Рішення від 31.08.2015 по справі 914/486/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.15 Справа№ 914/486/15

за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі:

позивача: Головного управління Національної гвардії України, м.Київ

до відповідача: Приватного підприємства «Знаюбудінвест», м.Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , м.Львів

про зобов'язання виконати умови договору

Головуючий суддя Щигельська О.І.

Суддя Мороз Н.В.

Суддя Сухович Ю.О.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від прокуратури: не з'явився

від позивача: Бондаренко О.В.- представник за довіреністю

від відповідача: Биць І.А.- представник за довіреністю

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Мельник В.П.- представник за довіреністю

Суть спору: позов заявлено заступником Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Головного управління Національної гвардії України, м.Київ до Приватного підприємства “Знаюбудінвест”, м.Львів про зобов'язання ПП “Знаюбудінвест” виконати умови договору, а саме: передати 2351,52кв.м загальної площі житла у збудованих будинках на земельній ділянці військової частини НОМЕР_1 по вул.Науковій у м.Львові, в тому числі 3 квартири у м.Києві. Прокурором в судовому засіданні 13.08.2015р. долучено пояснення (вх.№34237/15), в яких, зокрема зазначено, що умовами договору не передбачено ідентифікацію та конкретний метраж квартир у м.Києві. Водночас, зазначив, що позовну вимогу щодо зобов'язання ПП “Знаюбудівест” передати Головному управлінню Національної гвардії України 2351,52 кв.м. загальної площі житла “у збудованих житлових будинках” на земельній ділянці військової частини 4114 по вул.Науковій у м.Львові слід розуміти як у житлових будинках, які введені в експлуатацію. Вказане пояснення щодо предмету позову прийнято судом, подальший розгляд справи відбувається з його врахуванням.

Ухвалою суду від 16.02.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.03.2015р. Ухвалою суду від 02.03.2015р. розгляд справи відкладено на 11.03.2015р. у зв'язку з неявкою відповідача. Ухвалою суду від 11.03.2015р. розгляд справи відкладено на 06.04.2015р. з підстав викладених в ній. Ухвалою суду від 06.04.2015р. розгляд справи відкладено на 22.04.2015р. для надання можливості сторонам подати додаткові докази по справі. В судовому засіданні 22.04.2015р. оголошено перерву до 28.04.2015р. для надання можливості сторонам виконати вимоги попередніх ухвал суду. Ухвалою суду від 28.04.2015р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Внаслідок автоматизованого розподілу, проведеного у відповідності до ст.2-1 ГПК України, у склад колегії увійшли головуючий суддя Щигельська О.І., судді: Кітаєва С.Б., Матвіїв Р.І .

Ухвалою суду від 29.04.2015р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.06.2015р.Ухвалою суду від 24.06.2015р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_1 , м.Львів, та відкладено розгляд справи на 30.06.2015р. Ухвалою суду від 30.06.2015р. строк вирішення спору, за клопотанням прокурора, продовжено на 15 днів та відкладено розгляд справи на 10.07.2015р.

У зв'язку із відпусткою судді Матвіїва Р.І., що унеможливила його участь в судовому процесі, у відповідності до ст.2-1 ГПК України проведено повторний автоматизований розподіл, внаслідок якого у склад колегії увійшла суддя Ділай У.І.

Ухвалою суду від 10.07.2015р. справу прийнято колегією суддів до провадження та призначено до розгляду на 05.08.2015р.

У зв'язку із відпусткою суддів Ділай У.І. та Кітаєвої С.Б., що унеможливила їх участь в судовому процесі, у відповідності до ст.2-1 ГПК України, проведено повторний автоматизований розподіл, внаслідок якого у склад колегії увійшли судді Мороз Н.В. та Сухович Ю.О.

Ухвалою суду від 05.08.2015р. розгляд справи відкладено на 13.08.2015р. для надання можливості учасникам судового процесу надати додаткові докази на підтвердження своїх правових позицій. Ухвалою суду від 13.08.2015р. розгляд справи відкладено на 26.08.2015р. для надання можливості сторонам виконати вимоги ухвал суду.

У судовому засіданні 26.08.2015р. оголошувалась перерва до 31.08.2015р. для надання можливості прокурору та позивачу ознайомитись з документами, які подані відповідачем при супровідному листі вх.№35604/15 від 26.08.2015р. на підтвердження своєї правової позиції.

У судове засідання 31.08.2015р. прокурор не з'явився, поважності причин не повідомив.

Представник позивача у судове засідання 31.08.2015р. з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та додаткових поясненнях до неї.

Представник відповідача у судове засідання 31.08.2015р. з'явився, проти задоволення заявлених позовних вимог, що викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях до неї заперечив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача підтримав раніше подані пояснення (вх.№28548/15 від 09.07.2015р.), просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, судом встановлено наступне.

Згідно п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну гвардію України», Головне управління Національної гвардії України є правонаступником Головного управління внутрішніх військ МВС України (далі - ГУВВ МВС України).

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №378197 приватне підприємство «Рекламно-інформаційне агентство «Знаю» (далі - ПП РІА «Знаю») перейменоване на приватне підприємство «Знаюбудінвест».

11.06.2003 між ГУВВ МВС України (позивач) та ПП РІА «Знаю» (відповідач) було укладено договір № 27 (далі - договір) щодо інвестування та будівництва житлового будинку (із змінами та доповненнями) на земельній ділянці військової частини 4114.

Умовами п.п. 1.1., 2.1, 2.2 додаткової угоди від 26.06.2009 № 5/334 до договору визначено, що його предметом є спільна діяльність сторін щодо будівництва на земельній ділянці військової частини НОМЕР_1 орієнтовною площею 1,1065 га по вул. Науковій у м. Львів двох десятиповерхових житлових будинків: 199-квартирного (корпус № 1) та 110-квартирного житлового будинку (корпус № 2).

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору (у редакції додаткової угоди від 23.04.2012 №3/20/1-029/12) відповідач зобов'язався побудувати, ввести в експлуатацію та передати позивачу 18% від загальної площі житла (за обмірами БТІ) у збудованих житлових будинках, у тому числі п'ять квартир у м. Києві.

Пунктом 2.3 додаткової угоди від 26.06.2013 № 3/20/1-029/13/Д1 до договору визначено, що орієнтовним терміном закінчення об'єкту будівництва та введення його експлуатацію є І квартал 2014 року.

Згідно із п. 6.1, договір діє до повного виконання його умов.

Як вказується прокурором та позивачем, позивач свої зобов'язання, передбачені п. 3.1 договору виконав у повному обсязі, оскільки на сьогоднішній день побудовано та введено в експлуатацію 199-квартирний житловий будинок, будівництво другого будинку ведеться. Проте, відповідачем передано позивачу лише 17 квартир у збудованому об'єкті, що підтверджується актом прийому-передачі житла від 15.07.2011 року, та 2 квартири у м. Києві (згідно рішення господарського суду Львівської області від 02.08.2005р. по справі №1/480-26/260), що разом становить загальну площу житла 1316,1 кв. м. від належних до передачі 3667,62 кв. м. Таким чином, відповідач зобов'язаний передати позивачу додатково 2351,52 кв. м. загальної площі житла у збудованому об'єкті будівництва, у тому числі три квартири у м. Києві. Як зазначено прокурором, позовну вимогу щодо зобов'язання ПП “Знаюбудівест” передати Головному управлінню Національної гвардії України 2351,52 кв.м. загальної площі житла “у збудованих житлових будинках” на земельній ділянці військової частини 4114 по вул.Науковій у м.Львові слід розуміти як у житлових будинках, які введені в експлуатацію.

ПП «Знаюбудінвест» (відповідач по справі) у відзиві на позовну заяву (вх.№10305/15 від 11.03.2015р.) визнає свої зобов'язання перед Головним управлінням Національної гвардії України за договором про інвестування та будівництво житла №27 від 11.06.2003р., проте не погоджується з кількістю квадратних метрів житла, які позивач просить передати йому на виконання договору, оскільки за час дії договору, ПП «Знаюбудінвест» частково виконало свої зобов"язання перед замовником (позивачем) шляхом передачі житла (в т.ч. у м.Києві), а частково шляхом виконання інших договірних зобов'язань. Зокрема, як вказується відповідачем, згідно пункту 1 додаткової угоди №1 від 11.06.2003р., договір №27 від 11.06.2003р. доповнено пунктом 4.7. згідно якого інвестор-підрядник (відповідач), в порядку розрахунків із замовником (позивач) на умовах виконання умов даного договору, поставляє будівельні матеріали та інші матеріальні цінності, виконує будівельні та монтажні роботи для третіх осіб згідно гарантійних листів замовника. На виконання такої домовленості, ПП «Знаюбудінвест» у 2005 - 2006рр. здійснило ремонт казармено-житлового фонду військової частини НОМЕР_1 , загальною вартістю 224902,00грн. Ця сума ремонту, виходячи з існуючої на той час опосередкованої вартості житла, була зарахована замовником в рахунок погашення 98,49кв.м. житла (листи, на які посилається відповідач, додано до матеріалів справи). Крім того, як вказує відповідач, згідно пункту 4.2. договору №27 від 11.06.2003р. передбачено, що сторони здійснюють пайове відрахування на інші, передбачені чинним законодавством цілі, пропорційно належним їм часткам житла. У відповідності з технічними умовами, виданими інженерними службами м.Львова військовій частині НОМЕР_1 , як замовнику, вартість новозбудованих інженерних мереж до двох житлових будинків становить: газопостачання середнього тиску - 383700,00грн.; електропостачання - 4047900,00грн.; водопостачання та каналізація - 3450000,00грн.; телефонізація, зовнішнє освітлення - 249200,00грн. Всього на суму - 8130800,00 грн. Всі витрати на спорудження інженерних мереж понесло ПП «Знаюбудінвест». Відтак, в силу пункту 4.2 договору, частина цих витрат підлягає зарахуванню замовником в рахунок зменшення належної йому площі житла. Як вказує відповідач, виходячи з частки житла замовника - 18%, а також опосередкованої вартості спорудження житла - 3962 грн/кв.м. на момент будівництва інженерних мереж (кінець 2008р.), зарахуванню із замовником підлягає сума у 1 463 544,00грн., а частина житла замовника - зменшенню на 369,39кв.м. (8 130 800,00 * 18% / 3962,00грн.).

Крім того, як зазначає відповідач, Законом України «Про планування і забудову територій», який був чинний до 13.03.2011р., було передбачено відрахування коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (ст.27). Такий обов'язок було покладено на замовника (військову частину 4114 ВВ МВС України) договором на будівництво з Управлінням архітектури та містобудування ЛМР №355 від 07.12.2006р. (долучено до матеріалів справи) і зобов'язано сплатити кошти на розвиток соціальної інфраструктури в сумі 946 869,28грн. ПП «Знаюбудінвест» частково виконало даний обов'язок за Замовника, сплативши на розвиток інфраструктури до бюджету м.Львова 284 060,00 гривень, які замовник листом від 04.07.2013р. №3/23/3-2729 погодився зарахувати в рахунок погашення квадратних метрів житла. З огляду на діючу тоді опосередковану вартість спорудження житла у Львівській області, відповідач вважає, що зарахуванню підлягають 101.3кв.м. житла (284 060 / 2804,грн.).

Таким чином, як вважає відповідач, якщо здійснити розрахунок належної Замовнику площі житла, виходячи з його частки у 18%, враховуючи обмірену БТІ площу першого будинку 13 156,8 кв.м. та проектну площу другого будинку 7 218,9кв.м., така буде становити 3667,62кв.м. ((13 156,8 + 7 218,9) * 18% = 3 667,62).

На підставі умов договору та виконаним сторонами зобов'язанням, ця площа підлягає зменшенню на:

- 1138,4кв.м. переданого житла у м.Львові;

- 177,7кв.м. переданого житла у м.Києві;

- 98,49кв.м. в рахунок виконаних ремонтних робіт;

- 369,39кв.м. в рахунок витрат на будівництво інженерних мереж;

- 101,3кв.м. в рахунок внеску на розвиток соціальної інфраструктури;

Відтак, на думку відповідача, площа недоотриманого замовником житла за договором інвестування та будівництво житла №27 від 11.06.2003р. становить щонайбільше 1782,34кв.м. (в т.ч. 3 квартири у м.Києві), а не 2351,52кв.м. як ним вказано у позовні заяві.

Також, відповідач звертає увагу суду, що через революційні події 2014 року, в період з кінця лютого до початку травня 2014р. вся територія військової частини НОМЕР_1 була заблокована громадськими активістами у зв'язку із чим було заблоковано і доступ до об'єкта будівництва, який розташований на її території, а тому у ПП «Знаюбудінвест» в даний період не було можливості проводити будь-які будівельні роботи, що спричинило затримку у завершенні будівництва. Крім того, як вказує позивач, на тривалість будівництва впливають і загальні кризові явища в економіці України, падіння курсу національної грошової одиниці, зростання споживчих цін тощо. У зв'язку з цим, приватні інвестори-фізичні особи, з якими у ПП «Знаюбудінвест» укладені договори пайової участі у будівництві другого будинку по вул.Наукова, 2а не сплачують чергові пайові внески на будівництво будинку. Це, в свою чергу, позбавляє ПП «Знаюбудінвест» належних фінансових ресурсів, необхідних для завершення будівництва.

При прийнятті рішення у даній справі суд виходив з наступного:

відповідно до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із вимогами ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

11.06.2003 між ГУВВ МВС України (позивач) та ПП РІА «Знаю» (перейменоване на приватне підприємство «Знаюбудінвест», відповідач) укладено договір № 27 щодо інвестування та будівництва житлового будинку (із наступними змінами та доповненнями) на земельній ділянці військової частини НОМЕР_1 у м.Львові.

Згідно пунктів 1.1., 2.1., 2.2 договору на інвестування та будівництво житла №27 від 11.06.2003р. (в редакції додаткової угоди №5/334 від 25.06.2009р.), предметом договору є спільна діяльність сторін із будівництва двох десятиповерхових житлових будинків (корпусів), які розташовані за будівельною адресою: місто Львів, вулиця Наукова (далі - об 'єкт). Будівництво об'єкта здійснюється на земельній ділянці військової частини 4114 внутрішніх військ МВС України орієнтовною площею 1,1065га відповідно до схеми (додаток №1). Згідно проектно-кошторисної документації об'єкт складається із двох десятиповерхових житлових будинків (корпусів): загальна проектна площа першого житлового будинку (корпусу) становить 14 369,98 кв.м., житлова площа - 4 518,0 кв.м. (199 квартир): загальна проектна площа другого житлового будинку (корпусу) становить 7 218,9кв.м., житлова площа - 4 518,0кв.м. (199 квартир).

Згідно пункту 4.1 договору (в редакції додаткової угоди №3/20/1-029/12 від 23.04.2012р.), після закінчення будівництва об'єкта, замовнику належить 18% від загальної площі житла (за обмірами БТІ) в збудованих будинках, в тому числі п 'ять квартир у м.Києві.

Протягом дії договору, перший 199-квартирний будинок (корпус) був зданий в експлуатацію, і його загальна площа за даними БТІ склала 13156,8 кв.м., що підтверджується декларацією про готовність об'єкта до експлуатації №ЛВ14311015970 від 13.07.2011р. (знаходиться в матеріалах справи). Другий 110-квартирний будинок (корпус) на даний час не завершений будівництвом, обміри БТІ не проведено, в експлуатацію не введено, що не заперечується ні позивачем, ні відповідачем.

З метою повного і всебічного розгляду спору, можливості захисту прав та законних інтересів Національної гвардії України, судом неодноразово, ухвалами суду (зокрема, від 30.06.2015р., 10.07.2015р., 05.08.2015р. та 13.08.2015р.) було зобов'язано прокурора та позивача визначити предмет позову, оскільки вимоги, що заявлені у позовній заяві носять альтернативний характер, зокрема, вказати: місце розташування та метраж квартир у м.Києві, що підлягають передачі позивачу; вказати місцезнаходження квартир, що підлягають передачі позивачу у м.Львові, зокрема, кількість квадратних метрів у 199-ти квартирному будинку; відомості про наявність чи відсутність вільних площ у 199-ти квартирному будинку.

Позовні вимоги по даній справі, що заявлені прокурором, викладені у позовній заяві, згідно яких він просить суд зобов'язати ПП «Знаюбудінвест» передати Головному управлінню Національної гвардії України 2351,52кв.м загальної площі житла у збудованих будинках на земельній ділянці військової частини 4114 по вул. Науковій у м.Львові, в тому числі 3 квартири у м.Києві. У поясненні щодо заявлених вимог (вх. №34237/15 від 13.08.15р.) прокурором зазначено, що позовну вимогу щодо зобов'язання ПП “Знаюбудівест” передати Головному управлінню Національної гвардії України 2351,52 кв.м. загальної площі житла “у збудованих житлових будинках” на земельній ділянці військової частини 4114 по вул. Науковій у м.Львові слід розуміти як у житлових будинках, які введені в експлуатацію. Таким чином, з наведеного, суд прийшов до висновку, що спір підлягає вирішенню в межах передачі 2351,52 кв.м загальної площі житла в 199-тиквартирному будинку (корпусі) на земельній ділянці військової частини 4114 по вул. Науковій у м.Львові, що був зданий в експлуатацію, і його загальна площа за даними БТІ склала 13156,8 кв.м. (згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ЛВ14311015970 від 13.07.2011р.).

Зважаючи на це, судом витребувано у відповідача відомості про наявність чи відсутність вільних площ у 199-ти квартирному будинку (який здано в експлуатацію згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ЛВ14311015970 від 13.07.2011р.), а також належним чином засвідчені копії договорів купівлі-продажу площ у 199-ти квартирному будинку, укладені з пайовиками.

На вимогу ухвал суду, відповідачем надано суду: договори дольової участі між ПП «Знаюбудінвест» та громадянами-пайовиками щодо 180-ти квартир, з якими підписані акти прийму-передачі; акти прийому-передачі 180-ти квартир між ПП «Знаюбудінвест» та громадянами-пайовиками; акт прийому-передачі 17-ти квартир між ПП «Знаюбудінвест» та ГУ ВВ МВС України; договори дольової участі у будівництві між ПП «Знаюбудінвест» та громадянами-пайовиками щодо 2-х квартир, спір щодо яких вирішувався у судовому порядку; судові рішення у спорах щодо 2-х квартир, акти прийому-передачі яких не підписувались.

З наданих документів вбачається, що вільних площ у 199-ти квартирному будинку (який здано в експлуатацію згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ЛВ14311015970 від 13.07.2011р.) немає, оскільки 182 квартири були придбані фізичними особами згідно договорів дольової участі у будівництві, а 17 квартир були передані відповідачем військовослужбовцям, на виконання умов договору №27 від 11.06.2003р. на інвестування та будівництво житлового будинку, що підтверджується актом прийому-передачі квартир від 15.07.2011р., підписаного сторонами договору. З даного акту вбачається, що інвестор-підрядник (ПП «Знаюбудінвест») передав, а замовник (ВВ МВС України) отримав, в будинку (корпусі) 1 по вул. Науковій, 2а у м.Львові, 17 квартир загальною площею 1138,4 кв.м.

Згідно п.4.1 договору, у випадку неспроможності відповідача виконати свої зобов'язання перед позивачем щодо передачі 18% від загальної площі житла (за обмірами БТІ) у повному обсязі в 199-ти квартирному житловому будинку (корпус №1) частка позивача у 110-ти квартирному житловому будинку (корпус №2) збільшується на обсяг недоотриманої площі житла (невиконаних відповідачем зобов'язань) у 199-ти квартирному житловому будинку (корпус №1). При цьому, частка житла позивача у 110-квартирному житловому будинку (корпус №2) не підлягає зменшенню.

З наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено зобов'язання, взяті на себе згідно пункту 2.3 додаткової угоди від 26.06.2013 №3/20/1-029/13/Д1 до договору в якому визначено, що орієнтовним терміном закінчення об'єкту будівництва та введення його експлуатацію є І квартал 2014 року, оскільки об'єкт (корпус №2) не завершено будівництвом, в експлуатацію не введено, проте, дані обставини не впливають на відновлення порушених прав позивача за даним позовом у спосіб, визначений прокурором.

Варто також зазначити, що додатковою угодою №3/20/1-029/12 від 23.04.2012р. сторони встановили альтернативні способи виконання інвестором своїх зобов'язань перед замовником (пункт 3). Зокрема абз.4 передбачено, що інвестор-підрядник має право виконувати свої зобов'язання перед замовником за цим договором шляхом закупівлі квартир на вторинному ринку, а також шляхом будівництва та передачі замовнику житлової площі на інших об'єктах, будівництво яких здійснює інвестор-підрядник.

Проте, ні прокурором, ні позивачем не надано суду інформації щодо наявності чи відсутності інших об'єктів, будівництво яких здійснює інвестор-підрядник, так само як не подано суду клопотання про вихід за межі заявлених позовних вимог для захисту прав і законних інтересів позивача іншим, з передбачених у договорі, чином, в поряду п.2 ч.1 ст.83 ГПК України.

З наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо зобов'язання відповідача передати 3 квартири в м.Києві, слід зазначити наступне. Так, п. 4.1 договору (у редакції додаткової угоди від 23.04.2012 №3/20/1-029/12) відповідач зобов'язався побудувати, ввести в експлуатацію та передати позивачу 18% від загальної площі житла (за обмірами БТІ) у збудованих житлових будинках, у тому числі п'ять квартир у м. Києві.

Згідно додаткової угоди №3/141 від 31.12.2004р. до договору на інвестування та будівництво житла №27 від 11.06.2003р. та рішення господарського суду Львівської області від 02.08.2005р. у справі №1/480-26/260, ПП «Знаюбудінвест» частково виконано свої зобов'язання, оскільки передано, а замовником - ГУ ВВ МВС України прийнято у власність дві квартири: №85, загальною площею 88,9кв.м. та №92, загальною площею 88,8кв.м., по вул.Радунська, 7 у м.Києві, тобто всього загальною площею 177,7кв.м.

Прокурором у судовому засіданні 13.08.2015р. долучено пояснення (вх.№34237/15), в яких, зокрема зазначено, що умовами договору не передбачено ідентифікацію та конкретний метраж квартир у м.Києві.

Розглянувши позовні вимоги у цій частині, суд приходить до висновку, що зважаючи на те, що в задоволенні вимог про передачу 2351,52 кв м загальної площі житла у збудованих житлових будинках на земельній ділянці військової частини 4114 по вул.Науковій у м.Львові судом відмовлено з підстав, наведених вище, то для вирішення питання щодо зобов'язання передати 3 квартири у м.Києві без зазначення конкретного метражу квартир та їх місцезнаходження, необхідно визначити загальну площу (м.кв), яку зобов'язаний передати відповідач позивачу. Оскільки відповідач заперечує ту кількість квадратних метрів, яку розраховано прокурором та позивачем, а також враховуючи те, що умовами договору відповідач зобов'язався передати 18% від загальної площі житла (за обмірами БТІ) у збудованих житлових будинках, у тому числі п'ять квартир у м. Києві, проте, на даний час ще не проведено обмірів БТІ у корпусі №2 (так як даний будинок не завершено будівництвом), відповідно і неможливо визначити 18 % від цієї суми загальної площі житла (за обмірами БТІ), суд вважає, що дану вимогу заявлено передчасно і приходить до висновку про відмову в її задоволенні.

Щодо розподілу господарських витрат між сторонами, суд зазначає, що Пленумом Вищого господарського суду України у п.4.6 Постанови №7 від 21.02.2013р. роз'яснено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Зважаючи на безпідставність позову, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1218,00грн., що відповідає встановленій пп.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент подання позову до суду) ставці судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, слід покласти на визначеного прокурором позивача - Головне управління Національної гвардії України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Головного управління Національної гвардії України (м.Київ, вул.Народного Ополчення, буд.9А; код ЄДРПОУ 08803498) 1218,00грн. судового збору в доход Державного бюджету України.

3. Наказ видати у відповідності до ст.116 ГПК України.

4. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 04.09.2015р.

Головуючий суддя Щигельська О.І.

Суддя Мороз Н.В.

Суддя Сухович Ю.О.

Попередній документ
49729043
Наступний документ
49729045
Інформація про рішення:
№ рішення: 49729044
№ справи: 914/486/15
Дата рішення: 31.08.2015
Дата публікації: 04.10.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Львівської області
Категорія справи: