Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
31 серпня 2015 року Справа № П/811/2478/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача виплатити заборгованість по грошовому забезпеченню за 2013 рік в сумі 7553,09 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він у період з 12.08.2013 р. по 28.05.2014р. перебував у службовому відрядженні за кордоном у складі миротворчого континенту Місії ООН у ДР Конго, при цьому за період з серпня по грудень 2013 року йому було не доплачено 7553,09 грн. Позивач вказує, що на даний час відповідач не може виплатити зазначену заборгованість, оскільки вона не була зареєстрована в органах Державної казначейської служби України як кредиторська заборгованість.
Позивач в судове засідання не прибув, подавши до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.17).
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, до суду подано заяву про розгляд справи без участі представника відповідача та про відсутність заперечень у справі. (а.с.17).
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
На підставі п. 2, 6 ст. 128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 (а.с.6).
Відповідно до Закону України “Про схвалення рішення Президента України щодо направлення миротворчого контингенту для участі України в Місії Організації Об'єднаних Націй у ДР Конго” від 05.07.2012 р. №5058-VІ позивач у період з 12.08.2013 р. по 28.05.2014 р. проходив службу у складі миротворчого контингенту Місії ООН у ДР Конго, що підтверджується витягами з наказів командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 12.08.2013 р. №142 (а.с.8) та від 28.05.2014 р. №110(а.с.9), а також довідкою Військової частини НОМЕР_2 від 28.05.2014 р. №89 145 (а.с.7).
Як встановлено судом, у період перебування у складі миротворчого контингенту позивачу виплачувалося грошове забезпечення без нарахування щомісячної додаткової грошової винагороди та премії.
При цьому у відповідності до нарахувальної відомості військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 за період перебування у службовому відрядженні за кордоном в складі миротворчого контингенту Місії ООН перерахунку додаткових видів грошового забезпечення згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2013 р. №297 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України “ (день набрання чинності з 07.05.2013 р.) та роз'яснення Департаменту Міністерства оборони України від 19.03.2014 р. №248/3/9/1/164 сума грошового забезпечення не виплаченого ОСОБА_1 за період з серпня по грудень 2013 року становить 7553,09 грн. (а.с.10-11).
Разом з тим, військова частина НОМЕР_1 листом №611 від 24.04.2015 р. повідомила позивача, що роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 12.03.2014 р. №271/13/84-14 про забезпечення щомісячних виплат, які військовослужбовці отримували за останнім місцем служби перед направленням для участі у миротворчій операції було доведене Департаментом фінансів Міністерства оборони України листом від 19.03.2014 р. №248/3/9/1/164 до командування військової частини лише 14.05.2014 р., тому на 01.01.2014 року кредиторська заборгованість по недоплаченому грошовому забезпеченню за 2013 рік у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області не була зареєстрована, тож відповідно до ст.48.1 Бюджетного кодексу України військова частина НОМЕР_1 немає підстав для погашення заборгованості з грошового забезпечення за 2013 рік у 2014 році (а.с.14).
У відповідності до ч.1, 2 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
З огляду на п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового, начальницького складу та деяких інших осіб” грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 2 Порядку матеріально-технічного і фінансового забезпечення національного контингенту та національного персоналу України, який бере участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 р. №963, у редакції згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2013 р. №297, чинної з 07.05.2013 р., за особами, що входять до складу національного контингенту та національного персоналу України, у період виконання службових обов'язків за межами України зберігаються виплати в національній валюті в розмірі 100 відсотків посадового окладу або середньої заробітної плати за останнім місцем служби чи роботи, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру.
Згідно з ч.1 ст.23 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.
Із аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що позивач мав право у період з серпня 2013 року на отримання такої складової грошового забезпечення як щомісячний додатковий вид грошового забезпечення постійного характеру, у тому числі й премії.
Відповідно до п.1.10 Інструкції про порядок грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 р. №260 грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачене йому або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років із дня виникнення права на їх отримання.
Водночас, у відповідності до ч.1 ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Згідно з ч.1 ст.48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.
Відповідно до ч.1 ст.25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
З огляду на викладене, на підставі ч.2 ст.11 КАС України з метою повного захисту прав ОСОБА_1 суд вважає за необхідне позов задовольнити шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості із грошового забезпечення за період з серпня по грудень 2013 року у загальному розмірі 7553,09 грн.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (ід. номер - НОМЕР_4 ) заборгованість із грошового забезпечення у загальному розмірі 7553 (сім тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн. 09 коп.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Л.І. Хилько