01 вересня 2015 року м.Чернігів Справа № 825/2419/15-а
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючої судді Житняк Л.О.,
суддів: Падій В.В., Скалозуб Ю.О.,
за участі секретаря Сугакової Т.В.,
представника позивача Оніщенка В.В.,
представника відповідача Нужняк А.М.,
третьої особи Шевченка П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» від імені та в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Приходько Володимир Олександрович до Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Чернігівській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
04.08.2015 позивач (далі - Уповноважена особа) звернувся до суду з адміністративним позовом до Національного банку України, Управління Національного банку України в Чернігівській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій Національного банку України в особі управління Національного банку України в Чернігівській області щодо списання в безспірному порядку коштів в розмірі 18 767 962,46 грн. з накопичувального рахунку Банку «Демарк» № 32070992701 відкритого в зазначеному Управлінні Національного банку України протиправними та зобов'язання Національного банку України повернути неправомірно списані в безспірному порядку кошти в розмірі 18 767 962,46 грн. на накопичувальний рахунок Банку «Демарк» № 32070992701 відкритий в Управлінні Національного банку України в Чернігівській області.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що Законом України «Про Національний банк» (нормативний документ яким передусім має керуватись НБУ в своїй роботі) в імперативній формі встановлено недопустимість списання НБУ коштів в безспірному порядку з рахунків банків, які виводяться з ринку, зокрема, шляхом ліквідації. Натомість, управління Національного банку України в Чернігівській області нехтуючи приписам чинного законодавства, зловживаючи власним становищем та технічною можливістю 09.06.2015 списало з накопичувального рахунку Банку «Демарк» № 32070992701 кошти в безспірному порядку, не маючи на те жодних правових підстав.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені в позові з наданням додаткових пояснень.
Представник третьої особи в судовому засіданні позов та пояснення представника позивача щодо обставини зазначених в позові підтримав в повному обсязі, з наданням пояснень щодо неможливості виплачувати страхові суми вкладникам за неправомірних дій відповідача.
Представник відповідача проти позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити, пояснивши, що Управління мало достатні правові підстави для списання коштів отриманих Банком «Демарк» в рахунок погашення заборгованості за кредитами, а правовою підставою списання коштів Управлінням з накопичувального рахунку Банку «Демарк» стало положення норм Закону України «Про Національний банк України», відповідно до яких Національний банк має переважне і безумовне право задовольняти будь-яку основану на здійсненому рефінансуванні банку вимогу, оформлену у встановленому законом порядку, за якою настав строк погашення. Переважне і безумовне право реалізується Національним банком шляхом списання у безспірному порядку заборгованості з рахунків банку і відчуження майна, що перебуває у заставі як забезпечення вимог Національного банку, та задоволення вимог за рахунок чистого доходу від їх відчуження. При цьому зазначена норма не поширюється на банки віднесені до категорії неплатоспроможних, які виводяться Фондом з ринку відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
09.06.2015 засобами електронної пошти Національного банку України (далі - НБУ, кредитор) Управлінням Національного банку України в Чернігівській області направлено Публічному акціонерному товариству «Банк «Демарк» електронне повідомлення № 09-05/06-039/1676.
Вказаним листом повідомлялось, зокрема, що Управлінням НБУ в Чернігівській області з накопичувального рахунку Банку «Демарк» № 32070992701, відкритого в зазначеному Управлінні НБУ, було списано в безспірному порядку кошти в розмірі 18 767 962,46 грн. (вісімнадцять мільйонів сімсот шістдесят сім тисяч дев'ятсот шістдесят дві гривні 46 копійок) та направлено на рахунок № 462901100 Операційного Департаменту Національного банку України для часткового погашення заборгованості Банку «Демарк» за кредитним договором № 1/363 від 19.03.2014 та повним погашенням заборгованості за кредитним договором № 05/1154 від 16.07.2014.
Так, 19.03.2014, з метою збереження ліквідності ПАТ «Банк «Демарк», з урахуванням приписів Положення про надання Національним банком України кредитів банкам України для збереження їх ліквідності, затвердженого постановою Правління НБУ від 24.02.2014 № 91 між Національним банком України, в особі начальника Управління НБУ в Чернігівській області та Банком «Демарк» було укладено кредитний договір № 1/362. В подальшому до вказаного кредитного договору вносились зміни додатковими договорами від 14.04.2014 № 5/513; від 08.08.2014 № 9/1238; від 14.08.2014 № 11/1254; від 27.08.2014 № 13/1366; від 24.09.2014 № 17/1387; від 25.09.2014 № 19/1391. Згідно кінцевої редакції кредитного договору № 1/362, зокрема, НБУ надав Банку «Демарк» кредит для збереження ліквідності в розмірі 45 000 000,00 (сорок п'ять мільйонів гривень 00 копійок) гривень на строк по 13.03.2015. За домовленістю сторін розмір процентної ставки розраховується на рівні потрійної діючої (станом на 14.04.2014) облікової ставки НБУ та протягом дії кредитного договору не підлягає коригуванню.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 19.03.2014 № 1/362 між кредитором та позичальником було укладено договір застави майнових прав від 19.03.2014 № 1/363. В подальшому до вказаного договору застави вносились зміни додатковими договорами від 14.04.2014 № 6/514; від 08.08.2014 № 10/1239; від 14.08.2014 № 12/1255; від 27.08.2014 № 14/1367; від 24.09.2014 № 16/1388.
Згідно кінцевої редакції договору застави майнових прав № 1/363, зокрема, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором Банк «Демарк» надає НБУ в заставу: майнові права за укладеними позичальником кредитними договорами (пул кредитів) приймаються в забезпечення за ринковою вартістю, визначеною за результатами оцінки, проведеної 28.02.2014 незалежним суб'єктом оціночної діяльності Експертною фірмою «Еталон» в сумі 172 312 982,46 грн. з урахуванням фактичних залишків заборгованості за кредитними договорами станом на 24.09.2015.
Крім того, 25.09.2014 з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 19.03.2014 № 1/362 між кредитором та позичальником було укладено договір № 18/1390 застави майнових прав, згідно якого, зокрема, Банк «Демарк» надав в заставу майнові права на кошти, що знаходяться на мультивалютному кореспондентському рахунку заставодавця № 16006000326001, відкритому в ПАТ «Діві Банк» в сумі 864 417,25 доларів США (договір застави майнових прав від 25.09.2014 № 18/1390).
16.07.2014 між Банком «Демарк» та НБУ, в особі заступника начальника Управління НБУ в Чернігівській області Риженка Г.А. було укладено кредитний договір № 05/115.
Відповідно до умов даного договору, зокрема, кредитор надав позичальнику кредит в розмірі 2 600 000,00 (два мільйони шістсот тисяч гривень 00 копійок) на строк з 16.07.2014 до 13.10.2014 з оплатою 14.25 процентів річних.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 16.07.2014 № 05/1154 між кредитором та позичальником було укладено договір застави державних облігацій від 16.07.2014 № 06/1155, згідно умов якого, Банк «Демарк» надав НБУ в заставу 247 облігацій внутрішньої державної позики на суму 247 000,00 доларів США.
25.09.2014, в період дії вказаних вище кредитних договорів та договорів застави постановою Правління Національного банку України № 600 віднесено Банк «Демарк» до категорії неплатоспроможних.
На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.09.2014 прийнято рішення № 102 про початок процедури виведення Банку «Демарк» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в Банку «Демарк» - Приходька Володимира Олександровича.
Тимчасову адміністрацію в Банк «Демарк» запроваджено строком на три місяці з 29.09.2014 по 29.12.2014.
В подальшому, а саме 29.12.2014, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 170 продовжено строк здійснення тимчасової адміністрація у Банку «Демарк» на один місяць по 29.01.2015.
30.01.2015 Правлінням НБУ з урахуванням приписів ст.77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» винесено постанову № 66 про відкликання банківської ліцензій та ліквідацію Банку «Демарк».
Того ж дня - 30.01.2015 рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 18 розпочато ліквідаційну процедуру Банку «Демарк» та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення ліквідації банку.
В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що протоколом засідання виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.06.2015 № 118/15 затверджено Акт формування ліквідаційної маси Банку «Демарк» станом на 01.04.2015. Вказана обставина підтверджується електронним повідомленням Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку «Демарк» від 09.06.2015 № 73/06-1797 (а. с.63).
09.06.2015 Управління НБУ в Чернігівській області списало з накопичувального рахунку Банку «Демарк» № 32070992701 в безспірному порядку кошти в сумі 18 767 962,46 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами від 19.03.2014 № 1/362 та від 16.07.2014 № 05/1154, керуючись ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст. 73 Закону України «Про Національний банк України». Дана обставина встановлена в судовому засіданні та підтверджена сторонами.
Вказана сума коштів була отримана Банком від:
виконання зобов'язань ПАТ «Діві Банк» перед Банком «Демарк» на суму 13 717 822,01 грн. за договором про відкриття та обслуговування мультивалютного кореспондентського рахунку № 24122013 від 24.12.2013, який відповідно до договору застави майнових прав від 25.09.2014 № 18/1390 був переданий Національному банку України в якості застави (лист Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку «Демарк»» від 04.03.2015 № 05/23-759)
погашень кредитів за період з 29.09.2014 по 01.06.2015 на суму 2 421 718,53 грн., майнові права за якими відповідно до договору застави майнових прав від 19.03.2014 № 1/363 були передані Національному банку України в заставу (листи Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку «Демарк» від 14.05.2015 № 30/05-1557, від 28.05.2015 № 05/23-1651, від 03.06.2015 № 30/05-1701, від 05.06.2015 № 30/05-1769);
погашених 247 облігацій внутрішньої державної позики на суму 2 628 421,92 грн., які відповідно до договору застави від 16.07.2014 № 06/1155 були передані Національному банку України в заставу (лист Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку «Демарк» від 09.12.201 № 02-016/4539.
Отже, на що наголошує позивач, Управлінням НБУ в Чернігівській області були списані кошти, які отримав Банк в результаті добровільного погашення позичальниками кредитів , майнові права за якими були передані в заставу Національному банку, погашення облігацій внутрішньої державної позики та виконання зобов'язань ПАТ «Діві Банком».
Банк «Демарк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Приходька В.О. намагаючись вирішити спірне питання позасудовим шляхом двічі звертався до Голови Національного банку України Гонтаревої В.О. (електронне повідомлення від 11.06.2015 та лист № 03/12-2010 від 02.07.2015) із вимогами про усунення порушень законності, які були допущені Управлінням НБУ в Чернігівській області та про повернення неправомірно списаних коштів на накопичувальний рахунок в Чернігівській області Банку «Демарк».
В судовому засіданні встановлено із пояснень представника відповідача, що звернення Банку «Демарк» до цього часу залишаються без відповіді (а.с.20-21).
Так, позовні вимоги обґрунтовані нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до ч. 5 ст. 34, п. 1 ст. 35 якого, під час тимчасової адміністрації Фонд, через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду має повне і виняткове право управляти неплатоспроможним банком.
Тому, на думку позивача, з моменту початку виведення неплатоспроможного банку з ринку, діяльність банку, зокрема, порядок виконання останнім своїх зобов'язань перш за все регулюється Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», п. 1.15, глави 1, розділу III Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2 «Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку» під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог кредиторів банку.
Законодавець ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановив вичерпний перелік зобов'язань неплатоспроможного банку на період здійснення тимчасової адміністрації Фонду, на які не поширюється мораторій на задоволення вимог кредиторів. Зобов'язання неплатоспроможного банку щодо погашення кредиту перед НБУ до цього переліку не відносяться.
Саме з урахуванням вказаних правових обмежень на задоволення вимог кредиторів, кошти, які надходили в період здійснення тимчасової адміністрації Фонду на рахунок Банку «Демарк» від погашення заборгованості за активами позичальника, майнові права за якими були передані НБУ в заставу, обліковувались та зберігались на накопичувальному рахунку Банку, але не перераховувались кредиторові.
Як встановлено в судовому засіданні, кредитор (НБУ) повідомлявся про надходження вказаних коштів на рахунок Банку «Демарк», а також про подальший порядок виконання зобов'язань Банку перед НБУ (а.с.57-63). Електронними повідомленнями від15.12.2014 № 03/12-8294 та від 29.01.2015 № 03/12-270 (а.с.14-16, 57-63).
Отже, досліджуючи підстави виникнення спірних правовідносин, суд враховує наступні правові норми.
Визначення поняття неплатоспроможності банку міститься в Законі України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якого неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність».
Задоволення вимог кредиторів банку під час виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб визначений п. 1 ч. 2 ст. 39 Закону (ліквідація з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб) здійснюється у порядку, строки та черговості, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, ст. 52 Закону.
Отже, задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного банку в будь-якій інший спосіб, з тому числі шляхом списання коштів з рахунку банку в безспірному порядку не допускається. Така правова позиція Банку «Демарк» узгоджується із приписами ст.73 Закону України «Про Національний банк України» тільки щодо періоду часу, на який банк визнається неплатоспроможним.
Відповідно до ч. 1 та 2 вказаної ст.73 Закону України від 20.05.1999 № 679 «Про Національний банк України» НБУ має переважне і безумовне право задовольняти будь-яку основану на здійсненому рефінансуванні банку вимогу, оформлену у встановленому законом порядку, за якою настав строк погашення. Переважне і безумовне право здійснюється у разі, якщо це передбачено угодою, реалізується Національним банком шляхом списання у безспірному порядку заборгованості з банківських рахунків і продажу інших активів, що перебувають у заставі як забезпечення вимог Національного банку, та задоволення вимог за рахунок чистого доходу від їх продажу.
При цьому, ч.1 та ч.2 цієї статті не поширюються на банки, віднесені до категорії неплатоспроможних, які виводяться Фондом з ринку відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Тобто Законом України «Про Національний банк» (законодавчий акт, яким передусім має керуватись НБУ в своїй роботі) в імперативній формі встановлено недопустимість списання НБУ коштів в безспірному порядку з рахунків банків, які віднесені до категорії неплатоспроможних.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. А в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В судовому засіданні з пояснень сторін встановлено, що майнові вимоги Національного банку України до Банку «Демарк» включено до Переліку (реєстру) вимог кредиторів Банку, акцептованих Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в сумі 26 519 409,75 грн.
Позивач посилається на пункт 12.14 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2, відповідно до якого заставодержатель має право за погодженням з Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису, якщо інше не передбачене законом або договором застави.
Також ст.52 Закону України «Про заставу» передбачено що, при одержанні від свого боржника в рахунок виконання зобов'язання грошових сум заставодавець зобов'язаний за вимогою заставодержателя перерахувати відповідні суми в рахунок виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, якщо інше не встановлено договором застави.
Враховуючи те, що списання Управлінням НБУ в Чернігівській області коштів не є зверненням стягнення на заставлене майно, вказана правова норма щодо погодження своїх дій Уповноваженою особою Фонду не може бути застосована.
Взаємовідносини Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України щодо погашення кредитів рефінансування врегульовані окремим пунктом вищезазначеного Положення. Так, відповідно до пункту 2.21 Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку зобов'язана обліковувати на окремому аналітичному рахунку кошти, що надійшли від: реалізації майна (майнових прав), переданого в іпотеку (заставу) НБУ; погашення заборгованості за кредитами банку, майнові права за якими передано в заставу НБУ; погашення цінних паперів, переданих в заставу НБУ.
Такі кошти перераховуються Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку НБУ в рахунок погашення зобов'язань банку за кредитами НБУ після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси.
Як було встановлено, станом на 30.01.2015 (дата відкликання ліцензії Банку «Демарк» та початок процедури ліквідації) договірні зобов'язання Банк «Демарк» повністю не виконав і заборгованість перед Національним банком України склала 23 890 987,83 грн. (23 483 037,30 грн. - основний борг, 407 950,53 грн. - несплачені відсотки за користування кредитом та 2 628 421,92 грн.(2 600 000,00 грн. - основний борг, 28 421,92 грн. несплачені відсотки за користування кредитом).
Таким чином, загальна сума заборгованості Банку «Демарк» перед Національним банком України на початок процедури ліквідації склала 26 519 409,75 грн. Крім того, що у зазначених договорах передбачено безспірне списання коштів з Банку у разі невиконання зобов'язань по сплаті кредиту.
Крім цього, суд зазначає, що 16.02.2015 листом № 06-039/582 Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку «Демарк» була направлена заява Управління НБУ в Чернігівській області про визнання вимог Національного банку України, як кредитора Банку «Демарк» на загальну суму 26 519 409,75 грн. та включення зазначених вимог до Реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку «Демарк». В зазначеній заяві містилась вимога до Уповноваженої особи про перерахування коштів на погашення заборгованості за кредитами, що надійшли до Банку в період тимчасової адміністрації в рахунок погашення заборгованості за кредитами, майнові права за якими передані в заставу Національному банку України та які надійдуть упродовж здійснення процедури ліквідації. Відповідь Уповноважена особа на заяву не надала (а.с.34-37).
Повторне електронне повідомлення з проханням надати до 14.07.2015 письмову відповідь за зазначену заяву про включення заявлених вимог до Реєстру акцептованих вимог кредиторів було направлене Управлінням Уповноваженій особі 09.07.2015 № 90-05/05-008/1934, відповідь на яку Управління також не отримало (а. с. 38).
Вказані листи суд визнає доказом зволікання позивача виконувати свої безспірні зобов'язання.
За повідомленнями Уповноваженої особи в період здійснення тимчасової адміністрації Банку (з 29.09.2014 по 30.01.2015) та за період здійснення процедури його ліквідації (31.01.2014 по 10.06.2015) надійшли кошти в рахунок погашення заборгованості за кредитами, майнові права за якими передані в заставу Національному банку України в загальній сумі 18 767 962,46 грн.
Спростовуючи помилкові міркування позивача щодо порядку звернення стягнення на заставлене майно та не поширення ч.1 та ч.2 ст. 73 Закону України «Про Національний банк України» на банки, віднесені до категорії неплатоспроможних, які виводяться Фондом з ринку відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» необхідно зазначити, що відповідно до ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», майно банку, яке є предметом застави включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставо держателя. Тому кошти, які надходять на кореспондентський рахунок банку та на накопичувальний рахунок № 32070992701 в рахунок погашення заборгованості за кредитами позичальників, майнові права за якими знаходяться у заставі Національного банку України необхідно акумулювати до затвердження ліквідаційної маси, а після затвердження спрямовувати у позачерговому порядку на погашення кредитів Національного банку України. Відповідна вимога міститься у Рішенні Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2 «Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку».
Крім того, згода на перерахування зазначених коштів заставодержателю - НБУ була надана Уповноваженою особою листом від 06.02.2015 № 04/11-353, однак виконана не була (а.с.39).
Акт формування ліквідаційної маси Банку був затверджений 02.06.2015. Оскільки після формування ліквідаційної маси кошти Уповноваженою особою добровільно НБУ перераховані не були, керуючись ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст.73 Закону України «Про Національний банк України», Управлінням НБУ в Чернігівській області були списані з накопичувального рахунку № 32070992701 та перераховані на рахунок Операційного департаменту Національного банку України.
Правовою підставою списання коштів Управлінням з накопичувального рахунку Банку є ст.73 Закону України «Про Національний банк України», відповідно до якої Національний банк має переважне і безумовне право задовольняти будь-яку основану на здійсненому рефінансуванні банку вимогу, оформлену у встановленому законом порядку, за якою настав строк погашення. Переважне і безумовне право реалізується Національним банком шляхом списання у безспірному порядку заборгованості з рахунків банку і відчуження майна, що перебуває у заставі як забезпечення вимог Національного банку, та задоволення вимог за рахунок чистого доходу від їх відчуження. Національний банк здійснює відчуження майна, набутого у власність, у рахунок погашення боргу за наданими банкам кредитами для підтримки ліквідності у визначеному ним порядку, без погодження з іншими органами державної влади. Слід зазначити, що вказана норма закону надає право Національному банку списання коштів з усіх рахунків Банку. Відповідно твердження позивача про заборону списання коштів з рахунків банків, віднесених до категорії проблемних або неплатоспроможних не може бути прийнято до уваги, оскільки статус проблемного Банк мав в період з 19.08.2014 по 24.09.2014, статус неплатоспроможного з 25.09.2014 по 30.01.2015, де за наслідками неспроможності вчинених дій, постановою Правління Національного банку України від 30.01.2015 № 66 було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Демарк». При цьому списання коштів відбулося тільки після затвердження 02.06.2015 ліквідаційного балансу.
З огляду на встановлене, суд приходить до висновку, що списання коштів відбувались на законних підставах, що підтверджує дії відповідача в правовому полі, а рішення про списання прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Головуючий суддя Л.О. Житняк
Судді В.В.Падій
Ю.О.Скалозуб