Cправа № 127/2-186/2011
Провадження № 4-с/127/167/15
Іменем України
31 серпня 2015 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі: головуючого судді: Жмудя О.О., при секретарі Шарапанівському Р.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції - ОСОБА_1,
До суду звернулось ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» зі скаргою на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції - ОСОБА_1. Скарга мотивована тим, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №128 від 24.11.2014 року призначено уповноваженою фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк», ОСОБА_2 Рішенням № 35 від 17.02.2015 року продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 63 від 20.03.2015 року, розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк»).
Відповідно до рішення Ленінського районного суду м.Вінниці від 31.03.2011 року у цивільній справі № 2-186/2011 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕйбі Банк» заборгованість в сумі 181 454, 46 грн.
ПАТ ««ВіЕйБі Банк» було направлено до Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, поштовою кореспонденцією заяву про відкриття виконавчого провадження із виконавчим листом № 2-186/2011 від 11.07.2011 року.
Державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_1, винесено постанову ВП № 43158008 від 12.05.2015 року про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі ст. 47 Закону Україна «Про виконавче провадження» з виконання виконавчого листа № 2-186/2011, виданого 11.07.2011 року.
Заявник вважає, що постанова державного виконавця Макушинського Ю.І. про повернення виконавчого документа стягувачеві є незаконною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, а також неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, державний виконавець поверхнево виконав свої посадові обов'язки, та не здійснив всіх необхідних дій щодо розшуку майна боржника, а також заявник просить суд поновити строк для подачі скарги на дії державного виконавця, оскільки оскаржувана постанова була направлена стягувачеві з порушенням вимог законодавства простою кореспонденцію без повідомлення про вручення.
В судове засідання заявник не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій просив скаргу розглядати без його участі, вимоги викладені в скарзі просив задовольнити.
Державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, хоча про час, дату, місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, подав заяву про розгляд скарги у його відсутність та просив скаргу залишити без задоволення.
Суд, дослідивши матеріали скарги, дійшов висновку про задоволення вимог скарги з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 31.03.2011 року позов Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_3 про стягнення боргу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства «ВІЕйБі Банк» заборгованість в сумі 181 454, 46 грн. та 1820 грн. 00 коп. судового збору.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 63 від 20.03.2015 року, розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі - ПАТ «ВІЕйВі Банк») (а.с. 4).
Постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_1 від 12.05.2015 року повернено виконавчий документ стягувачеві на підставі ст. 47 Закону Україна «Про виконавче провадження» з виконання виконавчого листа № 2-186/2011, виданого 11.07.2011 (а.с. 5).
Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».
За змістом статті 1 цього Закону виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів.
Державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом (стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
У разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску разом із звітом державного виконавця про його використання. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.
Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Державним виконавцем не надано суду доказів про те, які дії ним було здійснено для розшуку майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, окрім того останнім не було надано доказів того, що на адресу стягувача направлялася пропозиція про авансування витрат на проведення виконавчих дій.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при розгляді справ за скаргами на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та за зверненнями учасників виконавчого провадження суди мають керуватися положеннями ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року, Закону України «Про державну виконавчу службу», Закону України «Про виконавче провадження», іншого законодавства, яким врегульовано ці питання.
Вимогами ч. 2 ст. 387 ЦПК України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Відповідно до ч.1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 385 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
Оскільки оскаржувана постанова була направлена стягувачеві простою кореспонденцією без повідомлення про вручення, суд дійшов висновку про поновлення строку для подачі скарги та про задоволення скарги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції - ОСОБА_1.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження»,ст. 387, 388 ЦПК України, суд,-
Скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції - ОСОБА_1 - задовольнити.
Поновити строк для подання скарги на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_1.
Визнати неправомірними дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції - ОСОБА_1 щодо винесення постанови від 12.05.2015 року про повернення виконавчого документа стягувачеві з примусового виконання виконавчого листа № 2-186/2011, виданого 11.07.2011 року виданого Ленінським районним судом м.Вінниці.
Постанову державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції - ОСОБА_1 від 12.05.2015 року про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 43158008 з виконання виконавчого листа Ленінського районного суду м. Вінниці у справі №2-186/2011, виданого 11.07.2011 року - скасувати.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: О.О. Жмудь