Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
07 вересня 2010 року справа №2а-13067/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Блохіна А.А., суддів: Малашкевича С.А., Лях О.П., при секретарі Касьяновій В.М., за участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 розглянула апеляційну скаргу Державного підприємства “Донецька залізниця” на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2010 року у справі № 2а-13067/10/0570 за позовом Державного підприємства “Донецька залізниця” до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001571700/0 від 03.04.2009 року, № 0001561700/1 від 11.06.2009 року, № 00015617700/3 від 22.02.2010 року,-
20 травня 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001571700/0 від 03.04.2009 року, № 0001561700/1 від 11.06.2009 року, № 00015617700/3 від 22.02.2010 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2010 року у справі № 2а-13067/10/0570 у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Представник позивача, у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримав, просив останню задовольнити, проти чого заперечував представник відповідача, який вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймають участь у справі, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Позивач - державне підприємство «Донецька залізниця» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 01074957, здійснює діяльність відповідно до Статуту (у новій редакції), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 23.06.2004 № 542, зареєстрованого 04.03.2005р.
Відокремлений підрозділ Державного підприємства «Донецька залізниця» - Локомотивне депо Ясинувата-Західне перебуває на податковому обліку у Ясиноватській ОДПІ.
В період з 04 лютого 2009 року по 02 березня 2009 року Ясинуватською ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку Відокремленого підрозділу Державного підприємства «Донецька залізниця» - локомотивного депо Ясинувата-Західне з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2006 року по вересень 2008 року.
За наслідками проведення перевірки, 24 березня 2009 року було складено акт №172/23-2/01076123 (а.с.98-151).
Згідно висновків зазначеного акту позивачем порушено вимоги п.1.1 ст.1, пп.4.2.1, п.п. 4.2.15 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1, п.8.1 ст.8, абз. «б» п.п.9.10.1, п.п.9.10.3, п.9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині оподаткування податком з доходів фізичних осіб надбавки за роз'їзний характер робіт, податок яких складає 125038,18грн.
На зазначений акт були надані заперечення від 26.03.2010р. за вих. № 168-359/04 (а.с. 15-19).
03.04.2010 першим заступником начальника Ясинуватської ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001561700/0, яким донараховано суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 125038,18грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 250076,36грн. (а.с. 25).
16.04.2009 року позивач звернувся до Ясинуватської ОДПІ зі скаргою про перегляд податкового повідомлення-рішення від 03.04.2009 року № 0001561700/0 (а.с.26-29).
11.06.2009 року за результатами розгляду скарги Ясинуватською ОДПІ прийнято рішення про розгляд первинної скарги та податкове повідомлення-рішення від 11.06.2009 року № 0001561700/1 (а.с.31).
За результатами розгляду повторної скарги Ясинуватською ОДПІ 22.02.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001561700/3 (а.с.51).
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.
У відповідності до пп. 1.1 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платники податків - це юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Підпунктом 4.1.1 п. 4.1. ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї ст.4 зазначеного Закону.
Відповідно пп.. 8.1.1 п.8.1 ст. 8 вказаного закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Пунктом 17.2 ст.1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент.
Згідно пп. 4.2.1. п.4.2. ст.4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.
Згідно пп. 4.3.2. п.4.3. ст.4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” до доходів, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу відноситься сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм пункту 9.10 статті 9 цього Закону.
Відповідно до пп. 9.10.2. п. 9.10. ст.9 зазначеного Закону, звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку: а) завершує таке відрядження; б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт.
Форма звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 19 вересня 2003 р. № 440.
Абзацом 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.99 р. № 490 “Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер” встановлено, що підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджуваних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником.
Згідно п.п. 2.2.6 п. 2.6 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, до фонду оплати праці включаються суми, виплачені (при виконанні робіт вахтовим методом) у розмірі тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за дні перебування в дорозі до місцезнаходження підприємства (пункту збору) - місця роботи і назад, передбачені графіком роботи на вахті, а також за дні затримки працівників у дорозі через метеорологічні умови та з вини транспортних підприємств.
Згідно із Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98р. N 59, зареєстрованої Міністерством юстиції України 31.03.98р. за N 218/2658, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.
Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою).
Відповідно до п. 3.11 Колективного договору між керівництвом та трудовим колективом Ясинуватській дистанції колії на 2007 -2008 роки, керівництво зобов'язано відшкодовувати видатки працівникам, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний характер відповідно до діючих нормативних документів. Зазначеним колективним договором не передбачено, що службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер являються відрядженнями (а.с.52).
Отже зазначений колективний договір також не передбачає, що службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер є відрядженнями.
Колегія суддів зазначає, що твердження суду першої інстанції, що факти порушення законодавства при здійсненні позивачем виплат пов'язаних із роз'їзним характером праці робітників позивача, які відповідно до законодавства передбачають попереднє нарахування та сплату податку, знайшли своє підтвердження. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.
Ухвала складена у повному обсязі 09.09.2010 року.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 212, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Донецька залізниця” - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2010 року у справі № 2а-13067/10/0570 за позовом Державного підприємства “Донецька залізниця” до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001571700/0 від 03.04.2009 року, № 0001561700/1 від 11.06.2009 року, № 00015617700/3 від 22.02.2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.
Головуючий: А.А. Блохін
Судді: С.А. Малашкевич
ОСОБА_4