"02" вересня 2015 р. Справа № 922/2371/15
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,
при секретарі Міракові Г.А.,
за участю представників:
апелянта - ОСОБА_1 на підставі довіреності №4503 від 23.12.2014р.,
кредитора ПАТ "ПУМБ" - ОСОБА_2 на підставі довіреності №851 від 30.05.2014р.,
кредитора ТОВ "Торговий будинок "Спецтехніка" - ОСОБА_3 на підставі довіреності №61 від 25.08.2015р.,
боржника - ОСОБА_4 на підставі довіреності №46 від 08.06.2015р.,
арбітражний керуючий - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу кредитора ОСОБА_5 акціонерного товариства "УкрСиббанк" (вх.№4247 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 15.07.2015р. у справі № 922/2371/15 про розгляд вимог ПАТ "УкрСиббанк"
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Спецтехніка", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_6 "Спецтехніка", м. Харків
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2015р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ ОСОБА_6 "Спецтехніка", визнано вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "Торговий будинок "Спецтехніка" в розмірі 989 400, 00грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_7.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.07.2015р. (суддя Кононова О.В.) у справі №922/2371/15 визнано вимоги ПАТ "УкрСиббанк" до ТОВ ОСОБА_6 група "Спецтехніка" у розмірі 26 572 626, 43грн.; включено вимоги ПАТ "УкрСиббанк" до реєстру вимог кредиторів ТОВ ОСОБА_6 група "Спецтехніка" у розмірі 101 934, 38грн., з яких 73 080, 00грн. основного боргу (4 черга задоволення вимог кредиторів), 27 636, 38грн. пені (6 черга задоволення вимог кредиторів), 1 218, 00грн. судового збору (1 черга задоволення вимог кредиторів); окремо внесено до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ "УкрСиббанк" у розмірі 26 470 692, 05грн., як вимоги, які забезпечені заставою майна боржника; окремо внесено до реєстру вимог кредиторів ТОВ "ОСОБА_6 група "Спецтехніка" відомості про майно, що є предметом застави ПАТ "УкрСиббанк", а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 3-6, 8, 9, 11-13, 18-24, 45, 46, І-ІУ, 2-го поверху № 1-3, 9-11, 14, 28-31, IX, мансарди №1-:-14 загальною площею 708, 7 кв. м. в нежитловій будівлі літ. "А-2", за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, б. 111.
Кредитор, ПАТ "УкрСиббанк", не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 15.07.2015р., звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу від 15.07.2015р. щодо розгляду вимог АТ "УкрСиббанк" та прийняти нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги АТ "УкрСиббанк" до боржника у повному обсязі в сумі 26 572 626, 43грн., з яких: грошові вимоги, що виникли на підставі кредитного договору в розмірі 7 098 323грн. внести до реєстру вимог кредиторів окремо, як такі, що забезпечені іпотекою; грошові вимоги, що виникли на підставі кредитного договору, в розмірі 19 400 005, 43грн. внести до реєстру вимог кредиторів, як вимоги 4-ї черги; грошові вимоги в розмірі 74 298, 00грн. (понесені банком судові витрати) внести до реєстру вимог кредиторів, як вимоги 1-ї черги.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідно до висновку експертизи ХНДІСЕ ім. Бокаріуса вартість нерухомості, що становить предмет іпотеки, станом на 21.08.2014р. становить 7 098 323, 00грн., вважає, що банк має право скористатись наданим йому правом на задоволення своїх вимог у повному обсязі за рахунок іншого (не іпотечного) майна та коштів боржника.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.08.2015р. у справі №922/2371/15 прийнято апеляційну скаргу до провадження.
ТОВ "Торговий будинок "Спецтехніка" подано до суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№12023), просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 15.07.2015р. - без змін.
Розпорядник майна також надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№12025), вважає, що вимоги кредитора в розмірі 26 470 692, 05грн. повністю забезпечені іпотекою майна боржника і підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів окремо; просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 15.07.2015р. - без змін.
26.08.2015р. боржник подав до суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№12339), просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 15.07.2015р. - без змін.
До початку судового засідання 02.09.2015р. розпорядником майна подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№12562), посилаючись на неможливість взяти участь в судовому засіданні.
У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 02.09.2015р. представник апелянта підтримала апеляційну скаргу. Проти задоволення поданого розпорядником майна клопотання заперечує.
Представник кредитора ПАТ "ПУМБ" також підтримала апеляційну скаргу. Проти задоволення поданого розпорядником майна клопотання заперечує.
Представник боржника проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 15.07.2015р. - без змін. З приводу клопотання арбітражного керуючого пояснила, що залишає його вирішення на розсуд суду.
Представник кредитора ТОВ "Торговий будинок "Спецтехніка" також проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 15.07.2015р. - без змін. Проти задоволення поданого розпорядником майна клопотання не заперечує.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, зважаючи, що учасники провадження у справі про банкрутство про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, а також, що явка представників учасників судового процесу у судове засідання не була визнана обов'язковою та зважаючи на строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів відмовляє розпоряднику майна у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
ТОВ "Торговий будинок "Спецтехніка" звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про порушення провадженні у справі про банкрутство ТОВ ОСОБА_6 група "Спецтехніка" в порядку статті 10 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” на тій підставі, що боржником протягом більш ніж трьох місяців не було задоволено безспірні вимоги кредитора на загальну суму 989 400, 00грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2015р. порушено провадження у справі №922/2371/15 про банкрутство ТОВ ОСОБА_6 "Спецтехніка", визнано вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Спецтехніка" в розмірі 989 400, 00грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_7.
23.04.2015р. опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ ОСОБА_6 "Спецтехніка" (т.1 а.с.148-149), встановлено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника: протягом 30 днів від дня офіційного оприлюднення про порушення провадження у справі про банкрутство.
18.05.2015р. до місцевого господарського суду від ПАТ "УкрСиббанк" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника (т.2 а.с.2-3), яка ухвалою суду від 22.05.2015 р. була прийнята до розгляду та призначена до розгляду в попередньому засіданні суду.
У заяві про визнання кредиторських вимог заявник просить суд визнати вимоги ПАТ "УкрСиббанк" до боржника: грошові вимоги, що виникли на підставі кредитного договору в розмірі 7 098 323грн. внести до реєстру вимог кредиторів окремо, як такі, що забезпечені іпотекою; грошові вимоги, що виникли на підставі кредитного договору, в розмірі 19 400 005, 43грн. внести до реєстру вимог кредиторів, як вимоги 4-ї черги; грошові вимоги в розмірі 74 298, 00грн. (понесені банком судові витрати) внести до реєстру вимог кредиторів, як вимоги 1-ї черги.
Згідно повідомлення арбітражного керуючого (т.2 а.с.40), розпорядником майна була розглянута заява про визнання вимог ПАТ "УкрСиббанк" на загальну суму 26 572 626, 43грн., грошові вимоги визнані в повному обсязі. Також розпорядник майна зазначає, що заява була надіслана на адресу ліквідатора 19.05.2015р., тобто у встановлені законом строки.
Досліджуючи матеріали справи та з урахуванням норм законодавства України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
В силу статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство) кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
Грошове зобов'язання визначене законодавцем як зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Відповідно до статті 23 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду, за наслідками розгляду яких господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Відповідно до частини 2 статті 25 Закону про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.
Отже, в силу положень Закону про банкрутство правомірність та обґрунтованість включення до реєстру вимог кредитора, в тому числі забезпечених заставою майна, остаточно визначає суд. При цьому, з урахуванням вимог статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом.
Згідно матеріалів справи, 23.06.2008р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк") (надалі - Банк) та Закритим акціонерним товариством "ОСОБА_6 група "Спецтехніка" (правонаступником якого є ТОВ “ОСОБА_6 група “Спецтехніка”) (надалі - Позичальник) був укладений кредитний договір №11361707000 (т.2 а.с.5-8) (надалі - кредитний договір), відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі 1 500 000 доларів США у порядку та на умовах, зазначених у кредитному договорі, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит.
У подальшому сторонами вносились зміни до кредитного договору шляхом укладення додаткових угод: №1 від 21.07.2009р., №2 від 21.09.2009р., №3 від 17.08.2010р., №4 від 01.02.2011р., №5 від 10.10.2011р., №6 від 10.02.2012р. та №7 від 15.06.2012р. (т.2 а.с.10-17).
Згідно з пунктом 1.2.2. кредитного договору, позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди.
Позичальник згідно з додатковою угодою №6 від 10.02.2012р. до кредитного договору зобов'язався повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 10.01.2013 року.
Відповідно до умов кредитного договору, позичальник зобов'язався сплачувати проценти у строк - з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти.
За використання кредитних коштів за кредитним договором встановлюється процентна ставка встановлюється у розмірі 13% річних (пункт 1.3.1. кредитного договору).
За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 19, 5% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором.
З матеріалів справи, а саме наданої заявником довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором (т.2 а.с.24-29), вбачається, що боржник не здійснив своєчасне погашення заборгованості по кредитному договору, чим порушив взяті на себе зобов'язання.
Наведене не спростовується і боржником.
Також матеріалами справи підтверджується, що боржником в процесі користування кредитним коштами неодноразово порушувалися умови кредитного договору, а саме: у розмірах та порядку, визначених кредитним договором, ним не поверталася основна сума заборгованості за кредитним договором та не сплачувались проценти за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим Банком була нарахована заборгованість боржника за сумами пені за порушення строків сплати боргових зобов'язань.
Пунктом 7.1. кредитного договору визначено, що за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, Банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити Банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 0, 2% річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом "факт/360" (метод "факт/360" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що заборгованість боржника перед кредитором станом на дату порушення справи про банкрутство становить: 1 285 617, 75 доларів США, а також 27 636, 38грн., з яких:
- 844 543, 93 доларів США заборгованості за кредитом (за курсом НБУ станом на 12.05.2015 р. становить 17 388 631,17 грн.);
- 441 093, 82 долари США заборгованості по нарахованим відсоткам (за курсом НБУ станом на 12.05.2015 р. становить 9 082 060,88грн.);
- 19 003, 24грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту;
- 8 633, 14грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків.
Також Банком заявлено до стягнення судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських вимог у розмірі 1 218, 00грн. та 73 080, 00грн. судового збору при зверненні до господарського суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки.
Загальна сума заборгованості складає 26 572 626, 43грн.
Заборгованість боржника у наведеному розмірі перед кредитором заявник довів належними доказами, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Натомість, боржник доказів щодо погашення суми заборгованості перед банком повністю або частково не надав.
Таким чином, вимоги Банку у розмірі 26 572 626, 43грн. є обґрунтованими та визнаються судом.
Як вбачається із матеріалів справи, в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитними договором, 23.06.2008р. між Банком та боржником був укладений договір іпотеки (т.2 а.с.18-19) (надалі - договір іпотеки), відповідно до умов якого позичальником за кредитним договором було передано в іпотеку нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 1, 3-6, 8,9,11-13, 18-24, 45, 46, I-IV; 2-го поверху №№ 1-3,9-11,14, 28-31, IX, мансарди №№ 1-14, загальною площею 708, 7 кв. м в нежитловій будівлі літ. "А-2", що розташована за адресою: місто Харків, вулиця Шевченка, будинок № 111.
Відповідно до пункту 1.2. договору іпотеки, вартість предмету іпотеки за домовленістю сторін становить 9 474 213, 88грн.
Пунктом 1.3. іпотечного договору сторони визначили, що іпотекодавець та іпотекодержатель ознайомлені з усіма умовами договору, що обумовлюють основне зобов'язання, в тому числі стосовно можливості зміни розміру зобов'язань у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку його виконання, забезпеченого цим договором. Сторони досягли згоди відносно розміру, строку і порядку виконання зобов'язань, що забезпечуються іпотекою відповідно до цього договору, розуміючи при цьому можливу зміну розміру зобов'язання у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку його виконання у випадках, передбачених умовами договору(ів), що обумовлюють основне зобов'язання. Сторони підтверджують, що іпотекою згідно цього договору забезпечуються також і розмір зобов'язань, строк і порядок їх виконання, який може бути змінено відповідно до умов вищевказаних договорів, що обумовлюють основне зобов'язання.
Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодержателем) зобов'язання, забезпеченого заставою одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено Законом (право застави).
Згідно зі статтею 575 Цивільного кодексу України іпотека є видом застави - заставою нерухомого майна.
Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 7 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.
Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.
Частиною 6 статті 3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Як вбачається із матеріалів справи, кредиторські вимоги ПАТ "УкрСиббанк" до боржника ґрунтуються на кредитному договорі та іпотечному договорі, укладеного з боржником в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором.
При визначенні розміру кредиторських вимог ПАТ "УкрСиббанк", забезпечених іпотекою, слід виходити із вартості предмета іпотеки, переданого боржником в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, який був визначений сторонами при укладанні договору іпотеки.
Відповідно до пункту 21 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 28.03.2013р. за №01-06/606/2013, у визначенні господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки).
Отже, загальна сума кредиторських вимог, забезпечених заставою (іпотекою) майна боржника, становить 9 474 213, 88грн.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з доводами апелянта, що вартості заставного майна не достатньо для погашення заборгованості боржника у повному обсязі, тому вважає за необхідне віднести суму основного боргу у розмірі 16 996 478, 17грн. до четвертої черги задоволення вимог кредиторів (загальна сума заборгованості 26 572 626, 43грн. - 1 218, 00грн. судового збору (1 черга) - 73 080, 00грн. основного боргу (сплачений судовий збір по іншій справі) (4 черга) - 9 474 213, 88грн. вимоги забезпечені заставою майна боржника - 27 636, 38грн. пені. (6 черга)).
Щодо доводів апелянта, що відповідно до висновку експертизи ХНДІСЕ ім. Бокаріуса вартість нерухомості, що становить предмет іпотеки, станом на 21.08.2014р. становить 7 098 323, 00грн., отже, окремому внесенню до реєстру вимог кредиторів підлягають 7 098 323, 00грн. як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника, колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до частини 8 статті 23 Закону про банкрутство, розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Колегія суддів зазначає, що заставодержатель може задовольнити свої вимоги за рахунок вартості предмету застави; вартість предмету іпотеки сторонами було узгоджено у договорі іпотеки, тому суд апеляційної інстанції не може не брати до уваги визначену сторонами в договорі іпотеки вартість іпотечного майна.
Якщо кредитор вважає, що дійсна вартість іпотечного майна є такою, що він не зможе одержати задоволення своїх вимог з вартості майна в повному обсязі, то він може відмовитись від забезпечення щодо тієї чи іншої частини своїх вимог відповідно до абзацу другого частини 2 статті 23 Закону про банкрутство. Така можливість зумовлена тим, що грошові зобов'язання належать до подільних. Тож кредитор може відмовитись від забезпечення лише щодо певної частини грошового зобов'язання, а інша частина залишається забезпеченою.
Проте, Банк не заперечує, що відмови від забезпечених вимог (чи їх частини) не надавав; за відсутності доказів часткової відмови Банку від забезпечення за договором іпотеки, суд апеляційної інстанції вважає, що вимоги кредитора ПАТ "УкрСиббанк" в розмірі 9 474 213, 88грн. повинні бути включені до реєстру вимог кредиторів боржника окремо, як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника.
Щодо нарахованих кредитором грошових вимог по пені, то судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що пунктом 21 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 28.03.2013р. за № 01-06/606/2013, передбачено, що ж до черговості задоволення вимог кредиторів, які пов'язані зі сплатою штрафних санкцій, то такі вимоги стосуються всіх кредиторів незалежно від забезпеченості їх грошових вимог.
Отже, нарахована Банком пеня в розмірі 27 636, 38грн. підлягає включенню до 6 черги задоволення вимог кредиторів.
Крім того, у відповідності до частини 1 статті 45 Закону про банкрутство законодавцем віднесено до першої черги задоволення вимог кредиторів витрати по сплаті судового збору лише щодо витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді. Тому віднесення суми сплаченого судового збору по іншій справі до першої черги вимог кредиторів, як просить визначити заявник, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним.
Таким чином, судовий збір у розмірі 1 218, 00грн. за подачу заяви про визнання кредиторських вимог у даній справі слід віднести до 1 черги задоволення вимог кредиторів, а судовий збір, сплачений заявником по іншій справі, у розмірі 73 080, 00грн. - до 4 черги як сума основного боргу.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням черговості задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство, що визначена статтею 42 Закону про банкрутство, грошові вимоги Банку в розмірі 26 572 626, 43грн. є визнаними та мають бути включені до реєстру вимог кредиторів наступним чином: у розмірі 17 098 412, 55грн., з яких:
1 черга задоволення вимог кредиторів - 1 218, 00грн. судового збору;
4 черга задоволення вимог кредиторів - 73 080, 00грн. основного боргу та 16 996 478, 17грн. основного боргу;
6 черга задоволення вимог кредиторів - 27 636, 38грн. пені.
Окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги ОСОБА_5 акціонерного товариства "УкрСиббанк" у розмірі 9 474 213, 88грн., як вимоги, які забезпечені заставою майна боржника.
Оскільки місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 акціонерного товариства "УкрСиббанк" підлягає частковому задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 15.07.2015р. у справі №922/2371/15 підлягає частковому скасуванню.
Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 15.07.2015р. у справі № 922/2371/15 про розгляд вимог ПАТ "УкрСиббанк" скасувати частково та викласти пункти 2, 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Харківської області від 15.07.2015р. в наступній редакції:
"2. Включити вимоги ОСОБА_5 акціонерного товариства "УкрСиббанк" до реєстру вимог кредиторів ТОВ ОСОБА_6 "Спецтехніка" у розмірі 17 098 412, 55грн., з яких:
1 черга задоволення вимог кредиторів - 1 218, 00грн. судового збору;
4 черга задоволення вимог кредиторів - 73 080, 00грн. основного боргу та 16 996 478, 17грн. основного боргу;
6 черга задоволення вимог кредиторів - 27 636, 38грн. пені.
3. Окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги ОСОБА_5 акціонерного товариства "УкрСиббанк" у розмірі 9 474 213, 88грн., як вимоги, які забезпечені заставою майна боржника".
В іншій частині ухвалу господарського суду Харківської області від 15.07.2015р. у справі № 922/2371/15 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 04.09.2015 року.
Головуючий суддя Здоровко Л.М.
Суддя Плахов О.В.
Суддя Шутенко І.А.