21 квітня 2015 р. справа № 804/1662/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Прудника С.В.
при секретарі судового засідання Квасові В.П.
за участю сторін:
позивача ОСОБА_1
представник відповідача не прибув
третьої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Адвокат ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення № 148/ДПВ-14 від 19.11.2014 р., та зобов'язання вчинити певні дії, -
22 січня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Голови дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області ОСОБА_3, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 148/ДПВ-14 від 19.11.2014 року;
- зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Дніпропетровської області прийняти рішення про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_2, за порушення ним правил адвокатської етики.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа № 175/5360/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільного спілкування з дитиною батьком, який проживає окремо від неї. В даній цивільній справі захисником ОСОБА_4 є адвокат ОСОБА_2, що на думку позивача вчиняє дії, спрямовані на затягування процесу. Вказує, що ОСОБА_4 було подано апеляційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07.11.2013 року про відкриття провадження у справі № 175/5360/13-ц. Судовий збір не був оплачений при подачі скарги. 17.03.2014 року апеляційний суд Дніпропетровської області виніс ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07.11.2013 року - без змін. 18.06.2014 року ОСОБА_4 була подана повторна апеляційна скарга на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07.11.2013 року про відкриття провадження у справі, та судовий збір не був сплачений при подачі скарги. Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою залишив скаргу без розгляду та повернув матеріали до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області. 03.10.2014 року ОСОБА_4 подала знову апеляційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07.11.2013 року про відкриття провадження у справі, судовий збір знову не був оплачений при подачі скарги. Вважає, що всі ці дії ОСОБА_4 та її захисника - адвоката ОСОБА_2 спрямовані на затягування судового розгляду справи, чим останнім порушено вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та Правил адвокатської етики. З означених причин позивач звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області зі скаргою на дії адвоката ОСОБА_2, проте Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Дніпропетровської області було прийнято рішення № 148/ДПВ-14 від 19.11.2014 року, яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 Позивач вдруге звернувся до відповідача зі скаргою на дії адвоката ОСОБА_2, долучивши додатковий доказ - диск з аудіо-копією судового засідання, на підтвердження викладених у скарзі обставин, проте, відповідачем протиправно було відмовлено у перегляді скарги, з урахуванням наявності нових доказів. Вважає рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року за даним позовом відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 2).
Враховуючи, що судом при прийнятті позовної заяви встановлено, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки Адвоката ОСОБА_2, одночасно з відкриттям провадження у справі, ухвалою суду його залучено до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2015 року судом допущено заміну первинного відповідача у адміністративній справі № 804/1662/15 з Голови дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області ОСОБА_3, на належного відповідача - Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Дніпропетровської області.
У судове засідання 21.04.2015 року прибув позивач та третя особа.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав, та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено матеріалами справи. Правом на подання письмових пояснень або заперечень не скористався.
Враховуючи приписи ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративну справу розглянуто без участі представника відповідача, у відкритому судовому засіданні, за наявними доказами в матеріалах адміністративної справи.
Третя особа у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на ту обставину, що позивач двічі звертався до відповідача із скаргами на дії адвоката ОСОБА_2 19.11.2014 року кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області надала правову оцінку обставинам викладеним у скарзі і відмовила у порушенні дисциплінарної справи через відсутність в діях ОСОБА_2 дисциплінарного проступку. Так, ОСОБА_1 29.12.2014 року було подано повторну скаргу, де зазначено, що «адвокатом були грубо порушені правила адвокатської етики, а саме ст. 7, 11, 19, 25, 45». Проте, 20.01.2015 року кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Дніпропетровської області було надано відповідь, згідно якої не передбачено повторний розгляд скарг стосовно відомостей, які раніше ставали предметом перевірки. Третя особа вважає, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області двічі із дотриманням положень чинного законодавства відмовила ОСОБА_1 у задоволенні необґрунтованих скарг з приводу здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_2
Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08.10.2014 року ОСОБА_1 було подано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області скаргу на дії адвоката ОСОБА_2 (вх. № 323) з проханням прийняти рішення про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_2. В обґрунтування скарги зазначено про грубе порушення адвокатом правил адвокатської етики, а саме, статей 7, 11, 12, 43 та 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в рамках цивільної справи № 175/5360/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільного спілкування з дитиною батьком, який проживає окремо від неї, - під час надання ОСОБА_4 правової допомоги за укладеним договором.
19.11.2014 року кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Дніпропетровської області прийнято рішення № 148/ДПВ-14, яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2.
Також, заявнику - ОСОБА_1 роз'яснено, що вказане рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Суд зазначає, що прийняте рішення № 148/ДПВ-14 від 19.11.2014 року протягом встановленого терміну оскаржено не було.
29.12.2014 року ОСОБА_1 було подано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області повторну скаргу на дії адвоката (вх. № 380) з проханням прийняти рішення про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_2.
Так, зі скарги від 29.12.2014 року вбачається, що підставою подання повторної скарги були ті самі обставини, що викладені у попередній скарзі від 08.10.2014 року, а саме: порушення адвокатом правил адвокатської етики в рамках цивільної справи № 175/5360/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільного спілкування з дитиною батьком, який проживає окремо від неї, - під час надання ОСОБА_4 правової допомоги за укладеним договором, шляхом вчинення дій спрямованих на затягування судового розгляду справи № 175/5360/13-ц. Також, до повторної скарги позивачем було додано диск з копією аудіо-запису судового засідання від 03.10.2014 року у справі № 175/5360/13-ц.
20.01.2015 року кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Дніпропетровської області надано ОСОБА_1 відповідь, якою повідомлено останнього, що рішенням дисциплінарної палати № 148/ДПВ-14 від 19.11.2014 року за результатами перевірки скарги стосовно поведінки адвоката ОСОБА_2 відмовлено в порушенні дисциплінарної справи.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області перебуває справа № 175/5360/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільного спілкування з дитиною батьком, який проживає окремо від неї.
08.01.2014 року між ОСОБА_4 (довіритель) та адвокатом ОСОБА_2 було укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 18).
09.01.2014 року ОСОБА_4 по справі № 175/5360/13 було подано апеляційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07.11.2013 року про відкриття провадження у справі.
17.03.2014 року апеляційним судом Дніпропетровської області винесено ухвалу по справі № 175/5360/13, якою апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.11.2013 року - залишено без змін.
18.06.2014 року ОСОБА_4 було подано по справі № 175/5360/13 апеляційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07.11.2013 року про відкриття провадження у справі. Також, у поданій апеляційній скарзі вказано клопотання про звільнення ОСОБА_4 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
03.10.2014 року ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07.11.2013 року про відкриття провадження у справі. Також, у поданій апеляційній скарзі вказано клопотання про звільнення ОСОБА_4 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон України № 5076).
Згідно зі статтею 33 Закону України № 5076 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Так, в рамках розгляду відповідачем скарги ОСОБА_1, адвокатом ОСОБА_2 були надані письмові пояснення, згідно яких останнім пояснювалось, що ним була надана ОСОБА_4 правова допомога у вигляді підготування апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області про забезпечення позову у справі № 175/5360/13, що засвідчено актом здачі-приймання наданих послуг від 17.01.2014 року. Також вказано, що інших апеляційних скарг ОСОБА_2 не готував, та від імені ОСОБА_4 не подавав.
Суд зазначає, що надані письмові пояснення підтверджені ОСОБА_4, а також, нею зазначено про відсутність претензій до адвоката ОСОБА_2, тобто, відсутність в його діях порушень правил адвокатської етики, та вимог чинного законодавства України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 34 Закону України № 5076, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 21 Закону Украхни № 5076, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Установчим з'їздом адвокатів України від 17.11.2012 року затверджені Правила адвокатської етики. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання Правил адвокатської етики (далі - Правила) як одного з основних професійних обов'язків адвоката.
Ці правила слугують обов'язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні ними своїх багатоманітних та іноді суперечливих професійних прав та обов'язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури та принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законодавчими актами України, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката у дисциплінарному провадженні кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Частиною 4 статті 45 Правил визначено, що адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
Так, позивач, подаючи до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області повторну скаргу на дії адвоката з проханням прийняти рішення про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_2, надає, як додатковий доказ на підтвердження викладених у скарзі від 08.01.2014 року обставин та надання адвокатом ОСОБА_2 неправдивих пояснень, диск з копією аудіо-запису судового засідання від 03.10.2014 року у цивільній справі №175/5360/13-ц.
Разом з тим, відомості, викладені позивачем у двох поданих скаргах не змінені, обґрунтування скарг є одним і тим самим.
Відповідно до статті 42 Закону України № 5076, адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.
Суд зауважує, що Законом України № 5076 не передбачено можливості повторного розгляду скарги стосовно відомостей, які раніше ставали предметом перевірки, та за перевіркою яких прийнято відповідне рішення.
Отже, не можуть бути повторно перевірені обставини, викладені ОСОБА_1 у поданій 08.10.2014 року скарзі на дії адвоката ОСОБА_2, навіть за наявності отримання додаткових доказів, проте, після винесення рішення за результатами перевірки такої скарги, оскільки за розглядом скарги від 08.10.2014 року вже відбулась перевірка щодо наявності/відсутності в діях адвоката ОСОБА_2 порушень правил адвокатської етики, під час надання останнім правової допомоги ОСОБА_4 в рамках цивільної справи №175/5360/13-ц.
За викладених обставин справи, враховуючи належний розгляд Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Дніпропетровської області поданої скарги та прийняття відповідного рішення, з огляду на не передбачений обов'язок останнього приймати до розгляду повторну скаргу щодо тих самих дій та викладених обставин, суд приходить до висновку що рішення № 148/ДПВ-14 від 19.11.2014 року є обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, підстави для зобов'язання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області прийняти рішення про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_2 за порушення ним правил адвокатської етики - відсутні.
Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих належних та допустимих доказів достатньо для встановлення обставин справи, та для ухвалення законного судового рішення.
Частиною 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Отже, суд вважає, що третьою особою достатньо доведено правомірність дій відповідача, а вимоги позивача не знайшли підтвердження та спростовані матеріалами справи, тому, враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за їх необгрунтованістю, тому, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити у повному обсязі.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 квітня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 27 квітня 2015 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Адвокат ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення № 148/ДПВ-14 від 19.11.2014 р., та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 27 квітня 2015 року.
Суддя ОСОБА_5