Запорізької області
15.10.10 № 09-07/1208
Суддя Соловйов В.М.
розглянувши матеріали
за позовом: Комунального підприємства “Центр досугу “Промінь”, Запорізька область, м. Енергодар
до відповідача-1: Приватного підприємця ОСОБА_1, Запорізька область, м. Енергодар
до відповідача-2: Управління комунальної власності Енергодарської міської ради, Запорізька область, м. Енергодар
про визнання договору оренди недійсним
Комунальне підприємство “Центр досугу “Промінь” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 (відповідач-1), Управління комунальної власності Енергодарської міської ради (відповідач-2) про визнання договору оренди недійсним.
13.10.2010р. зазначена позовна заява передана судді Соловйову В.М.
Позовна заява підлягає поверненню в зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином -суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Позовна заява повинна містити:
“... 2) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків);...”
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
“...2) відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;”
Відповідно до п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:
“...1) позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
“...2) у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес;...”
“...6) не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;...”
У відповідності до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі (позивачами та відповідачами) можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 ГПК України, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а також фізичні особи у випадках, передбачених законодавчими актами.
Частинами 1-3 статті 28 ГПК України встановлено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Згідно ч. 3 ст. 57 ГПК, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Позовна заява підписана директором КП “ЦД “Промінь” ОСОБА_2, але жодного документу, який би підтверджував повноваження цієї особи (наказ, розпорядження, рішення тощо) не надано.
Також, позовна заява не містить ідентифікаційний код Управління комунальної власності Енергодарської міської ради (відповідача-2) -вказано лише індекс та вулицю, та зазначено, що засіб зв'язку -поштою.
В той же час, господарський суд звертає увагу КП “Центр досугу “Промінь” на те, що відносно позивача та відповідача-1 вимоги ГПК України в цій частині ним дотримано і ідентифікаційний код позивача (ЄДРПОУ 31180638) та відповідача-1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1) в позовній заяві зазначено.
Відсутність індивідуального ідентифікаційного номеру відповідача-2 не дозволяє повною мірою ідентифікувати цю особу, що розцінюється господарським судом як не зазначення позивачем повного найменування сторін.
Згідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.
В абзаці шостому підпункту 3.3 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зазначено: “У застосуванні пункту 6 статті 63 ГПК України господарському суду необхідно враховувати таке. Розрахунковий документ, виданий відправникові поштового відправлення відповідно до пункту 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1155, може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення позовної заяви, оскільки згідно з пунктом 78 названих Правил листи, бандеролі і посилки приймаються з таким описом лише за бажанням відправника, і у господарського суду відсутні правові підстави спонукати відправників до обов'язкового оформлення описів вкладення”.
Доданий до позовної заяви реєстр поштових відправлень також може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви, якщо відповідний документ подано в оригіналі або належним чином засвідченій копії; таким доказом може бути й засвідчений витяг з відповідного реєстру.
Якщо ж у господарського суду з тих чи інших причин виникнуть сумніви у достовірності зазначених документів, він не позбавлений права і можливості у порядку підготовки до розгляду справи або у процесі її розгляду витребувати у позивача не подані ним раніше фіскальний чек (поштову квитанцію), оригінал реєстру поштових відправлень з відбитком поштового штемпеля, за необхідності -відповідну довідку підприємства зв'язку тощо.
Вказана правова позиція Вищого господарського суду України залишається незмінною і у зв'язку з затвердженням нової редакції Правил надання послуг поштового зв'язку. Зокрема, згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.04.2009р. № 01-08/208 “Про постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 “Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку”, до внесення змін до названих роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і президії Вищого господарського суду України вони можуть використовуватись господарськими судами у відповідних частинах з урахуванням приписів Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.
Крім того, господарський суд звертає увагу позивача на те, що згідно ст. 32, 36 ГПК України та п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Тобто, належними доказами відправки копії позовної заяви та доданих до неї документів іншій стороні є оригінал розрахункового документу, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
В даному випадку у суду відсутній сумнів у достовірності описів вкладення, але, по-перше, касового чеку чи розрахункової квитанції про направлення позовної заяви з доданими до неї документами позивачем взагалі не надано.
По-друге, надані позивачем оригінали опису вкладення (які не є обов'язковим додатком до позовної заяви) свідчать про те, що відповідачу-1 та відповідачу-2 надіслані не всі додані до позовної заяви документи. Так, в графі “найменування” описів вкладення у цінний лист від 23.09.2010р. зазначено: “1. Позовна заява № 752 від 23.09.2010р.” (1); “2. Копія договору від 20.05.2010р. (1); 3. Копія протоколу № 17-08 від 04.09.2008р. (1); 4. Копія рішення від 27.06.2007р. (1).” А з тексту позовної заяви не вбачається, що інші додатки до позовної заяви (всього 6 пунктів), які не надіслані на адресу Приватного підприємця ОСОБА_1 та Управління комунальної власності Енергодарської міської ради, у відповідачів є.
Тобто, або взагалі не треба надавати опис вкладення у цінний лист, або треба в цьому описі вказувати всі без виключення документи, що направляються на адресу учасників судового процесу.
В п. 3.3 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” значиться, що недодержання вимог статей 54 і 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
На підставі викладеного позовна заява підлягає поверненню без розгляду.
Приймаючи судове рішення, господарський суд також враховує наступне.
За змістом Розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви та відомості є обов'язковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обов'язковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого з'ясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.
Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які суб'єктивні висновки та обставини.
На підтвердження цього висновку свідчить і ст. 4-1 ГПК України, згідно якої господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись ст. 28, 50-51, ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 54, 56, 57, п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд
Повернути позовну заяву та додані до неї матеріали на 32 аркушах без розгляду (в тому числі оригінал квитанції № 39050391 від 12.10.2010р. на суму 85, 00 грн. про сплату державного мита, оригінал платіжного доручення № 325 від 12.10.2010р. на суму 236, 00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).
Суддя Соловйов В.М.