ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
31.08.2015Справа №910/25713/14
За позовом Приватного акціонерного товариства «Актив-Страхування»
до 1) Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»
2) Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників»
третя особа, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Кабінет Міністрів України
за участю прокуратури міста Києва
про визнання договору припиненим
Суддя Бондарчук В.В.
Представники:
від прокуратури: Лиховид О.С.;
від позивача: Герасимов Д.О.,
від відповідача-1: Ряба В.В., Будниченко О.В.; Лазепка А.С.;
від відповідача-2: не з'явились;
від третьої особи: не з'явились.
Приватне акціонерне товариство «Актив-Страхування» (далі-позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі-відповідач-1) та Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» (далі-відповідач-2) про визнання договору поруки № 151109Р7 від 31.03.2009 припиненим.
Позовні вимоги мотивовані тим, що зміни, внесені додатковими угодами до: Кредитного договору №151109К19 від 03.06.2009, Кредитного договору №151109К27 від 17.07.2009, Кредитного договору № 151109К39 від 22.12.2009, Кредитного договору №151109К38 від 06.11.2009, Кредитного договору №151110К2 від 16.02.2010, Кредитного договору № 151110К3 від 03.03.2010, Кредитного договору №151110К11 від 21.04.2010, не були погоджені з позивачем, що призвело до збільшення обсягу відповідальності позивача, як поручителя за Договором поруки №151109Р7 від 31.03.2009, укладеного між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-2.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.01.2015 у справі № 910/25713/14 (суддя Якименко М.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 (колегія суддів: головуючий суддя Сітайло Л.Г., суддя Калатай Н.Ф., суддя Пашкіна С.А.) рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2015 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.06.2015 (колегія суддів: головуючий суддя Євсіков О.О., суддя Кролевець О.А., суддя Попікова О.В.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2015 у справі № 910/25713/14 скасовано. Справу № 910/25713/14 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
10.06.2015 матеріали справи № 910/25713/14 надійшли до господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Бондарчук В.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2015 справу № 910/25713/13 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 02.07.2015 за участю представників сторін.
02.07.2015 через загальний відділ діловодства суду від заступника прокурора міста Києва Тимченка С. надійшло повідомлення про вступ прокурора у справу № 910/25713/14.
Представники відповідача-1 у судовому засіданні 02.07.2015 надали клопотання про залучення третьої особи до участі у справі, мотивуючи тим, що відповідно до п. 5 статуту АТ «Укрексімбанк», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження статуту Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» від 10.08.2000 № 1250, засновком банку є держава в особі Кабінету Міністрів України. Держава здійснює повноваження власника щодо акцій, якій їй належать у статутному капіталі банку, через органи управління банком, а тому просить суд залучити до участі у справі Кабінет Міністрів України, третьою особою без самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.07.2015 залучено до участі у справі Кабінет Міністрів України третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1, розгляд справи відкладено та призначено судове засідання на 13.07.2015 за участю представників сторін.
Розгляд справи відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
13.08.2015 через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшли письмові пояснення, у яких Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що аналізуючи зміст кредитних договорів, укладених в рамках Генеральної угоди, загальна сума всіх чинних лімітів заборгованості за Кредитними договорами в будь-який момент дії Генеральної угоди не перевищувала суми Загального Ліміту заборгованості за Генеральною угодою у розмірі 230 000 000, 00 євро. Таким чином, як Генеральною угодою, так і Договором поруки визначено єдині умови, які повинні бути дотримано та які свідчать про обсяг відповідальності Поручителя, зокрема це: ліміт заборгованості за Кредитними договорами в розмірі 230 000 000, 00 євро; термін користування кредитними коштами до 02.03.2017.
Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача-2 та неможливість вирішення спору у даному судовому засіданні.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представники прокуратури та відповідача-1 у судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог.
Представники Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» та Кабінету Міністрів України у судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, однак про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою представника Кабінету Міністрів України та поштовими повідомленнями про вручення ухвал суду Приватному акціонерному товариству «Завод напівпровідників».
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 31.08.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -
03.03.2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (перейменовано в Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"; далі по тексту - відповідач-1, ПАТ "Укрексімбанк", кредитор та/або банк) та Відкритим акціонерним товариством "Завод напівпровідників" (перейменовано в Приватне акціонерне товариство "Завод напівпровідників"; далі по тексту - відповідач-2, ПрАТ "Завод напівпровідників" та/або позичальник) укладено Генеральну кредитну угоду № 151109N2 із змінами і доповненнями (надалі по тексту - Генеральна угода).
Відповідно до п. 1.1 Генеральної угоди, генеральна угода регулює загальні засади співпраці між Банком та Позичальником щодо фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності Позичальника.
Метою цієї Генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування інвестиційного проекту Позичальника зі створення сучасного виробництва трихлорсилану, полікремнію та монокремнію, яке здійснюється відповідно до цієї Генеральної угоди шляхом укладання Кредитних договорів (п. 1.2 Генеральної угоди).
Згідно зі ст. 2 Генеральної угоди, кредит - означає грошові кошти, які Банк надає на фінансування діяльності Позичальника на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання та відкличності;
«загальний ліміт заборгованості за Генеральною угодою» - означає граничну суму позичкової заборгованості за всіма кредитними договорами, в межах якої позичальник може користуватися кредитами згідно з цією генеральною угодою;
«ліміт заборгованості за кредитним договором» - означає граничну суму позичкової заборгованості, в межах якої позичальник може користуватися кредитом згідно з кредитним договором.
Відповідно до положень п. 4.5.1. Генеральної угоди з урахуванням змін внесених додатковою угодою №151109n2-11 від 27.05.2010, загальний ліміт заборгованості за генеральною угодою: загальний розмір заборгованості позичальника за кредитом за цією генеральною угодою не може перевищувати еквівалент 230 000 000,00 євро та показник нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента, розрахованого для банку на поточну дату відповідно до нормативних документів НБУ.
Згідно з умовами Генеральної угоди позичальник взяв на себе обов'язок своєчасно та у повному обсязі погасати Банку заборгованість за кредитом, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі за Кредитними договорами (пп. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Генеральної угоди).
За умовами пункту 5.3.6. Генеральної угоди, Банк має право змінювати терміни сплати процентів, комісій або інших плат за цією Генеральною угодою в односторонньому порядку, про що повідомляє позичальника.
Пунктом 6.2.1. Генеральної угоди передбачено, що позичальник зобов'язаний погасити основний борг по кредиту та інші платежі згідно з умовами кредитного договору. Строки, передбачені кредитним договором, є обов'язковими для позичальника.
За умовами пункту 6.3.6. Генеральної угоди, позичальник зобов'язаний здійснити дострокове погашення кредиту в частині перевищення ліміту заборгованості за кредитним договором, якщо перевищення ліміту заборгованості виникло внаслідок зміни курсу іноземних валют, встановленого НБУ на поточну дату, у строк не пізніше 1 (одного) банківського дня з дня, протягом якого банком буде надіслано позичальникові офіційне повідомлення про необхідність такого погашення.
Відповідно до п. 6.4.7. Генеральної угоди, банк має право змінювати строки та порядок сплати процентів за користування кредитом та/або комісій за цією генеральною угодою та/або кредитним договором в односторонньому порядку, про що письмово повідомляє позичальника не пізніше ніж за 3 банківські дні до дати сплати процентів та/або комісій.
Згідно пункту 6.6.2. Генеральної угоди, позичальник сплачуватиме банкові проценти за користування кредитом у розмірі та в строки, визначені у кредитному договорі.
В рамках Генеральної угоди між відповідачем-1 та відповідачем-2 були укладені кредитні договори, а саме:
1. Кредитний договір №151109К19 від 03.06.2009, із змінами і доповненнями (далі по тексту - Кредитний договір №151109К19).
На виконання п. 3.1, пп.пп. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору №151109К19, Банк відкрив позичальникові не відновлювану кредитну лінію, в межах якої надав кредит в розмірі 8 000 000,00 євро та 1 027 568,92 доларів США (далі по тексту - Кредит), з кінцевим терміном погашення Кредиту - 01.03.2017, зі сплатою процентів за користування Кредитом в порядку та в розмірі, встановлених пп. 3.2.4 п.п. 3.2, 3.5 ст. 3 Кредитного договору №151109К19, а також зі сплатою комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку, встановленому пп. 3.2.5 п. 3.2 ст. З та ст. 5 Кредитного договору № 151109К19.
Відповідно до умов Кредитного договору №151109К19 Позичальник взяв на себе зобов'язання погашати Кредит, сплачувати проценти за користування Кредитом, комісію за управління кредитною лінією, а також виконувати інші зобов'язання за Кредитним договором № 151109К19 (п.п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 ст. 3, пп.пп. 4.1.1, 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 та ст. 5 Кредитного договору № 151109К19).
2. Кредитний договір № 151109К27 від 17.07.2009, із змінами і доповненнями (далі по тексту - Кредитний договір № 151109К27).
На виконання п. 3.1, пп.пп. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору № 151109К27 Банк відкрив Позичальникові невідновлювану кредитну лінію, в межах якої надав кредит в розмірі 175 638 793,45 доларів США та 72 656 743,25 євро (далі по тексту - Кредит-1), з кінцевим терміном погашення Кредиту-1 - 01.03.2017 року, зі сплатою процентів за користування Кредитом-1 в порядку та в розмірі, встановлених пп. 3.2.4 п.п. 3.2, 3.5 ст. 3 Кредитного договору №151109К27, а також зі сплатою комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку, встановленому п.п. 3.2.5 п. 3.2 ст. 3 та ст. 4 Кредитного договору №151109К27.
Відповідно до умов Кредитного договору №151109К27 Позичальник взяв на себе зобов'язання погашати Кредит-1, сплачувати проценти за користування Кредитом-1, комісію за управління кредитною лінією, а також виконувати інші зобов'язання за Кредитним договором №151109К27 (п.п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 ст. 3, пп.пп. 4.1.1, 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 та п. 5.1 ст. 5 Кредитного договору №151109К27).
3. Кредитний договір № 151109К39 від 22.12.2009 року, із змінами і доповненнями (далі по тексту - Кредитний договір №151109К39).
На виконання п. 3.1, пп.пп. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору №151109К39 Банк відкрив Позичальникові невідновлювану кредитну лінію за рахунок ресурсів Інобанку та Банку, в межах якої надав кредит в розмірі 3 701 552,19 євро (далі по тексту - Кредит-2), з кінцевим терміном погашення Кредиту-2 - 20.03.2016 року, зі сплатою процентів за користування Кредитом-2 в порядку та в розмірі, встановлених пп. 3.2.4 п.п. 3.2, 3.5 ст. 3 Кредитного договору № 151109К39, а також зі сплатою комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку, встановленому пп. 3.2.5 п. 3.2 ст. 3 та ст. 4 Кредитного договору №151109К39.
Відповідно до умов Кредитного договору №151109К39 Позичальник взяв на себе зобов'язання погашати Кредит-2, сплачувати проценти за користування Кредитом-2, комісію за управління кредитною лінією, а також виконувати інші зобов'язання за Кредитним договором № 151109К39 (п.п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 ст. 3, пп.пп. 4.1.1, 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 та п. 5.1 ст. 5 Кредитного договору № 151109К39).
4. Кредитний договір № 151109К38 від 06.11.2009 року, із змінами і доповненнями (далі по тексту - Кредитний договір №151109К38).
На виконання п. 3.1, пп.пп. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору №151109К38 Банк відкрив Позичальникові невідновлювану кредитну лінію за рахунок ресурсів Інобанку та Банку, в межах якої надав кредит в розмірі 2 213 941,62 євро (далі по тексту - Кредит-3), з кінцевим терміном погашення Кредиту-3 - 20.03.2014 року, зі сплатою процентів за користування Кредитом-3 в порядку та в розмірі, встановлених пп. 3.2.4 п.п. 3.2, п. 3.5 ст. 3 Кредитного договору №151109К38, а також зі сплатою комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку, встановленому пп. 3.2.5 п. 3.2 ст. 3 та ст. 4 Кредитного договору №151109К38.
Відповідно до умов Кредитного договору №151109К38 Позичальник взяв на себе зобов'язання погашати Кредит-3, сплачувати проценти за користування Кредитом-3, комісію за управління кредитною лінією, а також виконувати інші зобов'язання за Кредитним договором № 151109К38 (п.п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 ст. 3, пп.пп. 4.1.1, 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 та п. 5.1 ст. 5 Кредитного договору № 151109К38).
5. Кредитний договір №151110К2 від 16.02.2010 року, із змінами і доповненнями (далі по тексту - Кредитний договір №151110К2).
На виконання п. 3.1, пп.пп. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору №151110К2 Банк відкрив Позичальникові невідновлювану кредитну лінію за рахунок ресурсів Інобанку та Банку, в межах якої надав кредит в розмірі 5 522 026,00 євро (далі по тексту - Кредит-4), з кінцевим терміном погашення Кредиту-4 - 20.03.2016 року, зі сплатою процентів за користування Кредитом-4 в порядку та в розмірі, встановлених пп. 3.2.4 п.п. 3.2, п. 3.5 ст. 3 Кредитного договору №151110К2, а також зі сплатою комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку, встановленому пп. 3.2.5 п. 3.2 ст. 3 та ст. 4 Кредитного договору №151110К2.
Відповідно до умов Кредитного договору №151110К2 Позичальник взяв на себе зобов'язання погашати Кредит-4, сплачувати проценти за користування Кредитом-4, комісію за управління кредитною лінією, а також виконувати інші зобов'язання за Кредитним договором №151110К2 (п.п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 ст. 3, пп.пп. 4.1.1, 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 та п. 5.1 ст. 5 Кредитного договору № 151110К2).
6. Кредитний договір № 151110К3 від 03.03.2010 року, із змінами і доповненнями (далі по тексту - Кредитний договір №151110К3).
На виконання п. 3.1, пп.пп. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору №151110КЗ Банк відкрив Позичальникові невідновлювану кредитну лінію за рахунок ресурсів Інобанку та Банку, в межах якої надав кредит в розмірі 471 834,24 євро (надалі за текстом - Кредит-5), з кінцевим терміном погашення Кредиту-5 - 20.09.2015 року, зі сплатою процентів за користування Кредитом-5 в порядку та в розмірі, встановлених пп. 3.2.4 п.п. 3.2, 3.5 ст. 3 Кредитного договору №151110К3, а також зі сплатою комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку, встановленому пп. 3.2.5 п. 3.2 ст. 3 та ст. 4 Кредитного договору № 15111ОК3.
Відповідно до умов Кредитного договору № 151110К3 Позичальник взяв на себе зобов'язання погашати Кредит-5, сплачувати проценти за користування Кредитом-5, комісію за управління кредитною лінією, а також виконувати інші зобов'язання за Кредитним договором № 151110К3 (п.п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 ст. 3, пп.пп. 4.1.1, 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 та п. 5.1 ст. 5 Кредитного договору № 151110К3).
7. Кредитний договір № 151110К11 від 21.04.2010 року, із змінами і доповненнями (далі по тексту - Кредитний договір № 151110К11).
На виконання п. 3.1, пп.пп. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору №151110К11 Банк відкрив Позичальникові невідновлювану кредитну лінію за рахунок ресурсів Інобанку та Банку, в межах якої надав кредит в розмірі 4 234 245,00 євро (надалі за текстом - Кредит-6), з кінцевим терміном погашення Кредиту-6 - 20.05.2016 року, зі сплатою процентів за користування Кредитом-6 в порядку та в розмірі, встановлених пп. 3.2.4 п.п. 3.2, 3.5 ст. 3 Кредитного договору №151110К11, а також зі сплатою комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку, встановленому пп. 3.2.5 п. 3.2 ст. 3 та ст. 4 Кредитного договору № 151110К11.
Відповідно до умов Кредитного договору № 151110К11 Позичальник взяв на себе зобов'язання погашати Кредит-6, сплачувати проценти за користування Кредитом-6, комісію за управління кредитною лінією, а також виконувати інші зобов'язання за Кредитним договором № 151110К11 (п.п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 ст. 3, пп.пп. 4.1.1, 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 та п. 5.1 ст. 5 Кредитного договору № 151110К11).
(Далі разом по тексту: Кредитний договір № 151109К19, Кредитний договір № 151109К27, Кредитний договір № 151109К39, Кредитний договір № 151109К38, Кредитний договір № 151110К2, Кредитний договір № 151110КЗ, Кредитний договір № 151110К11 - Кредитні договори).
(Далі разом по тексту: Кредит, Кредит-1, Кредит-2, Кредит-3, Кредит-4, Кредит-5, Кредит-6 - Кредити).
31.03.2009 з метою забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за Генеральною угодою між Відповідачем-1, Відповідачем-2 та Приватним акціонерним товариством "Актив-Страхування" (далі по тексту - ПрАТ "Актив-Страхування", позивач та/або Поручитель) укладений Договір поруки №151109Р7 із змінами та доповненнями (далі по тексту - Договір поруки).
Відповідно до п.п. 2.1.6 п. 2.1 ст. 2 Договору поруки, поручитель цим підтверджує, що він ознайомлений з умовами Кредитної Угоди (включаючи всі додатки до Кредитної угоди, що є чинними на дату укладення Договору поруки), укладеної між Кредитором і Позичальником, поінформований про фінансово-економічний стан Позичальника і повністю розуміє свої обов'язки згідно з Договором поруки.
Згідно п. 3.1 та п. 3.2 ст. Договору поруки, поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником Основного зобов'язання. У випадку невиконання Позичальником Основного зобов'язання Кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у Поручителя та/або Позичальника, як солідарних боржників.
При цьому, ст. 1 Договору поруки з урахуванням змін згідно додаткової угоди №151109Р7-1 від 27.05.2010 визначено, що термін використовуються у такому значенні:
- Основне зобов'язання - зобов'язання Позичальника, передбачені Кредитною Угодою, щодо відшкодування суми кредиту, процентів, штрафних санкцій, а також всіх та будь-яких витрат, пов'язаних з наданням та обслуговуванням кредиту.
- Кредитна Угода - Генеральна кредитна угода №151109№2 від 27.05.2010 з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках Генеральної угоди, їй підпорядковуються та є Додатками до Генеральної угоди, є невід'ємними її частинами та складають єдиний документ, укладена між Кредитором та Позичальником, відповідно до якої Кредитор при виконанні Позичальником умов та положень, визначених в Кредитному договорі, проводить кредитні операції виключно в межах ліміту заборгованості за Кредитним договором, встановленим у сумі, еквівалентний 230 000 000,00 євро, терміном користування до 02.03.2017.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що зміни внесені додатковими угодами, а саме:
- За Кредитним договором № 151109К19: додаткова угода №151109К19 - 4 від 09.07.2009, додаткова угода №151109К19 - 6 від 08.09.2009; додаткова угода №151109К19 - 14 від 27.05.2010; додаткова угода №151109К19 - 24 від 01.04.2011; додаткова угода №151109К19 - 25 від 07.07.2011; додаткова угода №151109К19 - 26 від 22.09.2011; додаткова угода №151109К19 - 27 від 23.12.2011; додаткова угода № 151109К19 - 29 від 31.01.2012; додаткова угода №151109К19 - 32 від 31.07.2012;
- За Кредитним договором № 151109К27 від 17.07.2009: додаткова угода №151109К27 - 14 від 24.11.2009; додаткова угода №151109К27 - 28 від 27.05.2010; додаткова угода №151109К27 - 40 від 29.04.2011; додаткова угода №151109К27-43 від 23.12.2011; додаткова угода №151109К27 - 45 від 31.01.2012; додаткова угода №151109К27 - 48 від 31.07.2012;
- За Кредитним договором № 1S1109K39 від 22.12.2009: додаткова угода№151109К39 - 9 від 27.05.2010; додаткова угода №151109К39 - 19 від 01.04.2011; додаткова угода №151109К39 - 23 від 23.12.2011; додаткова угода №151109К39 - 27 від 29.03.2012; додаткова угода №151109К39 - 29 від 31.07.2012;
- За Кредитним договором № 151109К38 від 06.11.2009: додаткова угода №151109К38 -12 від 27.05.2010; додаткова угода №151109К38 - 21 від 01.03.2011; додаткова угода №151109К38 - 26 від 23.12.2011; додаткова угода №151109К38 - 28 від 31.01.2012; додаткова угода №151109К38 - 31 від 31.07.2012;
- За Кредитним договором № 151110К2 від 16.02.2010: додаткова угода №151110К2- 5 від 27.05.2010; додаткова угода №151110К2- 16 від 01.04.2011; додаткова угода №151110К2- 20 від 23.12.2011; додаткова угода № 151110К2- 22 від 31.01.2012; додаткова угода №151110К2-25 від 31.07.2012;
- За Кредитним договором № 151110КЗ від 03.03.2010: додаткова угода №151110КЗ- 4 від 27.05.2010; додаткова угода №151110КЗ-14 від 01.03.2011; додаткова угода №151110КЗ- 18 від 23.12.2011; додаткова угода №151110КЗ- 20 від 31.01.2012; додаткова угода №151110КЗ- 23 від 31.07.2012;
- За Кредитним договором № 151110K11 від 21.04.2010: додаткова угода №151110К11 -3 від 27.05.2010; додаткова угода №151110К11-13 від 01.04.2011; додаткова угода №151110К11-17 від 23.12.2011; додаткова угода №151110KI 1-19 від 31.01.2012; додаткова угода №151110К11-22 від 31.07.2012;
призвели до збільшення відповідальності поручителя (позивача), які виявилися у збільшенні кредитного ліміту, збільшення тарифу на суму ПДВ, встановлення процентів в гривні - 22% річних, встановлення зобов'язань з погашення гривневого кредиту в валюті, встановлення валюти кредиту в євро та доларах США, збільшення розміру комісії за управління кредитною лінією з 0,011 - 0,026% до 0,05-0,15%, у зв'язку з чим позивач просить суд визнати Договір поруки №151109Р7 від 31.03.2009 припиненим.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору поруки №151109Р7 від 31.03.2009 суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він і є договором поруки.
Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 553 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. (ч. 1 ст. 554 ЦК України).
Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.
Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.
Частиною 2 ст. 553 ЦК України встановлено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
Як вбачається зі змісту договору поруки №151109Р7 від 31.03.2009, останній укладений в якості забезпечення виконання зобов'язань саме за Генеральною угодою № 151109N2, яка не визначає конкретний розмір відсотків, що нараховуються за користування кредитом, розмір окремих траншів, строки їх повернення, розмір комісій за управління кредитною лінією.
Зазначені умови мають визначатися вже безпосередньо в укладених кредитних договорах, що підписуються виключно в рамках Генеральної угоди № 151109N2.
Судом встановлено, що договір поруки було укладено 31.03.2009, а перший Кредитний договір №151109К19 було укладено 03.06.2009, тобто більше ніж через 2 місяці.
Оскільки єдиною істотною умовою, що була відома поручителю на час укладення договору поруки та яка стосувалася основного зобов'язання боржника, є загальний ліміт заборгованості за генеральною угодою: «загальний розмір заборгованості позичальника за кредитом за цією генеральною угодою не може перевищувати еквівалент 230 000 000,00 євро», лише збільшення такого ліміту відповідальності без погодження з поручителем може розглядатися як збільшення відповідальності поручителя (позивача).
Водночас, оскільки на момент укладення договору поруки та Генеральної угоди не було встановлено конкретний розмір відсотків, що нараховуються за користування кредитом, розмір окремих траншів, строки їх повернення, розмір комісій за управління кредитною лінією, суд приходить до висновку, що позивач погодився на те, що їх встановлення буде проводитися безпосередньо у самих кредитних договорах та за вільним волевиявленням банку та позичальника.
Тобто, позивач надав згоду відповідати за невиконання зобов'язань, визначених у відповідних кредитних договорах зі всіма змінами та доповненнями, які будуть внесені в подальшому на підставі відповідних додаткових угод до даних кредитних договорів, але виключно в рамках загального ліміту заборгованості за Генеральною угодою в обсязі 230 000 000,00 євро.
Додатком №1 до Додаткової угоди №15U09N2-10 від 21.04.2010 до Генеральної угоди, визначено перелік всіх кредитних договорів, укладених між Банком (відповідачем-1) та Позичальником (відповідачем-2), які є такими, що діятимуть в рамках Генеральної угоди, і є додатками до Генеральної угоди:
- Кредитний договір № 151109К19 від 03.06.2009;
- Кредитний договір № 151109К27 від 17.07.2009;
- Кредитний договір № 151109К38 від 06.11.2009;
- Кредитний договір № 151109К39 від 22.12.2009;
- Кредитний договір № 151110К2 від 16.02.2010;
- Кредитний договір № 151110КЗ від 03.03.2010;
- Кредитний договір № 151110К11 від 21.04.2010.
Суд відзначає, що банком надавалися позичальнику кредитні транші протягом тривалого часу та в різні проміжки часу, що означає про наявність і різних строків їх погашення та розмірів платежів.
Відповідно, на час отримання кожного наступного траншу кредиту, позичальник вже здійснював погашення попереднього кредитного траншу, на підставі чого можна дійти висновку про відсутність сталого розміру кредитної заборгованості позичальника перед банком та про її змінний характер.
Таким чином, оскільки загальний ліміт заборгованості за Генеральною угодою означає граничну суму саме позичкової заборгованості за всіма кредитними договорами, в межах якої позичальник може користуватися кредитами згідно з цією генеральною угодою, враховуючи, що кредитна заборгованість не була сталою та мала плаваючий характер, суд приходить до висновку про відсутність доказів того, що загальна сума всіх чинних лімітів заборгованості за кредитними договорами в будь-який момент дії Генеральної угоди перевищувала суму загального ліміту заборгованості за генеральною угодою.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Тобто, закон пов'язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не зі зміною будь-яких умов основного зобов'язання забезпеченого порукою.
Отже, виходячи з аналізу зазначеної правової норми порука припиняється за дії двох умов: внесення без згоди поручителя змін до основного зобов'язання; ці зміни призвели, або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.
Зокрема, до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; установлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.
Тому, оскільки на момент укладення договору поруки та Генеральної угоди не було встановлено конкретний розмір відсотків, що нараховуються за користування кредитом, розмір окремих траншів, строки їх повернення, розмір комісій за управління кредитною лінією, а позивач фактично погодився на те, що їх встановлення буде проводитися безпосередньо у самих кредитних договорах та за вільним волевиявленням банку та позичальника, але виключно в рамках загального ліміту заборгованості за Генеральною угодою у обсязі 230 000 000,00 євро, враховуючи, що позивачем не надано доказів того, що загальна сума всіх чинних лімітів заборгованості за кредитними договорами в будь-який момент дії Генеральної угоди перевищувала суму загального ліміту заборгованості за генеральною угодою, суд приходить до висновку, що внесення змін до кредитних договорів в частині встановлення процентів у гривні на рівні 22% річних, встановлення зобов'язань з погашення гривневого кредиту у валюті, встановлення валюти кредиту в євро та доларах США, збільшення розміру комісії за управління кредитною лінією з 0,011 - 0,026% до 0,05 - 0,15% не змінило основне зобов'язання боржника без згоди поручителя та не збільшило обсяг його відповідальності.
Аналогічної позиції притримується і Верховний Суд України у постанові №3-62г10 від 17.01.2011.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що зміни кредитних договорів про збільшення комісії, яка не є сумою боргу, а також скорочення терміну погашення кредиту, що означає зменшення суми процентів, що будуть нараховані за коротший період користування кредитом, не призвели до збільшення відповідальності поручителя та не являється підставою для припинення поруки, що також кореспондується з висновками Верховного Суду України у постанові від 24.06.2014.
Таким чином, підстав для визнання поруки за договором поруки №151109Р7 від 31.03.2009 припиненою на підставі частини 1 ст. 559 ЦК України у даній справі немає.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, матеріалами справи не підтверджуються та задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 03.09.2015.
Суддя Бондарчук В.В.