Головуючий у 1 інстанції - Чучко В.М.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
15 липня 2010 року справа №2а-10354/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Ляшенко Д.В.
Судді-доповідача: ОСОБА_1
Судді учасника колегії: ОСОБА_2
при секретарі Дровниковій К.В.
за участю:
представника позивача ОСОБА_3
представник відповідача ОСОБА_4В
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Донецьку апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Яснувата Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2010 року по справі № 2а-10354/10/0570 за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Яснувата Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Яснувата Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2010 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Яснувата Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Яснувата Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи.
Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просила її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як підтверджено матеріалами справи, згідно актів щомісячної звірки особових справ пенсіонерів, які мають право на отримання пенсій у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, позивач підготував списки пенсіонерів, яким призначені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а відповідач перевірив та прийняв до заліку зазначені списки без врахування витрат позивача за період 01.01.2008 року по 01.04.2009 року грн. на виплату та доставку державної адресної допомоги до призначених пенсій у зв'язку з трудовим каліцтвом загальну суму 334520,91 грн.
Про неприйняття до заліку вказаних витрат зазначено у відповідних щомісячних списках пенсіонерів, яким призначені пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, та не прийнятих до заліку відповідачем за період 01.01.2008 року по 01.04.2009 року та у відповідних щомісячних розрахунках щодо перерахування коштів на фінансування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій за зазначений період
Сторонами не оспорюються суми витрат, понесених Управлінням Пенсійного фонду України в м. Яснувата Донецької області. Спір між сторонами виник з приводу наявності обов'язку у відповідача відшкодовувати понесені позивачем витрати на виплату і доставку державної адресної допомоги до призначених пенсій.
Міністерством юстиції України 16.05.2003 року зареєстрована постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, якою затверджено “Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання” (далі по тексту постанови - Порядок).
Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.
Згідно з пунктом 6 Порядку головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про правонаступництво України” від 12.09.1991 року, закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.
Стаття 9 зазначеного Закону передбачає, що всі громадяни ОСОБА_5 РСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної приналежності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини.
Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.
Статтею 3 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року передбачено, що усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Згідно статті 5 вказаної Угоди, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.
Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України.
Таким чином, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди
Статті 21, 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” передбачають обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Фонд також зобов'язаний організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
Збір та акумулювання страхових внесків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідно до статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та статей 1, 2 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
Положення ч.2 п.5 ст.24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” встановлюють що, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Відповідно до п. 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:
сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Таким чином, витрати, понесені Пенсійним фондом України на основний розмір пенсії по інвалідності та на виплату і доставку пенсії по інвалідності підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов»язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Виплати адресної допомоги введені з 01 квітня 2008 року. Станом на час підписання актів звірки, спільні рішення щодо відшкодування коштів на виплату адресної допомоги між Пенсійним фонду України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не приймалися, а зміни до Порядку від 4 березня 2003 р. N 5-4/4 не вносилися, тобто щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів доплат.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції по суті прийнято правильно, а потому підстав для його скасування немає.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Яснувата Донецької області - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2010 року по справі № 2а-10354/10/0570 за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Яснувата Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Яснувата Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 19 липня 2010 року.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Колегія суддів