02 вересня 2015 року м. Чернігів Справа № 825/2556/15-а
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Падій В.В.,
за участю секретаря Кондратенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
12.08.2015 Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - Чернігівська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.), в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість зі сплати штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб в сумі 1360 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця та відомості про його реєстрацію внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Крім того, зазначив, що відповідач перебував на податковому обліку в Чернігівській ОДПІ. 23.07.2014 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зареєстровано припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 за власним рішенням. Разом з тим, за відповідачем в період здійснення останнім підприємницької діяльності рахується заборгованість зі сплати штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб в сумі 1360 грн. (неподання податкових декларацій про майновий стан і доходи).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) було зареєстровано в якості фізичної особи-підприємця 10.08.2007, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.14) та взято на податковий облік до Чернігівської ОДПІ.
Разом з тим, 23.07.2014 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зареєстровано припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 за власним рішенням.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що за період здійснення відповідачем підприємницької діяльності за ним рахується заборгованість зі сплати штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб в сумі 1360 грн.
Даний борг у відповідача виник внаслідок неподання останнім податкових декларацій про майновий стан і доходи за звітні періоди 2011 рік (термін подання 09.02.2012), 2012 рік (термін подання 11.02.2013) та за 2013 рік (термін подання 10.02.2014). (Акти камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи від 24.10.2013 № 273/17-2606719412 та від 16.05.2014 № 231/17-2606719412 (а.с. 6,9)).
На підставі актів камеральної перевірки, 08.11.2013 та 28.05.2014 Чернігівською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення №№ 0007681700 та 0008011701, якими визначено суму штрафних санкцій в розмірі 1360 грн. (а.с.7,8).
Крім того, судом встановлено, що Чернігівською ОДПІ на адресу відповідача надсилалась податкова вимога від 18.07.2014 № 922-25 щодо сплати останнім податкового боргу у сумі 1360 грн. (а.с.10), однак вказане не призвело до сплати відповідачем, визначеного ним самостійно у податковій декларації, податкового боргу.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) наявні докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з викладеними у позовній заяві доводами, виходячи з наступного.
При вирішенні спору щодо стягнення з відповідача податкового боргу суд виходить з того, що порядок визначення суми податкових зобов'язань та погашення податкового боргу платників податків регулюється Податковим кодексом України (надалі - ПК України).
Так, у відповідності до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно пункту 177.5. статті 177 ПК України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Підпунктом 177.5.2. пункту 177.5. статті 177 ПК України фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності цим Кодексом, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені підпунктом 177.5.1. пункту 177.5. цієї статті, що настануть у звітному податковому році.
Відповідно до пункту 49.18. статті 49 ПК України податкові декларації подаються за базовий звітний податковий період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Пунктом 120.1. статті 120 ПК України передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Так, матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу за неподання останнім податкових декларацій про майновий стан і доходи за період з 2011 по 2013 роки у розмірі 1360 грн., що узгоджується з даними облікової картки платника податків (а.с. 12,13).
Згідно пунктів 59.1., 59.5. статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, судом встановлено, що Чернігівською ОДПІ на адресу відповідача надсилалась податкова вимога від 18.07.2014 № 922-25 щодо сплати останнім податкового боргу у сумі 1360 грн. (а.с.10), однак вказане не призвело до сплати відповідачем штрафних санкцій.
Доказів оскарження податкової вимоги чи податкових повідомлень-рішень або погашення податкового боргу за визначеними податковими зобов'язаннями відповідачем суду не надано.
Згідно частини 2 статті 50, частини 1 статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Між тим, як встановлено судом, 23.07.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за його власним рішенням (а.с.14).
Частиною 3 статті 46 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Відповідно до абзацу 2 підпункту 65.10.8. пункту 65.10. статті 65 ПК України державна реєстрація припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Згідно абзацу 2 пункту 97.3. статті 97 ПК України у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.
За таких обставин та з урахуванням того, що відповідач з 23.07.2014 не має статусу фізичної особи - підприємця, суд дійшов висновку, що податковий борг у сумі 1360 грн., накопичений ним під час провадження підприємницької діяльності, належить стягнути з ОСОБА_1, як з фізичної особи.
Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) податковий борг по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1360 (одна тисяча триста шістдесят) грн. 00 коп. (р/р 33117341700565, отримувач - УК у Чернігівському районі /с. Хмільниця/ код платежу 11010500, банк: ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код отримувача: 38053813).
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядок та строки, передбачені статтями 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: В.В. Падій