. Вказаний акт підписаний обома сторонами без заперечень та скріплений печатками сторін.
За твердженням позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди комунального приміщення №33-11/09 від 16.11.2009р. та неповною оплатою орендних платежів, позивачем на його адресу було надіслано претензію №01-25-397/05 від 03.03.2012р. з вимогою здійснити оплату заборгованості в сумі 23 127,94грн.
З матеріалів справи вбачається, що 12.04.2012р. відповідачем на адресу позивача надісланий лист, у якому він просить розірвати договір оренди №33-11/09 від 16.11.2009р., на що відділом освіти Харцизької міської ради надано відповідь від 19.04.2012р. за №01-25-643/05, в якій зазначено, що спірний договір оренди буде розірвано після сплати виниклої заборгованості.
Наразі, предметом оренди за договором №33-11/09 від 16.11.2009р. є комунальне майно, тому правовідносини сторін щодо порядку користування ним регулюються приписами Закону України „Про оренду державного та комунального майна”. Як передбачено ст.18 зазначеного Закону, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.
Згідно вимог статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Відповідно до вимог, передбачених статтею 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Із вказаними нормами цілком узгоджується пункт 2.3 договору оренди, у відповідності з яким відповідач повинен був сплачувати орендну плату щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Як стверджує позивач, відповідач в узгоджені строки та в узгоджених розмірах орендну плату не вносив, внаслідок чого за останнім склалася заборгованість за оренду приміщення за червень 2010р. та з липня 2011р. по березень 2012р. в розмірі 20 031,92грн., заборгованість по сплаті податку за землю в розмірі 2 550,00грн., що підтверджується матеріалами справи.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).
Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Таким чином, оскільки доказів оплати заборгованості з орендної плати за договором оренди в розмірі 20 031,92грн. відповідачем не надано, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 20 031,92грн. за червень 2010р. та з липня 2011р. по березень 2012р.
Також, як вірно встановлено місцевим судом, вимоги позивача про стягнення заборгованості з відшкодування витрат позивача по сплаті податку на землю в сумі 2 550,00грн. за червень 2010р. та з липня 2011р. по березень 2012р. нараховані відповідно до умов п.2.1 договору оренди №33-11/09 від 16.11.2009р.
Таким чином, оскільки матеріалами справи доведено вартість понесених позивачем та заявлених до стягнення витрат по сплаті податку на землю в сумі 2 550,00грн., колегія суддів вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат позивача по сплаті податку на землю в сумі 2 550,00грн. за червень 2010р. та з липня 2011р. по березень 2012р. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо стягнення заборгованості за комунальні послуги (плати за користування електричною енергією) в розмірі 2 990,45грн. колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом необґрунтовано задоволено позовні вимоги в цій частині, оскільки позивач не обґрунтував суму нарахованих витрат за користування електричною енергією належними та допустимими доказами. Крім того, договором оренди №33-11/09 від 16.11.2009р. не передбачено ані порядку нарахування, ані розміру витрат на комунальні послуги та послуги за користування електричною енергією.
Навпаки, п.5.1.8. договору оренди передбачено, що орендар повинен заключати договори з комунальними службами на надання комунальних послуг та надати копії договорів Орендодавцю.
В свою чергу, судом першої інстанції встановлено та при розгляді справи у апеляційному суді позивачем підтверджено, що відповідачем не було укладено договору із постачальником електричної енергії.
З викладених вище підстав, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині стягнення заборгованості з комунальних послуг (плати за користування електричною енергією) в розмірі 2 990,45грн.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за період з 10.01.2010р. по 10.05.2012р. в сумі 6 304,96грн. на підставі п.9.1 договору, який передбачає, що у випадку несвоєчасного перерахування орендної плати Орендар перераховує на користь Орендодавця, крім орендної плати, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати.
Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За приписом ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Так, за порушення строків оплати оренди позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 6 304,96грн. за період прострочення з 10.01.2010р. по 10.05.2012р.
Наразі, за висновком місцевого суду, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду, розрахунок пені, наданий позивачем є невірним, оскільки, згідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а отже період нарахування пені є меншим, ніж це зазначено позивачем.
Таким чином, з урахуванням наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 6 304,96грн. підлягають частковому задоволенню. Втім, перевіривши арифметичний розрахунок суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що належний до стягнення розмір пені становить 2 273,97грн. Тому позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 6 304,96грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 2 273,97грн. за період з 10.01.2010р. по 10.07.2010р., а рішення місцевого суду в частині задоволення позову про стягнення пені в розмірі 1 064,96грн. - скасуванню.
На ряду з зазначеним, позивач просить суд розірвати договір оренди нежитлового приміщення комунальної власності міськради №33-11/09 від 16.11.2009р., укладений між Комунальною установою Відділ освіти Харцизької міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7.
Умовами п.10.2 договору оренди передбачено, що цей договір може бути розірвано достроково за згодою сторін або за рішенням суду і за іншими підставами, передбаченими чинним законодавством України.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).
Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Як передбачено приписами ч.ч.1, 2 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторони про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.ч.3, 4 ст.188 Господарського кодексу України).
Як зазначено вище, 12.04.2012р. відповідачем на адресу позивача надісланий лист, у якому він просить розірвати договір оренди №33-11/09 від 16.11.2009р., на що відділом освіти Харцизької міської ради надано лист-відповідь від 19.04.2012р. за №01-25-643/05, в якій зазначено, що спірний договір оренди буде розірвано після сплати виниклої заборгованості.
Статтею 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами договірних зобов'язань.
Втім, відповідачем не представлено доказів звернення до суду з вимогами про розірвання договору з підстав, передбачених чинних законодавством за його ініціативою.
В свою чергу, відповідно до позовної заяви позивач заявляє вимоги про розірвання договору оренди №33-11/09 від 16.11.2009р.
У відповідності до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Із змісту цієї норми слідує, що визначення істотності порушення є оціночним поняттям, яке повинно вирішуватися з урахуванням усіх обставин конкретної справи.
Виходячи з ч.3 ст.18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
За таких обставин, беручи до уваги, що відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язань за договором оренди №33-11/09 від 16.11.2009р. стосовно здійснення повної та своєчасної оплати за майно, що орендується, господарський суд дійшов законного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині розірвання договору оренди нежитлового приміщення комунальної власності міськради №33-11/09 від 16.11.2009р., укладеного між Комунальною установою Відділ освіти Харцизької міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7.
З викладених вище підстав, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 18.09.2012р. у справі №5006/12/144пд/2012 підлягає частковому скасуванню в частині стягнення заборгованості з комунальних послуг (плати за користування електричною енергією) в розмірі 2 990,45грн. та в частині стягнення пені в розмірі 1 064,96грн.
В решті рішення господарського суду Донецької області за мотивами, зазначеними апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції. Зокрема, посилання відповідача на те, що договір №33-11/09 від 16.11.2009р. ним не укладався, колегією суддів не приймаються з огляду на наступне.
Так, вищевказаними обставинами встановлено, що згідно протоколу засідання конкурсної комісії виконавчого комітету Харцизької міської ради по визначенню переможця на право оренди нежитлового приміщення, загальною площею 377,3квм., розташованого за адресою: м. Харцизьк, вул. Постишева, 228, що знаходиться на балансі міського відділу освіти №58 від 05.11.2009р. визнано переможцем та надано дозвіл на укладання договору оренди нежитлового приміщення терміном на 2 роки 11 місяців фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7. Наявність та достовірність вказаного документу відповідачем не спростовано, як і не надано доказів в підтвердження того, що ФОП ОСОБА_7 не скористувався наданим дозволом на укладання договору.
При цьому, в матеріалах справи міститься копія акта приймання-передачі приміщення від 19.11.2009р. до спірного договору оренди (оригінал акта був оглянутий судовою колегією у судовому засіданні), який підписаний ФОП ОСОБА_7 без заперечень і зауважень та скріплений печаткою останнього.
До того ж, в матеріалах справи наявний лист відповідача від 12.04.2012р., у якому він просить розірвати договір оренди №33-11/09 від 16.11.2009р. Тобто, факт укладання та дії спірного договору оренди №33-11/09 від 16.11.2009р. ФОП ОСОБА_7 визнаний.
Крім того, позивачем до матеріалів справи були надані докази часткової оплати відповідачем послуг за оренду приміщення, тобто даними діями відповідач підтвердив існування між сторонами договірних зобов'язань та обов'язок відповідача сплачувати плату за оренду комунального майна. Твердження відповідача про те, що вказана оплата здійснювалась ним не на підставі договору, а згідно виставлених рахунків, судова колегія сприймає критично, оскільки згідно вимог чинного законодавства оренда комунального майна здійснюється виключного на підставі договору, а тому відповідні посилання відповідача є надуманими та безпідставними.
Одночасно, заперечення відповідача щодо того, що додана до матеріалів справи копія договору не є належним доказом існування між сторонами договірних зобов'язань, колегією суддів не приймаються, оскільки як встановлено вище, матеріали справи підтверджують існування договірних відносин щодо оренди комунального майна, а відповідачем не доведено, що договір оренди №33-11/09 від 16.11.2009р. містить інші умови, ніж ті, на яких наполягає позивач.
Заперечення відповідача що спірний договір оренди не містить всіх істотних умов, а тому вважається неукладеним, апеляційним судом також не приймаються з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Згідно частини першої ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Тому, доводи відповідача про нікчемність спірного договору судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки недійсність такого правочину із закону не випливає, тобто наведена угода є оспорюваним правочином, тобто є законним доти, доки інше не буде встановлено судом.
Одночасно, в процесі розгляду справи позивачем надана належним чином завірена копія рішення господарського суду Донецької області по справі №5006/41/96пд/2012 від 11.12.2012р. за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м. Харцизьк до Комунальної установи “Міський відділ освіти Харцизької міської ради”, м. Харцизьк про визнання недійсною угоди, що випливає з договору оренди №33-11/09 від 16.11.2009р. та визнання недійсним договору оренди №33-11/09 від 16.11.2009р., яким у позові відмовлено повністю у зв'язку з тим, що сторонами не було надано суду першої інстанції оригінал договору оренди №33-11/09 від 16.11.2009р.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви та судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача по справі в пропорційному відношенні згідно задоволеним вимогам. Питання про стягнення судових витрат з позивача не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.11 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м. Харцизьк задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 18.09.2012р. у справі №5006/12/144пд/2012 скасувати в частині стягнення заборгованості з комунальних послуг (плати за користування електричною енергією) в розмірі 2 990,45грн. та в частині стягнення пені в розмірі 1 064,96грн.
У задоволенні позову в частині стягнення заборгованості з комунальних послуг (плати за користування електричною енергією) в розмірі 2 990,45грн. та в частині стягнення пені в розмірі 1 064,96грн. відмовити.
В решті рішення господарського суду Донецької області від 18.09.2012р. у справі №5006/12/144пд/2012 залишити без змін.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 на користь державного бюджету України витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 2 327,98грн.
Господарському суду Донецької області видати накази у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу статтею 18 Закону України „Про виконавче провадження”.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
У судовому засіданні 15.01.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови підписано 18.01.2012р.
Головуючий О.А. Марченко
Судді: О.О. Радіонова
ОСОБА_3
Надруковано: 7 прим.
2 - позивачу;
1 - відповідачу;
1 - прокурору;
1 - до справи;
1 - ГСДО;
1 - ДАГС.