465/1976/14-ц
2/465/477/15
Іменем України
(заочне)
31.08.2015 року Франківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді Дзеньдзюра С.М.
при секретарі Гимон І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином, -
Публічне акціонерне товариство “Родовід Банк” звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 12.02.2008р. ОСОБА_1 прийшла в ВАТ «Родовід-Банк», що на пл. Соборній, 2-а у м. Львові, де повторно надала працівникам банку завідомо фіктивну довідку та отримала кредит в сумі 14 727, 15 грн. 22 січня 2009 року Галицьким районним судом м. Львова за результатами розгляду кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 винесено постанову, якою провадження в справі про обвинувачення ОСОБА_1 по ст.190 ч.2, ст. 358 ч.2, ст. 358 ч. 3 КК України закрито згідно ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію» від 12.12.2008р. Відтак, заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ “Родовід Банк” станом на 28.03.2014 року становить 805 985,99 грн., що складається з загальної суми простроченої заборгованості за кредитом в сумі 26 354,03 грн., загальної суми пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості в сумі 775 474,06 грн., загальної суми 3-х відсотків річних від суми простроченої кредитної заборгованості в сумі 3 977,90 грн., а тому просить стягнути з відповідача заподіяні злочином матеріальні збитки у судовому порядку.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив його задоволити. Проти заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач у судове засідання не з”явилась, не повідомила про причини неявки, хоч належно повідомлена про час та місце слухання справи. Тому суд вважає за можливе справу слухати у її відсутності, згідно ст. 224 ЦПК України, з постановленням заочного рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
Відповідно до ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2008р. ОСОБА_1 прийшла в ВАТ «Родовід-Банк», що на пл. Соборній, 2-а у м. Львові, де повторно надала працівникам банку завідомо фіктивну довідку та отримала кредит в сумі 14 727, 15 грн.
Відповідно до постанови Галицького районного суду м. Львова від 22.01.2009 року
провадження в справі про обвинувачення ОСОБА_1 по ст.190 ч.2, ст. 358 ч.2, ст. 358 ч. 3 КК України закрито згідно ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію» від 12.12.2008р. Представнику цивільного позивача роз'яснено, що він має право звертатися до суду щодо стягнення коштів в порядку цивільного судочинства.
Заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ “Родовід Банк” станом на 28.03.2014 року становить 805 985,99 грн., що складається з загальної суми простроченої заборгованості за кредитом в сумі 26 354,03 грн., загальної суми пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості в сумі 775 474,06 грн., загальної суми 3-х відсотків річних від суми простроченої кредитної заборгованості в сумі 3 977,90 грн.
Відповідно до п. 4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до Листа Верховного Суду України від 01.02.2004 року "Про практику застосування судами законодавства, що регулюють закриття кримінальних справ", звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави (її компетентних органів) від засудження особи, яка вчинила злочин, та застосування до неї кримінально-правових засобів примусового характеру. Закриття справ щодо таких осіб є проявом загальної тенденції розвитку кримінального законодавства у напрямі пом'якшення відповідальності за злочини невеликої та середньої тяжкості, вчинені вперше, законодавчим втіленням державного гуманізму, наданням державою людині, яка оступилася, можливості виправитися. Водночас звільнення від кримінальної відповідальності не є виправданням особи.
Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 31.03.1989р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» покладаючи на підсудного обов'язок відшкодувати матеріальну шкоду, суд має виходити з установленого законом правила про те, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Як передбачено ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала.
У пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" зазначено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна юридичній особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що має місце заподіяної матеріальної шкоди, що визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду та інших негативних наслідків. Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача 805 985,99 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 169, 208, 209, 212-215, 218,224-226 ЦПК України, суд,-
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Родовід банк» (на к/р №32008171201 в Головному управлінні НБУ по м. Києві та Київській обл., МФО: 321712, код ЄДРПОУ: 14349442) 805 985 (вісімсот п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 99 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя Дзеньдзюра С.М.