Справа № 1319/9976/2012
Номер рядка звіту 100
22 листопада 2012 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:
головуючої судді - Волоско І.Р.
при секретарі - Соколовій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту про визнання дій незаконними та стягнення недонарохованих сум на оздоровлення, -
В провадження Сихівського районного суду м. Львова після касаційного розгляду надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захзисту УСЗ про визнання дій незаконними щодо виплати одноразової допомоги на оздоровлення та стягнення із відповідача недонарахованих сум допомоги на оздоровлення у розмірі встановленому ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що є особою постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, як особа евакуйована із зони відчуження у 1986 р., через що має право на отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення. Відповідач протягом 2007-20098 років виплачував зазначену допомогу в значно меншому розмірі, ніж передбачений ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка встановлює розмір такої допомоги в розмірі 3 мінімальних заробітних плат.
У судове засідання сторони не прибули, подали клопотання про можливість розгляду справи у їх відсутності. Відповідно до ст. 41 КАС України суд вважає можливим розглянути справу на підставі доказів, які є в матеріалах справи, у відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 17.06.2010 р., яке залишено без змін Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 14.06.2011 р., позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконною відмову Сихівського відділу соціального захисту УСЗ ДГП ЛМР щодо перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення у 2007-2009 роках відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, визначеного на день виплати допомоги ОСОБА_1; зобов'язано Сихівський відділ Соціального захисту УСЗ ДГП ЛМР провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, визначеного на день виплати допомоги, виплату провести з урахуванням проведених виплат; стягнено із відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 3,40 грн. та на користь позивача витрати на ІТЗ в розмірі 37,00 грн.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.09.2012 р., ухвалу апеляційного суду львівської області від 14.06.2011 р. скасовано, Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 17.06.2010 р., скасовано в частині задоволення позовних вимог за 2007-2008 роки та справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, в решті рішення Сихівського районного суду м. Львова від 17.06.2010 р. залишено без змін. Вищий адміністративний суд України у своєму рішення зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції через порушення норм процесуального права не було встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема для правильного вирішення спору необхідно встановити, коли саме відповідачем проведена виплата позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у 2007 році.
Як вбачається із довідки Сихівського відділу соціального захисту УСЗ ДГП ЛМР № 2605/10-4979 від 24.10.2012 р., виплата щорічна допомога на оздоровлення позивачу за 2007 р. здійснена 14.05.2007 р. у сумі 75,00 грн., за 2008 рік здійснена 28.08.2008 р. в сумі 75,00 грн., тобто у розмірі встановленому Постановою КМ України “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”№ 562 від 12.07.2005 р.
Відповідно до вимог ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”евакуйованим із зони відчуження у 1986 р. виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
У 2007 р. згідно до п. 30 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”від 19.12.2006 р. дію вищевказаної норми закону в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення зупинено та визначено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Конституційний Суд України рішенням від 09.07.2007 р. визнав неконституційними положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими зупинялась дія положення ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Таким чином, з 01.01.2007 р. по 09.07.2007 р. до спірних правовідносин підлягали застосуванню приписи Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким визначено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах встановлених КМ України, так як норми Закону України “Про Державний бюджет на 2007р.”були прийняті пізніше в часі ніж норми Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а тому такі мали пріоритет порівняно із спеціальною нормою ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Оскільки позивачу в 2007 р. щорічна допомога на оздоровлення була виплачена 14.05.2007 р., відповідно дії відповідача щодо виплати вказаної допомоги у розмірі визначеному Постановою КМ України “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”№ 562 від 12.07.2005 р. були правомірними, а тому позовні вимоги щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення у 2007 р. задоволенню не підлягають.
У 2008 р. згідно до пп.11 п. 28 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”була викладена в наступній редакції: “Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України”.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. вищезазначені зміни у ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”було визнано неконституційними.
Згідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами при визначенні розмір щорічної допомоги на оздоровлення, що передбачена Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з 22.05.2008 р. необхідно було керуватися ст. 48 цього закону, а не постановою КМ України “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”№ 562 від 12.07.2005 р.
Оскільки позивачу в 2008 р. щорічна допомога на оздоровлення була виплачена 28.08.2008 р., тобто після рішення Конституційного Суду України, тому позовні вимоги щодо виплати допомоги на оздоровлення у 2008 р. підлягають до задоволення.
На підставі ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”та керуючись ст.ст. 158, 163, 183-2, 256 КАС України, суд -
Позов задоволити частково.
Визнати незаконною відмову Сихівського відділу соціального захисту управлдіння соціального захисту департаменту гуманітраної політики Львівської міської ради щодо перерахунку щорічної допомоги на озодоровлення у 2008 р. відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, визначеного на день виплати допомоги ОСОБА_1 у 2008 році.
Зобов'язати Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, визначеного на день виплати допомоги у 2008 році.
Виплату провести з урахуванням проведених виплат.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Головуючий