ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
04 вересня 2015 року № 826/5123/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
до треті особи Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство "Агенція нерухомості місто плюс" в особі ліквідатора Бєлової О.А.
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни, треті особи: ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство "Агенція нерухомості місто плюс" в особі ліквідатора Бєлової О.А. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В судовому засіданні 07.05.2015 судом було ухвалено залучити ТОВ "Агенція нерухомості терем" та ТОВ "Д.М.Г." в якості третіх осіб без самостійних вимог.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач протиправно вилучив з Державного реєстру речових прав та їх обтяжень запису про іпотеку квартири, що за адресою: АДРЕСА_1, іпотекодержателем якої являється ПАТ «Укрсоцбанк».
У судовому засіданні 15.06.2015 представник позивача підтримала позовні вимоги та прослав суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю, посилаючись на законність дій приватного нотаріуса.
Представники третіх осіб в судове засідання також не прибули, своєї позиції щодо позовних вимог суду не повідомили.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Під час судового розгляду справи, суд,
09.09.2008 між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (кредитор) та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено кредитний договір за № 18/087-КФ, на забезпечення якого був укладений іпотечний договір від 09.09.2008, за яким у якості забезпечення вимог за кредитним договором № 18/087-КФ від 09.09.2008 щодо повернення кредиту в сумі 600 000,00 доларів США та процентів, ОСОБА_2 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1
Відповідно до положень Іпотечного договору (п. 2.4.6) іпотекодержатель (банк) має право за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, відповідно до чинного законодавства України задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги.
10.09.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О.С., яка посвідчувала іпотечний договір, до Державного реєстру іпотек було внесено запис про існування обтяження на квартиру (АДРЕСА_1), відповідно до якого іпотекодержатель: акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк", а іпотекодавець: ОСОБА_2.
06.12.2011 ліквідатором банкрута фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, діючого на підставі постанови Господарського суду Харківської області від 03.08.2011 № 5023/5961/11, квартиру АДРЕСА_1 було продано ПрАТ "Агенція нерухомості місто плюс", що підтверджується договором від 06.12.2011 за № 2367.
09.04.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на підставі договору іпотеки від 09.09.2008 № 3719 було зареєстровано обтяження на квартиру (АДРЕСА_1), відповідно до якого іпотекодержатель: ПАТ "Укрсоцбанк", іпотекодавець: ОСОБА_2, розмір основного зобов'язання: 600 000,00 доларів США, строк виконання: 08.09.2025.
20.11.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною було вилучено запис про іпотеку в Державному реєстрі іпотек, зареєстрованого 09.04.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П.
Також, 20.11.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною відповідно до статті 75 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та на підставі акта про передання права власності на куплене нерухоме майно від 07 листопада 2014 року і протоколу № 1 з проведення аукціону від 22 жовтня 2014 року було видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція нерухомості терем" свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що складається з: квартири АДРЕСА_1, загальною площею 74,4 кв.м., житловою площею 59,4 кв.м. та складається з трьох житлових кімнат.
Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", не погоджуючись з такими діями відповідача, вважаючи їх протиправними, звернулось з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень з метою забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначено Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004.
За приписами частини першої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв (частина п'ята статті 3 Закону № 1952-IV).
Частиною першою статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Частиною першою статті 9 Закону № 1952-IV передбачено, що у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Відповідно до пункту 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. N868 (далі - Порядок № 868), державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).
Згідно пункту 71 Порядку № 868, державна реєстрація припинення обтяження нерухомого майна іпотекою проводиться нотаріусом одночасно із зняттям ним заборони, накладеної під час посвідчення договору іпотеки.
Відповідно до пункту 5.1 глави 15 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (далі - Порядок № 296/5, редакція від 23.05.2014, яка діяла на час вчинення відповідачем дій), нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення:
- кредитора про погашення позики;
- про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки);
- про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки;
- за рішенням суду;
- в інших випадках, передбачених законом.
Якщо нотаріус, який наклав заборону, позбавлений можливості зняти її (у разі смерті, заміщення нотаріуса, у разі неможливості виконання ним своїх обов'язків, припинення нотаріусом діяльності, передачі документів до державного нотаріального архіву або з будь-яких інших причин), заборона може бути знята іншим нотаріусом. При цьому таким нотаріусом направляється за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлення про зняття заборони.
В пункті 5.4 глави 15 розділу 2 Порядку № 296/5 зазначено, що про зняття заборони нотаріус письмово повідомляє кредитора.
Відповідно до пунктів 6.1 та 6.2 глави 15 розділу 2 Порядку № 296/5, про зняття заборони, а також про зняття судовими або слідчими органами та органами державної виконавчої служби накладеного ними арешту на майно нотаріус робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна. Відомості про зняття заборони відчуження нерухомого майна, а також про зняття судовими або слідчими органами та органами державної виконавчої служби накладеного ними арешту на об'єкти нерухомого майна підлягають обов'язковій реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в порядку, установленому законодавством у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Отже, з аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається про можливість зняття заборони відчуження майна іншим нотаріусом, але за умови, що нотаріус, який наклав заборону не має можливості виконати свій обов'язок щодо її зняття, та у разі надходження до нотаріуса повідомлення із зазначенням підстави для зняття заборони. Також, нотаріус зобов'язаний письмово повідомити кредитора про зняття відповідної заборони відчуження майна.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем вимоги пунктів 5.1, 5.4 глави 15 розділу 2 Порядку № 296/5 були залишені поза увагою, оскільки відповідач надав лише лист приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. від 20.11.2014 про неможливість проведення дій для вилучення запису від 09.04.2012 про обтяження квартири (АДРЕСА_1), відповідно до договору іпотеки від 09.09.2008 № 3719.
Водночас, повідомлення кредитора про погашення позики, або припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); або припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки чи рішенням суду відповідачем надані не були.
Також, відповідач не надав суду доказів письмового повідомлення ПАТ "Укрсоцбанк", як кредитора та іпотекодержателя квартири (АДРЕСА_1) про припинення запису про іпотеку майна.
Більше того, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна стверджує, що ПАТ "Укрсоцбанк" не являвся кредитором та іпотекодержателем вищевказаної квартири, оскільки іпотечний договір від 09.09.2008, укладений між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2, є припиненим з моменту продажу нерухомості у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, а тому як наслідок позивач не має прав на спірне нерухоме майно.
Проте, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутнє рішення суду, яким іпотечний договір від 09.09.2008, укладений між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 було визнано нечинними або припиненим, а тому суд виходив із того, що даний договір є дійсним.
Також, відповідач зазначає, що вилучаючи запис про іпотеку в Державному реєстрі іпотек, зареєстрованого 09.04.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та видаючи Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція нерухомості терем" свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що складається з: квартири АДРЕСА_1, загальною площею 74,4 кв.м., житловою площею 59,4 кв.м. та складається з трьох житлових кімнат, керувалась статтею 75 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та пунктом 4 глави 12 розділу 2 Порядку № 296/5.
Відповідно до пункту 4 глави 12 розділу 2 Порядку № 296/5, придбання нерухомого майна на аукціоні при його продажі в провадженні у справі про банкрутство оформлюється нотаріусом відповідно до статті 75 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за місцезнаходженням такого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва.
Свідоцтво про придбання майна на аукціоні видається нотаріусом на підставі акта про передання права власності на придбане майно, що підписується сторонами, та протоколу про проведення аукціону, складеного організатором аукціону.
До протоколу обов'язково має бути доданий засвідчений організатором текст договору, вказаний в оголошенні про проведення аукціону.
Згідно із статтею 75 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", передача майна замовником аукціону і прийняття його покупцем здійснюється за передавальним актом, що підписується сторонами і оформлюється відповідно до законодавства.
Акт про передання права власності на куплене нерухоме майно разом із протоколом про проведення аукціону не пізніше трьох робочих днів після повної сплати переможцем запропонованої ним ціни передається нотаріусу, а копії акта не пізніше наступного дня разом із відомостями про нотаріуса надсилаються (вручаються) покупцю, замовнику аукціону та продавцю. За невчасне передання акта нотаріусу організатор торгів сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5 відсотка на день від ціни продажу за період прострочення.
Нотаріус видає покупцю свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні в порядку, встановленому законом. Послуги нотаріуса оплачує організатор аукціону.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач вилучив запис про іпотеку в Державному реєстрі іпотек, зареєстрований 09.04.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., та видав Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція нерухомості терем" свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що складається з: квартири АДРЕСА_1 на підставі заяви ТОВ "Агенція нерухомості терем", акта про передання права власності на куплене нерухоме майно від 07 листопада 2014 року і протоколу № 1 з проведення аукціону від 22 жовтня 2014 року, договору купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) від 07.11.2014, листа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 20.11.2014.
Проте, судом було встановлено, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.12.2014 по справі № 922/3475/13, залишеною в силі постановою Вищого господарського суду України від 04.06.2015, визнано проведення аукціону з продажу майна ПП «Агенція нерухомості Місто Плюс» (код ЄДРПОУ 37762620), який було проведено 22.10.2014 Приватним підприємством «ТОРГИ.УА» (код ЄДРПОУ 34407006, адреса: 61145, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А), а саме лоту № 1 - квартири АДРЕСА_1 загальною площею 174,4 кв.м, такими, що проведено з істотними порушеннями вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також було визнано недійсними результати аукціону з продажу майна ПП «Агенція нерухомості Місто Плюс» (код ЄДРПОУ 37762620), який було проведено 22.10.2014 Приватним підприємством «ТОРГИ.УА» (код ЄДРПОУ 34407006, адреса: 61145, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А), а саме лоту №1 - квартири АДРЕСА_1, загальною площею 174,4 кв.м.
Відповідно до частини другої статті 43 Закону України «Про іпотеку», початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
Відповідно до частини п'ятої статті 43 Закону України «Про іпотеку», не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна.
Положеннями пункту 2 частини четвертої статті 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.
Позивач стверджує, що ПАТ "Укрсоцбанк" не надавало згоди на відчуження предмету іпотеки та не повідомляло нотаріуса про погашення позики, або припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки), або припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки.
Також, в матеріалах справи відсутнє рішення суду, яким іпотечний договір від 09.09.2008, укладений між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 було визнано нечинним або припиненим.
З огляду на викладене, а також, звертаючи увагу на те, що відповідачем не було надано належних доказів наявності підстав для вчинення оскаржуваних дій, суд приходить до висновку про протиправність дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни щодо припиненні запису про іпотеку майна, яке перебуває в іпотеці ПАТ "Укрсоцбанк" згідно договору іпотеки від 09.09.2008, укладеного між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2
Водночас, позовна вимога щодо зобов'язання відповідача поновити державну реєстрацію іншого речового права (іпотеки) за іпотечним договором від 09.09.2008 за №3722 в Державному реєстрі іпотек з дати припинення іншого речового права спрямована на майбутнє, оскільки рішення з цього питання має бути прийнято відповідачем з урахуванням висновків суду в даній справі, а, відтак, суд дійшов висновку про безпідставність заявленої позовної вимоги.
Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1.Адміністративний позов - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни (свідоцтво НОМЕР_1) щодо припинення іншого речового права (іпотеки) за реєстровим номером 9048207 в Державному реєстрі іпотек від 20.11.2014.
3. В решті позовних вимог - відмовити.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов