Справа № 2-а-329/1908-2010р
02 серпня 2010 року Козівський районний суд
Тернопільської області
в складі: головуючого судді Вирста М.М.
при секретарі Фещак Г.М.
з участю: позивача ОСОБА_1
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВСУ в Тернопільській області про скасування постанови серії ВО № 103568 в справі про адміністративне правопорушення від 25 травня 2010 року,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом на постанову про накладення адміністративного стягнення в якій вказує, що 25 травня 2010 року інспектором ДПС ДАІ сержантом міліції ОСОБА_2 було складено протокол серії ВО № 139777 про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та одночасно із цим було винесено постанову серії ВО № 103568, якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Згідно даної постанови позивача було визнано винним у тому, що 25 травня 2010 року о 14 год. 20 хв. в с. Смиківці, Тернопільського району керуючи автомобілем НОМЕР_1 перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, рухаючись із швидкістю 84 км./год., чим порушив вимоги п. 12.9 (б) ПДР України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Вважає постанову про накладення адміністративного стягнення такою що не відповідає вимогам закону, просить скасувати постанову серії ВО № 103568 від 25 травня 2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., справу провадженням закрити.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав і пояснив, що 25 травня 2010 року біля 14 год. керував автомобілем НОМЕР_1 в с. Смиківці, Тернопільського району. Їхав із малою швидкість, оскільки в автомобілі знаходилися хворі. Проїхавши с. Смиківці був зупинений працівником ДАІ, який сказав, що позивач порушив ПДР України, оскільки перевищив швидкість руху в населеному пункті. Позивач із інспектором не погодився, та пояснив, що швидкості не перевищував, оскільки везе хворих людей, та рухався із швидкістю приблизно 70 км./год. Проте інспектор ДАІ не вислухавши пояснень позивача склав протокол про вчинення адміністративного правопорушення і зразу ж на місці виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що 25 травня 2010 року їхала із позивачем автомобілем НОМЕР_1 в с. Смиківці, Тернопільського району зі швидкістю біля 70 км./ год., оскільки в автомобілі позивач перевозив хворих людей, та були зупинені працівником ДАІ, який сказав, що позивач порушив ПДР України, оскільки перевищив швидкість руху в населеному пункті. Позивач інспектору пояснив, що швидкості не перевищував, оскільки везе хворих людей. Проте інспектор ДАІ не вислухавши пояснень позивача склав протокол про вчинення адміністративного правопорушення і зразу ж на місці виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні дала аналогічні покази, що й свідок ОСОБА_3
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 169842, доказів в доведення правомірності свого оскаржуваного рішення та заперечень щодо позову не подав, не повідомив суд про причини своєї неявки, а тому суд вирішив слухати справу у його відсутності, по наявних доказах у справі.
Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, покази свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, перевіривши законність та обґрунтованість винесеної постанови, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню, винесену постанову слід скасувати, а справу провадженням закрити.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що 25 травня 2010 року інспектором ДПС ДАІ сержантом міліції ОСОБА_2 було складено протокол серії ВО № 139777 про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та одночасно із цим було винесено постанову серії ВО № 103568, якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Згідно даної постанови позивача було визнано винним у тому, що 25 травня 2010 року о 14 год. 20 хв. в с. Смиківці, Тернопільського району керуючи автомобілем НОМЕР_1 перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, рухаючись із швидкістю 84 км./год., чим порушив вимоги п. 12.9 (б) ПДР України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Виносячи одночасно з протоколом постанову в справі про адміністративне правопорушення інспектор ДПС ДАІ сержантом міліції ОСОБА_2 порушив право позивача ОСОБА_1, передбачене частиною 1 статті 268 КУпАП, яка передбачає, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, а також при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, що в даній ситуації при складанні одночасно протоколу та винесення постанови інспектором ДПС було неможливим і є порушенням процесуальних норм.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Також інспектором ДПС порушено вимоги ст. 245 КУпАП, згідно якої завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В судовому засіданні не знайшов підтвердження сам факт, та відповідачем не подано будь - яких доказів вини позивача ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідачем не представлено належних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, в той час, коли відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
На підставі наведеного, суд вважає, що постанова інспектора ДПС ДАІ сержанта міліції ОСОБА_2 була винесена із порушенням положень КУпАП, без належних доказів, які б підтверджували вчинення адміністративного правопорушення, із порушенням прав позивача, а тому постанову від 25 травня 2010 року в справі про вчинення адміністративного правопорушення та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень слід скасувати, а справу провадженням закрити.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 18, 70, 71, 86, 160, 161, 163 КАС України, ст. ст. 9, 33, 34, 35, 245, 247, 254, 256, 268, 291, 292, 293, 294 КУпАП, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до УДАІ УМВСУ в Тернопільській області про скасування постанови серії ВО № 103568 в справі про адміністративне правопорушення від 25 травня 2010 року - задоволити.
Скасувати постанову серії ВО № 103568 в справі про адміністративне правопорушення від 25 травня 2010 року про накладення ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
Справу провадженням закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Козівський районний суд.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови в повному обсязі - з дня складання в повному обсязі, а апеляційна скарга - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: підпис
З оригіналом: вірно