ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
07.06.06 Справа № 12/261н-ад.
Суддя Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом
Закритого акціонерного товариства «Старобільський завод замінника незбираного молока», місто Старобільськ,
до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції, місто Старобільськ, -
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
при секретарі судових засідань Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від позивача -Тарасова О.В. -аудитор, - довіреність №188 від 18.05.06 року; Сергієнко О.О. -головний бухгалтер, - довіреність №230 від 06.06.06 року;
від відповідача - Ніколіна Т.В. -головний державний податковий інспектор, - довіреність №3002/10 від 17.05.06 року; Хворостян Л.А. -начальник юридичного відділу, - довіреність №894/10 від 20.02.06 року; Шепелєва І.Г. -начальник відділу контрольно-перевірочної роботи, - довіреність №2579/10 від 26.04.06 року, -
встановив:
суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області (далі -МДПІ; Старобільська МДПІ, - Відповідач) №0000042342/1 від 29.03.2006 року -про сплату штрафу у розмірі 131976 грн. 00 коп., - оскільки Старобільська МДПІ, прийнявши таке податкове повідомлення-рішення, порушила положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Позивач також просить стягнути з Відповідача витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Попереднє судове засідання по справі призначене та фактично відбулося 27.04.06 року.
На підставі ст. 150 КАСУ у судовому засіданні оголошено перерву з 18 травня по 6 червня 2006 року -з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області Рябцевої О.В. від 29.05.06 року, у зв'язку з відпусткою судді Палей О.С., у провадженні якої знаходилася ця справа, останню для подальшого розгляду передано судді того ж суду Середі А.П.
Відповідно до ст. 41 КАСУ у судовому засіданні, яке відбулося 07.06.06 року, представники сторін звернулися до суду з клопотанням про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами.
З урахуванням того, що це клопотання не суперечить вимогам ст. 41 та п.2.1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАСУ, - судом його задоволено.
Представники Позивача позов у судовому засіданні підтримали у повному обсязі.
Представники Відповідача позов не визнали, про що також зазначено у запереченні на нього №2582/10 від 26.04.2006 року, з посиланням на те, що, виносячи спірне податкове повідомлення-рішення, МДПІ керувалася виключно нормами чинного податкового законодавства України, а також результатами перевірки.
Аналогічну думку Відповідачем викладено у своєму листі №35392/10 від 07.06.06 року та у листі від 07.06.06 року, №б/н, який надано у судовому засіданні 07.06.06 року.
Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи та додатково надані матеріали, суд дійшов наступного.
І.Закрите акціонерне товариство «Старобільський завод замінника незбираного молока»(далі -ЗАТ «Старобільський ЗЗНМ, - Позивач) в якості суб'єкта підприємницької діяльності зареєстроване Старобільською районною державною адміністрацією 22.08.1996 року, реєстраційний номер 529; ідентифікаційний код -00444837.
06.09.96 року Старобільською МДПІ підприємство взято на податковий облік, №284.
ІІ. 1. В період з 28.11.2005 року по 10.01.2006 року фахівцями МДПІ, на підставі посвідчень на право проведення перевірки №657 від 28.11.05 року; №672 від 06.11.05 року та №712 від 23.12.05 року, виданих Старобільською МДПІ, здійснено виїзну комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Закритим акціонерним підприємством (так -у назві акту перевірки) «Старобільський завод замінника незбираного молока», код ЄДРПОУ 00444837, за період з 01.07.04 року по 30.09.05 року.
За результатами перевірки складено акт №9/2342-00444837 від 17 січня 2006 року «Про результати виїзної комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Закритим акціонерним підприємством «Старобільський завод замінника незбираного молока», код за ЄДРПОУ 00444837, за період з 01.07.2004 року по 30.09.05 року».
Як вбачається з примірника цього акту, долученого до матеріалів справи, його не підписано головою правління ЗАТ «Старобільський ЗЗНМ»та головним бухгалтером, але жодних застережень з цього приводу в акті немає.
Тими ж особами не підписано жоден з додатків до цього акту.
Однак акт з приводу причин непідписання (чи відмови від нього) МДПІ не складено; ніяким іншим чином ця обставина також не зафіксована.
У такий спосіб МДПІ порушено вимоги:
1)пункту 10 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України (далі -ДПА України) №110 від 17.03.2001 року (з наступними змінами та доповненнями) (далі -Інструкція №110), в якому сказано:
факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення, з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті. Такий акт підписується посадовими особами контролюючого органу та підприємства;
2) вимоги глави 4 «Щодо розділу 4 «Висновок»»розділу І «Методичні рекомендації щодо оформлення акта (довідки) документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства»(додаток 1 до наказу ДПА України №599 від 15.10.04 року «Про затвердження Методичних рекомендацій та нової редакції зразків форм актів перевірок») (далі -Методичні рекомендації), - в абзаці 11 якого прямо сказано:
при відмові посадової особи підприємства від підпису акта перевірки, вчиняється відповідний запис та складається акт відмови від підпису.
2. Як вбачається з розділу акту 2.4 «Податок на прибуток», - перевіркою правильності визначення суми податку на прибуток підприємства за три квартали 2004 року встановлено:
заниження податку на прибуток підприємства за три квартали 2004 року на 364687 грн.; за 2004 рік -на 80882 грн.;
завищення податку на прибуток за 1 квартал 2005 року на 25 грн.; за 1 півріччя 2005 року -1650 грн. (у т.ч. за другий квартал -1625 грн.);
завищення збитків за три квартали 2005 року на суму 357012 грн.
В акті перевірки сказано, що «об'єкт оподаткування податком на прибуток перевіркою встановлено відповідно до вимог п.3.1 ст.3 Закону №334»(тобто Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(з наступними змінами та доповненнями) (далі -ЗУ №334/94-ВР), яким визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього закону, на:
суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;
суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 та 9 цього Закону.
Далі сказано, що в результаті порушень, викладених у розділах: 2.1 «Валовий доход»; 2.2 «Валові витрати»та 2.3 «Амортизаційні відрахування» об'єкт оподаткування визначено»у таблиці №6, який, згідно акту, повністю співпадає з висновками, до яких дійшли фахівці МДПІ у розділі 2.4 спірного акту та зміст яких судом викладено у абзацах 2-4 пункту 2 розділу ІІ цього рішення.
Крім того, у цьому ж розділі акту (№2.4) мається посилання на те, що «несвоєчасної сплати податку на прибуток у перевіряємому періоді не встановлено».
В той же час у абзаці 10 глави 2.3 Методичних рекомендацій сказано:
у разі, коли документальною перевіркою не встановлено порушень, в акті перевірки зазначаються посилання на нормативно-правові акти, норми яких регламентують питання повноти нарахування та своєчасності сплати перевірених податків, та відображаються задекларовані показники і робиться відповідний запис: «Документальною перевіркою порушень вимог (посилання на нормативно-правові акти, які регламентують питання повноти нарахування та своєчасності сплати відповідного податку) не встановлено».
Зміст вищенаведеного запису у главі 2.4 акту перевірки не дозволяє чітко та однозначно дійти висновку, що ж саме мали на увазі фахівці МДПІ: чи те, що податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства, визначене останнім відповідно до п.5.1 ст.5 ЗУ №2181-ІІІ, - сплачене у встановлений п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 того ж Закону термін, - чи те, що порушень законодавства щодо сплати податку на прибуток підприємств платником податку не припущено.
3. У пункті 1 «Висновку»акту сказано, що у зв'язку з порушенням ЗАТ «Старобільський ЗЗНМ»вимог п.3.1 ст.3; п.п. 5.3.9 п. 5.3 та п. 5.9 ст.5; п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України від 28.12.94 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємства», встановлено:
заниження податку на прибуток підприємства за три квартали 2004 року на 364687 грн.; за 2004 рік на 80882 грн.;
завищення податку на прибуток за 1 квартал 2005 року -25 грн.; за перше півріччя 2005 року на 1650 грн. (в т.ч. за другий квартал -1625 грн.);
завищення збитків за три квартали 2005 року на суму 357012 грн.
4. Згідно доданому до акту перевірки розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за результатами перевірки (акт №9/2342-00444837 від 17 січня 2006 року по ЗАТ «Старобільський ЗЗНМ», код за ЄДРПОУ 00444837), - МДПІ щодо ЗАТ «Старобільський ЗЗНМ»:
встановлено розбіжності між податковим зобов'язанням з податку на прибуток, визначеним платником податку за 3 квартали 2004 року у сумі 25 грн., - та податковим зобов'язанням, яке встановлено за даними МДПІ, а саме -364687 грн.;
кількість періодів несплати останнього становить - 6;
визначено податкове зобов'язання з основного платежу -податку на прибуток у сумі 79232 грн. (25 відсотків від суми 364687 грн.);
визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 182343,50 грн.
Даний розрахунок, як уже сказано вище у цьому рішенні, посадовими особами ЗАТ «Старобільський ЗЗНМ»не підписано; посилання на причини цього у акті відсутні.
5.На підставі розрахунку, про який йдеться у попередньому пункті (п.4 розділу ІІ) цієї постанови, МДПІ , керуючись підпунктом «б»підпункту 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України від 20.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі -ЗУ №2181-ІІІ), а також п.3.1 ст. 3; п.п. 5.3.9 п.5.3 та п.5.9 ст.5; п.п. 8.2.2. п. 8.2 ст.8 ЗУ №334/94-ВР, - 23 січня 2006 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000042342/0, згідно якому для ЗАТ «Старобільський ЗЗНМ»визначено наступне податкове зобов'язання з податку на прибуток:
основний платіж -79232 грн.,
штрафні (фінансові) санкції -182343,50 грн., - а всього -261575,50 грн.
6.Дослідження судом змісту акту перевірки №9/2342-00444837 від 17.01.06 року, складеного Старобільською МДПІ, з метою перевірки обґрунтованості висновків, до яких дійшли фахівці МДПІ, показало, що описова частина акту у частині обґрунтування висновків про порушення Позивачем вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 та 5.9 ст.5, п.п. 8.2.2. п.8.2 ст. 8 ЗУ №334/94-ВР носить явно неконкретизований характер.
6.1.Так, у розділі акту 2.2 «Валові витрати», пункт І, йдеться про порушення платником податку вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ №334/95-ВР, - тобто про те, що ЗАТ «Старобільський ЗННМ» віднесло «до складу валових витрат витрати, які не підтверджують операції, пов'язані з господарською діяльністю, які не підтверджені документами, наданими до перевірки, на суму 3.152.601 грн. - за три квартали 2004 року; на суму 199.730 грн. - за 2004 рік; на суму 669.781 грн. - за 3 квартали 2005 року».
Однак в акті перевірки не наведено конкретних даних, з посиланням на документи, які підтверджують такий висновок. Крім того, ні на вимогу Позивача, ні на вимогу суду (у т.ч. у судовому засіданні) Відповідач не навів даних про те, які ж саме витрати не підтверджено платником податку документально та не послався на відповідні документи.
6.2. У тому ж розділі акту, пункт ІІ, МДПІ стверджує, що ЗАТ «Старобільський ЗЗНМ» станом на 01.01.04 року, згідно даних головної книги, має залишок товарно-матеріальних цінностей на суму 1.199.381 грн., у т.ч. по бухгалтерському рахунку 202 «Покупні напівфабрикати та матеріали»на суму 315916 грн., хоча даних бухгалтерського обліку, що підтверджують наявність у звітах матеріально-відповідальних осіб залишку товарно-матеріальних цінностей на суму 315916 грн., під час цієї перевірки підприємством не надано, оскільки (згідно тексту акту) головним бухгалтером підприємства прийнято таке рішення з огляду на те, що період до 01.01.04 року не є предметом цієї перевірки.
З урахуванням викладеного з акту перевірки вбачається, що МДПІ без належного чіткого документального обґрунтування приріст запасів товарно-матеріальних цінностей за 9 міс. 2004 року на підприємстві визначено у розмірі 663,8 тис. грн., хоча за той же період, згідно бухгалтерським обліковим даним підприємства, вони становлять 373177,11 грн., - тобто МДПІ вони завищені на 290,5 тис. грн.
Як видно з подальшого викладу акту у цій частині, МДПІ не прийнято до уваги ряд обставин, а саме:
результати попередньої перевірки підприємства (акт від 30.09.04 року №506/2342), в якому відображені дані щодо залишку ТМЦ у сумі 315916 грн.;
факт подання підприємством податкової декларації за 9 міс. 2005 року, в якій ним самостійно виявлені та виправлені помилки та неточності у раніше поданих деклараціях, у тому числі і за періоди, які припадають на 2003 рік та 1 квартал і півріччя 2004 року, - і до неї додано відповідний уточнюючий розрахунок (Позивачем на обґрунтування цих доводів до справи надано декларацію за вказаний період та уточнюючий розрахунок до неї), хоча згадана декларація була предметом дослідження з боку МДПІ, про що йдеться у тексті акту перевірки від 17.01.06 року.
Чинним податковим законодавством України платнику податків надано право самостійно виявляти у майбутніх періодах помилки у показниках раніше поданої податкової декларації та надавати уточнюючий розрахунок (пункт 5.1 ст. 5 ЗУ №2181-ІІІ).
Що стосується посилання Відповідача на ненадання Позивачем на його вимогу документів бухгалтерського обліку, які б надали можливість уточнити обсяги зростання товарно-матеріальних цінностей за 3 квартали 2004 року, то МДПІ в такій ситуації повинна була керуватися вимогами наступних пунктів ст.11 Закону України від 04.12.90 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(далі -ЗУ №509-ХІІ), в яких сказано, що органам державної податкової служби надано право:
пункт 3: одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України, - однак у тексті акту не йдеться про відібрання пояснення у головного бухгалтера з цього приводу; у судовому засіданні такі докази також не надані;
пункт 8: вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державної податкової служби, - однак і в цій частині докази вжиття МДПІ відповідних заходів -відсутні;
пункт 9: вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків і зборів (обов'язкових платежів)…
З акту перевірки видно, що ці заходи також не вживалися, - навпаки, у розділах 2.1, 2.2, 2.3 та 2.4 акту сказано, що підприємством надані усі наявні документи бухгалтерського обліку.
З огляду на це у суду є підстави визнати такими, що відповідають дійсності, доводи позивача щодо того, що фахівцями МДПІ під час проведення спірної перевірки були вивчені не всі документи з числа тих, що були надані підприємством на їх вимогу, - хоча висновки ними зроблено як на підставі повного та всебічного дослідження всього масиву наданих документів бухгалтерського обліку.
Належних доказів спростування цих доводів МДПІ до суду не надано.
6.3.Згідно висновку розділу акту 2.3 «Амортизаційні відрахування»- ЗАТ «Старобільський ЗЗНМ»припустилося невірного визначення суми амортизаційних відрахувань, а саме: їх завищення на суму 71899 грн., у т.ч. за ІІІ квартал 2004 року -у сумі 18576 грн.
Причиною завищення вказаного показника стало невірне, на думку фахівців МДПІ, віднесення платником податку на прибуток основних фондів до груп 1, 2 та 3.
ІІІ. 1. ЗАТ «Старобільський ЗЗНМ», керуючись п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст.5 ЗУ №2181, оскаржило це податкове повідомлення-рішення до Старобільської МДПІ (скарга про перегляд податкового повідомлення-рішення від 01.02.06 року №исх.36).
2.У зв'язку з надходженням цієї скарги Старобільською МДПІ 17.02.2006 року видано наказ №58-ОД, яким призначено проведення на ЗАТ «Старобільський ЗЗНМ»позапланової виїзної документальної перевірки за період з 01.07.04 року по 30.09.05 року.
За результатами розгляду цієї скарги, після проведення додаткової перевірки, Старобільська МДПІ дійшла висновку про те, що:
1)ЗАТ «Старобільський ЗЗНМ»були надані, а фахівцями МДПІ під час проведення перевірки правильності нарахування та сплати податків, у т.ч. податку на прибуток, були використані первинні документи ЗАТ «Старобільський ЗЗНМ», згруповані та відображені у журналах-ордерах, головній книзі для підтвердження сум доходів та витрат, та які були співставленні з даними декларації з податку на прибуток підприємства.
Тим самим спростовано доводи заперечень МДПІ на позов ЗАТ «Старобільський ЗЗНМ»щодо того, що підприємством були надані не всі документи бухгалтерського обліку, які ними були витребувані, а також твердження МДПІ про те, що посадові особи ЗАТ «Старобільський ЗЗНМ»перешкоджали проведенню позапланової перевірки, яка проводилася у зв'язку з оскарженням підприємством акту перевірки МДПІ від 17.01.06 року.
2)у зв'язку з тим, що на день розгляду скарги неможливо визначити, на яку суму на складі рахуються запаси вартістю менше 1000 грн. та строком служби більше року; що залишки запасів становлять більше за суму придбання у перевіряємому періоді, та те, що коригувань раніше придбаних таких запасів Законом №1957 не передбачено, - при розрахунку приросту запасів залишки запасів по бухгалтерських рахунках 106 та 16-1 не слід враховувати.
3)суму амортизаційних відрахувань за наслідками розгляду скарги зменшено на 87388 грн., у т.ч. за ІІІ квартал 2004 року -на 19750 грн.;
4)суму у розмірі 331087 грн. 42 коп. вирішено віднести до валових витрат у ІІІ кварталі 2004 року;
5)суму донарахування основного платежу з податку на прибуток у розмірі 79232 грн. виключено (скасовано);
6)штрафні (фінансові) санкції зменшено на 50367 грн. 50 коп. та визначено у розмірі 129599,50 грн.
З огляду на викладене у пунктах 1-6 пункту 2 розділу ІІІ цієї постанови - суд дійшов висновку про те, що ані первинна (акт від 17.01.06 року), ані позапланова (результати якої викладені у «Рішенні про результати розгляду первинної скарги від 29.03.06 року №1928/23») перевірки ЗАТ «Старобільський ЗЗНМ»не проведені повно, всебічно та об'єктивно, - а тому їх висновки не можуть бути покладені в основу податкового повідомлення-рішення для застосування штрафних (фінансових) санкцій щодо ЗАТ «Старобільський ЗЗНМ».
ІУ. На підставі рішення про результати розгляду первинної скарги ЗАТ «Старобільський ЗЗНМ»від 29.03.06 року №1928/23 - Старобільською МДПІ 29 березня 2006 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000042342/1, згідно якому з платника податку на прибуток, - тобто Позивача по цій справі, за порушення ним вимог п.п 5.3.9 п. 5.3 та п. 5.9 ст. 5, а також п.п. 8.2.2. п. 8.2 ст.8 ЗУ №2181-ІІІ -вирішено стягнути штрафні санкції за платежем - податок на прибуток штрафні (фінансові) санкції у сумі 131976 грн. 00 коп., яке Позивач і просить визнати незаконним та скасувати.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та додатково надані документи, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення з таких підстав.
У. 1 Право Державної податкової служби України в особі Старобільської МДПІ Луганської області на здійснення перевірок стану додержання суб'єктами підприємницької діяльності вимог чинного податкового законодавства передбачено пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (далі -ЗУ №509-ХІІ), а право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції -пунктом 11 частини 1 тієї ж статті.
2.Згідно статті 4 Закону України від 25.06.1991 року №1251-ХІІ «Про систему оподаткування» (далі -ЗУ №1251-ХІІ) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Наявними у справі доказами доведено, що ЗАТ «Старобільський ЗЗНМ»є платником податків; цей факт ніким із сторін не оспорюється.
Пунктом 3 частини 1 ст.14 цього Закону податок на прибуток підприємств віднесено до загальнодержавних податків.
Платниками цих податків є юридичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі) (ст. 4 ЗУ №1251-ХІІ).
3.Податковим зобов'язанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (пункт 1.2 с. 1 ЗУ №2181).
Податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (пункт 1.3 ст.1 ЗУ №2181).
4.Доказами, долученими до справи, встановлено, що спірне податкове зобов'язання відповідачеві визначено Старобільською МДПІ на підставі пункту «б»підпункту 4.2.2.пункту 4.2 ст.4 ЗУ №2181, в якому сказано:
4.2.Визначення податкового зобов'язання контролюючим органом.
…4.2.2.Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо:
б)дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
З матеріалів справи видно (і це не заперечує жодна зі сторін), що ЗАТ «Старобільський ЗЗНМ»за 3 квартали 2005 року було подано декларацію з податку на прибуток підприємства, в якій йдеться про виявлення самим платником податку помилок у податковій звітності з податку на прибуток підприємства.
5.Однак суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення №0000042342/1 від 29.03.06 року Старобільською МДПІ винесено з порушенням чинного законодавства України.
Так, частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Про порушення цієї вимоги Конституції України по даному спору свідчить наступне.
5.1.Як вбачається з наявних у справі доказів, спірне податкове повідомлення-рішення №0000042342/1 від 29.03.06 року винесено на підставі неналежним чином, неповно та необ'єктивно проведеної перевірки, про що свідчать докази, наведені вище у цій постанові.
5.2.Статтею 3 Закону України від 04.12.90 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», передбачено, що органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями …органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
Невиконання цієї вимоги ст. 3 ЗУ №509-ХІІ підтверджено вищенаведеними доказами, а також доказами, про які буде сказано нижче у цій постанові.
5.3.Згідно ст. 13 ЗУ №509-ХІІ посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функції та повною мірою використовувати надані їм права.
Всупереч цим вимогам, посадові особи МДПІ під час проведення перевірки припустилися порушень низки нормативних актів, які уже названі вище; крім того, - ними порушено також:
пункт 10 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України №110 від 17.03.2001 року (зміст п.10 наведено вище у цій постанові);
Методичні рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затверджених наказом ДПА України №599 від 15.10.04 року (додаток №7) (зміст порушених норм Методичних рекомендацій наведено вище у цій постанові);
підпункт 17.1.3 п. 17.1 ст.17 ЗУ №2181-ІІІ.
Порушення полягає в тому, що МДПІ, виносячи спірне податкове повідомлення-рішення, взагалі не послалася на цю норму закону.
Зі змісту підпунктів 5.3.9 п. 5.3 та п. 5.9 ст.5, а також п.п. 8.2.2. п. 8.2 ст. 8 ЗУ №334/94-ВР, на які послалася МДПІ, виносячи податкове повідомлення-рішення, видно, що вони не містять будь-яких санкцій, - у тексті цих законів взагалі не йдеться про санкції.
Останні передбачені статтею 17 ЗУ №2181-ІІІ, а саме (для даного випадку): підпунктом 17.1.3 п. 17.1 ст. 17, де сказано:
у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2. п.4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10 відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, встановлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Таким чином, з матеріалів справи очевидно, що МДПІ, виносячи спірне податкове повідомлення-рішення:
а)не провела перевірку, результати та висновки якої були б повними, всебічними та об'єктивними, основаними на конкретних документальних доказах.
З матеріалів справи видно, що як основна (планова), так і позапланова (проведена у зв'язку з надходження скарги Позивача) є неповними, суперечать одна одній, не враховують докази, надані Позивачем;
б)застосовуючи штрафні (фінансові) санкції до платника податку на прибуток підприємств, не вказала, з якої суми недоплати податку вона виходить (у податковому повідомленні-рішенні від 29.03.06 року її не визначено та не вказано), хоча Закон -підпункт 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 ЗУ №2181-ІІІ прямо цього вимагає: вказати суму недоплати податку ;
в)штрафні (фінансові) санкції до Позивача застосовано без посилання на закон, яким їх урегульовано (підпункт 17.1.3 п.17.1 ст.17 ЗУ №2181-ІІІ).
За таких обставин податкове повідомлення-рішення Старобільської МДПІ №0000042342/1 від 29.03.06 року не може бути визнано законним та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, ст.ст. 10 та 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.п.5.1.1 п. 5.1 ст.5, п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 ЗУ від 21.12.2000 року №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», керуючись ст.ст. 94, 99, 100, 158-162 КАС України, суд
1.Позов задовольнити у повному обсязі.
2.Визнати недійсним податкове повідомлення рішення №0000042342/1 від 29.03.06 року, видане Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією Луганської області, - про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Старобільський завод замінників незбираного молока», яке знаходиться у місті Старобільськ, вул. Старотаганрогська, 111, ідентифікаційний код 00444837, штрафних санкцій у сумі 131976 (сто тридцять одна тисяча дев'ятсот сімдесят шість) грн. 00 коп.
3.Повернути Закритому акціонерному товариству «Старобільський завод замінників незбираного молока», яке знаходиться у місті Старобільськ, вул. Старотаганрогська, 111, ідентифікаційний код 00444837, - з Державного бюджету України надмірно сплачене державне мито у сумі 81 (вісімдесят одна) грн. 60 коп. Підставою для повернення служить дана постанова, завірена гербовою печаткою суду.
3.Повернути Закритому акціонерному товариству «Старобільський завод замінників незбираного молока», яке знаходиться у місті Старобільськ, вул. Старотаганрогська, 111, ідентифікаційний код 00444837, - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - як такі, що не передбачені чинним КАС України.
Підставою для повернення грошових коштів служить дана постанова, завірена гербовою печаткою суду.
Повернути Закритому акціонерному товариству «Старобільський завод замінників незбираного молока» платіжне доручення № 222 від 04.04.2006. - про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 13.06.2006 року.
Суддя А.П.Середа